Місце університету та наукової бібліотеки в реалізації принципів демократизації доступу до наукової інформації.
Плідний науковий розвиток, системний підхід до реалізації наукових досліджень, прийняття продуктивних рішень в процесі діяльності, – все це потребує дослідницької інформації (даних та метаданих). Для надійної перевірки результатів досліджень, можливості використання дослідницької інформації в інших дослідженнях, доступ до даних та метаданих має бути вільним, без обмежень у способі використання. Оскільки інформація надходить з різних джерел, при посиланні на конкретні дослідження, дослідників, спільноти та організації, зростає роль постійних індикаторів (DOI, ORCID, ROR). За умови відкритості дослідницької інформації досягається повний доступ дослідників до потрібних їм даних та метаданих, формується можливість використовування різноманітних точок зору, розуміння найширшого спектру проблем.
Принцип відкритості гарантує також більш об’єктивну, відповідальну процедуру оцінювання отриманих наукових результатів, доступ до аргументів, можливість прозорості та підзвітності.
Весь цей відкритий взаємообмін інформацією підтримує глобальний рух до відкритої науки. Яскравим втіленням такого руху є Барселонська декларація щодо відкритої дослідницької інформації.
Барселонська декларація є широкою відкритою ініціативою. Це проєкт фахівців з наукової інформації, який сприяє максимальному доступу до даних наукових досліджень та метаданих. Брак прозорості щодо деталей фінансування, впливу, методів досліджень призводить до неможливості повної перевірки даних під час оцінки результатів досліджень.
Тому організації, які оголосили цю декларацію, формулюють чотири принципи щодо підтримки відкритої дослідницької інформації.
- Відкритість – норма дослідницької інформації. яка використовується для експертної оцінки дослідників та установ, прийняття рішень, досягнення результатів.
- Підтримка служб та систем, які сприяють відкритості дослідницької інформації , за можливості з використанням стандартних протоколів та ідентифікаторів; вимога до поточних дослідницьких інформаційних систем щодо відкритого експорту дослідницької інформації.
- Підтримка сталості інфраструктур відкритої дослідницької інформації, сприяння їх стабільності та розвитку.
- Признання важливості колективного підходу, обміну досвідом та координації дій для системного переходу від закритості до відкритості дослідницької інформації.
Загальнодоступність всесвітньої мережі активно сприяє тому, що наука стає відкритою. Комп’ютерні технології, електронні наукові платформи, мобільні пристрої, медіа ґрунтовно вплинули на спосіб функціонування наукової комунікації, на глобальний характер обміну даними та метаданими.
Університети завжди були центрами формування та розповсюдження знання (навчальний процес, наукові дослідження, зберігання метаданих). Зараз відкриваються нові шляхи та можливості для зберігання, розповсюдження та використання дослідницьких даних у глобальному світі. Перед університетами і бібліотеками постає широке коло питань: як формувати критерії оцінювання дослідницьких даних, як витримувати баланс між прозорістю досліджень та академічною свободою та інтелектуальною власністю? Врешті, як створити належну інфраструктуру, механізми управління даними?
Дослідницькі й академічні стратегії університетів та бібліотек України повинні включати відповідні методики, сервіси та ресурси, які враховують тенденції розвитку відкритої науки в глобальному світі.
Дуже важливою є роль бібліотек у створенні інституційних репозитаріїв, роботою над перетворенням наукових журналів у видання відкритого доступу.
Система бібліотечних методів пошуку, структурування, зберігання, розповсюдження інформації надає низку важливих компетенцій для створення, розробки та управління цифровим контентом.
Дуже важливою є діяльність бібліотек у створенні дослідницьких профілів, консультування та проведення тренінгів з питань інтелектуальної власності та академічної доброчесності.
Ця робота є не низкою окремих епізодів, а системою заходів та практик відкритої науки, активного її просування в сучасному світі.
Ірина Філон
Зав. відділом обслуговування бібліотеки БДПУ
