СПРАВЖНЯ СТУДЕНТСЬКА ГАЗЕТА БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Продовження…
Про життя здобувачів вищої освіти в гуртожитку під час війни, окупацію університету, вступну кампанію, перспективи і «стриманий оптимізм»
Продовжити читання “Ігор Богданов: «Я щиро вірю, що ми переможемо»”
Про початок війни, вторгнення в Бердянськ, бесіду з окупантами та переїзд до Запоріжжя. Говоримо з ректором БДПУ професором Ігорем Богдановим
Продовжити читання “Ігор Богданов: «Ми знаємо солодкий смак свободи»”
Завідувач кафедри історії та філософії Бердянського державного педагогічного університету професор Ігор Лиман був запрошений «почесним гостем» на методичний семінар для керівників музеїв при закладах освіти Одеської області, який пройшов онлайн 24–25 травня 2022 року.
Продовжити читання “Проблема збереження музейних цінностей: Ігор Лиман взяв участь у методичному семінарі”
Викладацький склад і студенти творчих спеціальностей вчаться працювати в нових умовах і розумітися на завданнях воєнного стану в Україні. Під час сесії здобувачів першого рівня вищої освіти в рамках вивчення дисципліни за вибором «Танцювальні проєкти» (викладач ОЛЕНА Мартиненко) були окреслені теми командної роботи, які майбутні фахівці присвятили життю українців під час війни, їх єдності, незламності та віри в перемогу.
Продовжити читання “Культурний фронт БДПУ”
3 лютого 2022 року на засіданні читацького клубу викладачі кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства розкрили рецепт кави з кардамоном від сучасної української письменниці Наталії Гурницької.
Продовжити читання “Кава по-Гурницьки на засіданні читацького клубу”
Щойно від Наукового товариства ім. Шевченка в Америці (НТШ-А) до Бердянського державного педагогічного університету надійшли 57 коробок з кількома тисячами книжок. Це – перша частина дару НТШ-А бібліотеці БДПУ, який складається з більш ніж 5000 видань.
Продовжити читання “Тисячі книжок від Наукового товариства ім. Шевченка в Америці надійшли до БДПУ”
В останній день зими студенти третього курсу спеціальності «Соціальна педагогіка» Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти разом із заступниками директора Інституту Продовжити читання “Відчули дух сучасного й минулого Бердянська”
З метою гідного вшанування мужності, самовідданості, вірності військовому обов’язку воїнів-інтернаціоналістів, призваних до лав Радянської Армії з України, Верховна Рада України постановила у 2014 році урочисто відзначити на державному рівні 25-у річницю виведення радянських військ з Афганістану. Передбачалося підготувати та видати серії вибраних спогадів учасників бойових дій в Афганістані, а Міністерству оборони України з метою патріотичного виховання молоді провести у військових підрозділах і навчальних закладах рекомендувалося проведення науково-практичних конференції, круглих столів тощо. Державному комітету телебачення і радіомовлення України рекомендовано організувати тематичні теле- і радіопередачі, присвячені життю і подвигу воїнів-афганців…
Не залишився осторонь цієї події й наш університет. Сьогодні в конференц-залі БДПУ пройшла урочиста зустріч молоді міста з учасниками бойових дій: комісаром Бердянського об’єднаного міського військкомату Сергієм Волковим, Героєм Радянського Союзу Віктором Синицьким, заступником голови Бердянської територіальної організації спілки ветеранів Афганістану «ШУРАВІ» Володимиром Мякоткіним; художнім керівником творчого колективу «Шураві» Іллею Голубєвим, який виконував пісні афганської тематики; а також з членами Бердянської територіальної організації спілки ветеранів Афганістану «ШУРАВІ». В заході взяли активну участь і виступили головний спеціаліст відділу організаційної роботи та внутрішньої політики міськвиконкому Ігор Зубрицький та провідний фахівець з виховної роботи БДПУ Анетта Омельченко.
Ця війна навіки залишиться в людській пам'яті, тому що її історія написана кров'ю солдатів і сльозами матерів. Війна обірвала життя 3660 синам України та 14453 воїнам колишньої радянської держави. Із Запорізької області в Афганське пекло пішло 5550 осіб. Вони вирушали захищати чужу землю, вирушали, будучи вірними присязі, даній своїй Батьківщині. Наші воїни дивились на війну своїми очима, бачили кров і біль, горе і страждання.
Про все це вели мову гості, і про те, що Афганістан чорним клеймом врізався, як постріл, у мирне життя наших громадян. Всього ж 395 бердянців пройшли через це пекло. Багатьом родинам чорним крилом вдарила у вікна похоронка. 21 військовослужбовець з Бердянська загинув на війні в Афганістані.
Ніколи не зможе відболіти це горе, ніколи не виплачеться воно на нашій землі, поки житимуть батьки, брати, сестри, вдови і діти загиблих в Афганістані синів України.
А молодь наша, університетська та міська, повинна пам'ятати людей та події, які були обпалені цією жорстокою війною та берегти мир на нашій українській землі.
…Були квіти, були пісні в виконання студентів БДПУ Руслана Меджидова, Ігоря Тюхти та Вадима Петрика; було щире «дякуємо» всім тим, хто зміг прийти і разом з нами згадати події, що назавжди залишаться у наших серцях…
Степан Герилів,
журналіст
На світлинах: цікаві моменти
з сьогоднішньої урочистої зустрічі
Світлини журналіста Олександра Степаненка
взяли участь сьогодні в
Першому турі Всеукраїнської студентської олімпіади
Продовжити читання “Вісім університетських знавців історії України”
Час не стоїть на місці. Усе розвивається, змінюється, оновлюється… Не залишається без змін й експозиція навчальної археологічної лабораторії нашого університету. Сьогодні вона поповнилась новими експонатами крейдового періоду, які датуються 145-66 млн. р. до н. е. А саме: два скам’янілих морських їжаки (Echinoidea Leske), турріліт (Turrilites), камінь з відтисками панцирів молюсків і ніжок хітонів (chiton elegans) та фрагмент скам’янілого дерева.
Морські їжаки – колючі істоти круглої форми, скам'янілості яких зазвичай можна знайти біля узбережжя. Вони відносяться до групи тварин під назвою «голкошкірі». Ці істоти мешкають на нашій планеті сотні мільйонів років, а їхні далекі предки залишили після себе масу скам'янілостей. Хоча у стародавніх морських їжаків багато спільного з сучасними видами, їх скам'янілості довгий час приймали зовсім за інших істот.
В Англії вважалося, що це були надприродні корони, буханки священного хліба або магічні зміїні яйця. У Данії вважали, що це "грозові" камені: вважалося, що вони починають виділяти вологу перед штормами, що допомагало людям пророкувати негоду. П'ять ліній, знайдені на скам'янілостях багатьох морських їжаків , вважалися хорошим знаком, в Індії їх зберігали, як талісман до удачі. Магічні сили, пов'язані з морськими їжаками, відбивали те, як кожна культура їх інтерпретувала. Вважалося, що вони здатні вилікувати укус змії, допомагали готувати хліб, захищали від шторму і приносили удачу.
Черевоногі молюски або – найбільш численний клас типу молюсків, до нього відносяться майже 100 тисяч видів – вимерлих і сучасних. Тіло поділяється на тулуб, голову й ногу. В основному це бентосні організми, морські та прісноводні, хоча є і наземні форми. Раковини черевоногих молюсків, як правило, спірально закручені, іноді з шипами, горбиками і різними виступами. Але спіраль більшості їхніх раковин закручується не в площині, як у амонітів і наутилусів, а з підйомом, приклад того – наземні равлики.
Боконервові молюски (Amphineura) – підтип безхребетних тварин типу молюсків. Раковина у частині складається з 8 лежачих на спині рухомо-зчленованих, налягаючих черепицеподібно одна на одну пластинок, в інших вона відсутня. Відносяться до класу панцирних. Це рослиноїдні морські форми, що живуть найчастіше в прибережній зоні; вони щільно присмоктуються ногою до каменів.
Арсеній Голик,
аспірант кафедри історії України,
старший лаборант навчальної
археологічної лабораторії БДПУ
Фото автора
…Здається, ще зовсім недавно, з метою вдосконалення навчального процесу та науково-дослідницької роботи на соціально-гуманітарному факультеті БДПУ було створено навчальну археологічну лабораторію. Основна мета її роботи – створення моделі історико-культурного розвитку Північного Приазов'я в найдавніші часи, отримання, обробка та інтерпретація археологічних матеріалів; просвітницька діяльність серед широких верств населення, насамперед учнів та студентів. А функції – польові та теоретичні археологічні дослідження; проведення археологічної студентської практики на місці археологічних досліджень; виконання організаційних і адміністративних заходів, які пов'язані з проведенням науково-дослідних робіт за профілем лабораторії. Завдання, що ставилися перед лабораторією – підготовка та проведення археологічної практики студентів соціально-гуманітарного факультету; проведення охоронних археологічних робіт на об'єктах, що руйнуються внаслідок сил природи та діяльності «скарбошукачів»; проведення пошукових робіт та розкопок стародавніх пам'яток, курганів, поселень тощо; публікація археологічних матеріалів, звітів, монографій та інших матеріалів лабораторії; поширення інформації про діяльність лабораторії та сприяння обізнаності громадськості про найдавніше минуле краю; співпраця лабораторії з археологічними центрами України та зарубіжжя; надання консультативних послуг організаціям та особам, на землях яких знаходяться археологічні об'єкти.
Завідувач навчальною археологічною лабораторією, кандидат історичних наук, доцент Валентина Папанова та старший лаборант навчальної археологічної лабораторії, магістр історії Арсеній Голик влаштували сьогодні в конференц-залі університету звіт про підсумки науково-рятувальних розкопок поблизу с. Дмитрівка Бердянського району та відкриття експозиції, що розмістилася в лабораторії (див. світлини). Археологічні роботи в цій місцевості проходили з 23 вересня по 10 жовтня ц. р., в яких брали участь студенти, магістранти, випускники БДПУ та учні Бердянського муніципального ліцею (директор – Ігор Тверітінов).
Відкрила урочисту частину декан соціально-гуманітарного факультету, професор Ірина Алєксєєнко, а ректор університету, професор Вікторія Зарва висловила щирі слова подяки Валентині Папановій за багатолітню невтомну працю в сфері археології, завдяки якій гордість та слава про наш університет лине не тільки Україною, а й далеко за її межами… Вікторія Анатоліївна також вручила учасникам розкопок грамоти та подяки.
Запрошені та присутні мали можливість не тільки почути цікаву розповідь В. Папанової про хід розкопок та цікаві знахідки ще з минулих століть до нашої ери, а й переглянути на екрані підтверджуючі світлини, а на завершення в приміщенні лабораторії й доторкнутися (в переносному та й прямому розумінні цього слова) до неоціненних скарбів минувшини (див. світлини).
«Університетське Слово»
Світлини Олександра Степаненка
Понад 15 років фахівці з методики навчання історії в школі – викладачі БДПУ – активно співпрацюють з відділом історичної освіти Директорату з освіти та мов Ради Європи (Страсбург), беручи участь в майже всіх освітніх програмах та заходах, що організуються ним на теренах України. Останнім таким заходом став Міжнародний науково-практичний семінар «Професійний портрет вчителя історії ХХ ст.», що відбувся у Києві за участю заступника голови Відділу історичної освіти Ради Європи Т. Мінкіної-Мілко, професора Віденського університету А. Екерта, королівського консультанта з питань освіти Великої Британії Д. Хамера та професора Белградського університету М. Шуйца. Модерував груповою роботою та головував на пленарному засіданні семінару професор БДПУ К. Баханов.
На семінарі обговорювалися проблеми розробки ефективних методів і прийомів викладання історії в сучасному багатокультурному суспільстві, професійних компетентностей сучасного вчителя історії, критерії та технології оцінювання професійної компетентності вчителів, методика формування знань, умінь і навичок вчителів історії по розкриттю складних і чутливих питань на уроках історії в мультикультурному середовищі.
Катерина Гунченко,
лаборант кафедри педагогіки вищої школи, управління навчальним закладом та методики навчання суспільствознавчих дисциплін