Позначка: конференція

Опубліковано

НОВЕ СТОЛІТТЯ – НОВІ ВИКЛИКИ

Сьогодні, 10 грудня, в конференц-залі Бердянського державного педагогічного університету з ініціативи кафедри політології та правознавства соціально-гуманітарного  БДПУ, при підтримці Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України; Дніпропетровського імені Олеся Гончара, Запорізького та Волинського національних, Маріупольського державного та Рівненського державного гуманітарного університетів розпочала роботу І Всеукраїнська наукова конференція «Права людини перед викликами ХХІ століття: вивчення та викладання».

Today (December the 10th) started the National Conference on ‘Human Rights before the challenges of the XXI century: teaching and learning’ at the conference-room of Berdyansk State Pedagogical University.

Відкриваючи конференцію та вітаючи її учасників, перший проректор БДПУ В. М. Федорик, декан соціально-гуманітарного факультету БДПУ І. В. Алєксєєнко, секретар Бердянської міської ради В. В. Безверхий, підполковник правоохоронних органів Бердянська В. А. Карпенко та інші цікаво говорили про важливість піднятої проблеми, щиро бажали маститим та молодим ученим України плідної роботи. А виступаючи згодом на пленарному засіданні, науковці з БДПУ В. І. Дуденок, К. Б. Дудорова, В. Д. Котенко, А. В. Мороз разом із іншими вченими знайомили присутніх з ідеями права в площині гуманітарних знань, способами захисту цивільних прав особи, деякими морально-правовими аспектами довічного ув’язнення, правом людини на відпочинок та станом його реалізації в сучасній Україні…

Майже сотня українських, польських та російських науковців зголосилися взяти участь у конференції, значна частина з яких у другій половині дня активно працювала в секціях: «Міжнародне право та економічні права», «Громадянські, політичні права та міжнародна конфліктологія», «Правова освіта в навчальних реаліях». Відрадно, що майже половина учасників секційних засідань – студенти нашого університету. І виголошуючи результати своїх наукових досліджень, сьогодні кожний з них робив ще один впевнений крок у велику правову науку…

«Університетське Слово»

Опубліковано

ПРОБЛЕМИ ПОЕТИКИ НА ФОНІ КОНКРЕТИКИ

Щось цікаве з міжнародної наукової конференції в Кам’янці-Подільському

pp1У Кам’янець-Подільському національному університеті на початку жовтня відбулася ІV Міжнародна наукова конференція «Актуальні проблеми історичної та теоретичної поетики», у якій взяли участь понад 100 науковців із України, Росії та Японії. 5 жовтня проходили пленарні засідання, під час яких виголосили доповіді відомі українські та російські вчені: доктор філологічних наук, професор Бедзір Н. П. «Творческая деятельность русской литературной эмиграции в Подкарпатской Руси в 20-30-е гг. ХХ в.», Абрамович С. Д. «Чеховская поэтика как преображение реальности (Рассказ «На подводе»)», Кеби О. В. «Художественный мир Андрея Платонов: пространство и текст», Волковинський О. В. «Алітераційні епітети в ранній ліриці В. Кобилянського», Кудрявцева М. Г. «Застережливі візії класиків: до проблеми містичного реалізму Ч. Айтматова в романах «І понад вік триває день» і «Плаха». Після пленарних засідань на учасників конференції чекала екскурсія до Кафедрального костьолу святих Петра і Павла та концерт органної музики.

6 жовтня відбулися секційні засідання: «Індивідуальні поетики в контексті культурно-естетичних парадигм», «Текст, інтертекст, культура», «Літературні жанри в проекції історичної та теоретичної поетики», «Компаративістичні та інтертекстуальні виміри літератури», «Поетика і проблеми сучасної інтерпретації літературно-художніх творів», під час яких обговорювалися проблеми українського літературознавства та поетики окремих авторів української, російської, англійської та японської літератур. На секційному засіданні «Поетика і проблеми сучасної інтерпретації літературно-художніх творів» найбільш цікавою, на наш погляд, була доповідь аспірантки Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка Крючкової Ольги: «Власне «я» Г. Нормінтона у романі «Корабель дурнів» (автопортрет автора в «маскарадному дійстві» роману)». Г. Нормінтон – молодий англійський письменник-романіст малодосліджений навіть у англійському літературознавстві, а дисертація Крючкової О. Р. – перша у світі наукова праця, присвячена творчості цього автора. Роман Г. Нормінтона побудовано як «дзеркальне» відображення однойменної картини-триптиха німецького середньовічного художника Босха, клірика, глибоко віруючої людини, мораліста та, водночас, відомого майстра містифікацій.

Окремо слід відзначити надзвичайно приємне враження від екскурсії у Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець». «Старе» місто Кам’янця-Подільського знаходиться на острові посеред близько 60-метрового каньйону, на дні якого протікає мальовнича річечка, і сполучається з «новим» містом та фортецею, що розташувалися на різних «берегах» розщелини, двома мостами, висота яких над рівнем найнижчої точки каньйону дорівнює висоті пташиного польоту. Місто було засноване у ХІІ столітті і в різні часи належало різним державам та культурам: середньовічні ратуша та фортеця з масивними фортифікаційними укріпленнями, старовинними вежами, 120-метрової глибини криницею та майданчиком для вдосконалення стрільби з лука та арбалета, барокові ліплення та статуї святих у домініканському костьолі, залишки ханського гарему та мечеті, вірменська дзвіниця, Руська брама та Кафедральний костьол святих апостолів Петра і Павла часів Речі Посполитої, будинки містян у класицистичному стилі ХІХ століття, вулички, мощені старовинною бруківкою, затишні кав’яренки часом усього на два столики, де привітна господиня запитає: «Чи пані бажає каву «по-віденськи», чи «по-турецьки?», – загалом комфортне і цікаве місто.

 

Ольга Боговін,

старший викладач кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури ІФСК БДПУ

На світлинах: учасниця конференції Ольга Боговін у Кам’янці-Подільському 

Опубліковано

АНДРІЙ ШЕВЧЕНКО:

«Я ВСЕ ЗРОБЛЮ, ЩОБИ ДЛЯ НАШИХ ДІТЕЙ М’ЯЧ, СПОРТМАЙДАНЧИК І ТУРНІК СТАЛИ БІЛЬШ ДОСТУПНИМИ НІЖ ЦИГАРКИ, АЛКОГОЛЬ І НАРКОТИКИ»

Актова зала головного корпусу БДПУ 10 жовтня 2012 року була заповнена студентами і викладачами як ніколи – вільного місця не було навіть у проході. Молодь прийшла подивитись, послухати, а може й доторкнутись до одних із найвідоміших особистостей сьогодення – лідера партії «Україна – вперед!» Наталії Королевської та прославленого українського футболіста Андрія Шевченка. Поки захоплений зал чекав зустрічі зі світовим футболістом, гостей привітав перший проректор БДПУ кандидат філософських наук Володимир Федорик і надав слово ректору Київського національного лінгвістичного університету доктору філол. наук, проф. Роману Ваську.

– Доброго дня, пані та панове, шановні студенти, колеги. Я займаюсь питаннями реформування і розвитку системи освіти. Оскільки ваш університет є педагогічним, тому я більш детально зупинюсь на питаннях дошкільної, шкільної, професійно-технічної та вищої освіти. У системі дошкільного навчання відбуваються незворотні зміни – скорочується кількість дитячих дошкільних установ. У малонаселених пунктах уже майже немає дошкільних закладів, а, навіть, у великих містах – Києві, Донецьку – черги, щоби влаштувати дитину в таку дитячу установу… Система професійно-технічної освіти не відповідає ринку праці – молоді люди закінчують професійно-технічні училища, технікуми та коледжі і не можуть працевлаштуватися. Не можуть знайти роботу по декількох причинах: роботодавці без особливого бажання беруть працювати молодь, адже, якщо працевлаштовувати молодого спеціаліста, то необхідно виконувати соціальний пакет, надавати житло… Система вищої освіти дійшла до того, що в нашій державі близько 900 вищих навчальних закладів, а відсоток абітурієнтів складає 81% порівняно із кількістю вступників Радянського Союзу лише 21%. Те, що всі прагнуть отримати вищу освіту – похвально, але погано, що одержуючи диплом, молодь не отримує якісної освіти, знань і навичок і йде на біржу праці. І добре, якщо знаходить роботу, але багато хто не може працевлаштуватися, тому перекваліфіковуються, або виїжджають за кордон і вже там влаштовуються викладачами російської або української мови.

Тим часом, студенти з нетерпінням поглядали на двері актового залу, адже в них незабаром повинен був з’явитися Андрій Шевченко разом із Наталією Королевською. І ось звершилося – про прихід гостей ми дізналися від захоплених криків юрби студентів, що зустрічала футболіста перед входом у головний корпус БДПУ.

– Доброго дня, шановні студенти, викладачі. Скажіть, будь ласка, до чого у вас більше інтересу: до політики чи до спорту (авт. звідусіль прогриміло «спорту», але й були зацікавлені політикою )? Я довгий час грав за збірну України. За 17 років я зробив все, щоб нашу країну знали та поважали у всьому світі. Я довго мешкав у Європі і я знаю як живуть люди, я знаю, що до цього робиться, що таке свобода слова і, що держава робить для того, щоби люди краще жили. Ні для кого не буде секретом, що нашій державі потрібні зміни в економіці, політиці та в спорті. Я все зроблю, щоби для наших дітей м’яч, спортмайданчик і турнік стали більш доступними ніж цигарки, алкоголь і наркотики…

Майже кожна сказана Андрієм Шевченком фраза здіймала шквал аплодисментів, і, мабуть, не тільки через те, що рідний виш готує майбутніх вчителів та викладачів фізичного виховання, чемпіонів у спортивній сфері, а ще й тому, що перед викладачами і студентами стояв не просто політик, а видатний спортсмен України, який тричі ставав кращим бомбардиром Ліги чемпіонів і другим в історії Мілану, один з найвизначніших футболістів ХХ століття за версією журналу «World Soccer», людина, яка досягла кар’єрних висот у житті й може поділитися досвідом. Необхідно також привітати Андрія Шевченка з народженням сина 1 жовтня 2012 року, який є вже третьою дитиною в сім’ї (нагадаємо, що у Андрія Шевченка і його дружини Крістен Пазік уже є два сина – Джордан і Крістіан). Вітаємо з цією світлою подією!

Настав час, коли можна було поспілкуватися із гостями у режимі «питання-відповідь». Викладачі БДПУ разом із студентами не соромилися ставити запитання. Проректор з наукової роботи, доктор пед. наук, проф.  Ігор Богданов поцікавився долею законопроекту «Про вищу освіту», адже БДПУ використовує у своїй роботі Закон України «Про вищу освіту» від 2002 р. Наталія Королевська подякувала за запитання і зазначила:

– Сьогодні, у першу чергу, ми розроблюємо законопроект про престижність професії вчителя, викладача, тому що для нас важливо дати той статус, який би дозволив працівнику освіти почувати себе впевненим у завтрашньому дні. У мене мама, бабуся – всі у сім’ї – вчителі. І я добре пам’ятаю, коли в середині чи в кінці 90-х років, підвищили заробітну плату вчителям і відразу піднялась престижність професії. Молодь пішла працювати в школи, оновили викладацький склад. Що ми маємо зараз? Не може людина почувати себе впевнено, маючи заробітну плату 1000-2500 грн. Коли вчителю в звичайній школі складно працювати у класі, де заведеться декілька «мажорів», які будуть вимотувати нерви і не давати спокійно працювати. Сьогодні створилось розшарування між дітьми із багатих і простих сімей. Нажаль сьогодні немає матеріально-технічних можливостей, починаючи від зарплати викладача, закінчуючи оснащенням вишу, дати той рівень знань, який би зробив дитину конкуренто спроможною в ХХІ столітті… Роман Володимирович організував робочу групу, яка ретельно вивчає і опрацьовує Закон України «Про вищу освіту» і, якщо є у Вас бажання приєднатися, ми будемо дуже вдячні, адже я впевнена, що тільки самоорганізація викладачів та професійного співтовариства повинна робити реформи. Будь-яка нав’язана «зверху» пропозиція буде сприйнята вороже і не дасть того результату, який би можна було досягти, проводячи зміни за власним бажанням самих викладачів.

Ми також не залишилися осторонь і поцікавилися у Андрія Шевченка: яка перемога у політичній кар’єрі могла б зрівнятися з престижною, визнаною в світі нагородою «Золотий м’яч», отриманою футболістом у 2004 році?

– Футбол – це колективна гра, а «Золотий м’яч» був моєю мрією. Зараз у мене також є мрія. Ви знаєте, яка ситуація у нас в Україні, особливо зі спортом. Сьогодні 70% дітей не може виконати прості фізичні нормативи. Сьогодні в нашій країні займається спортом тільки 10% молоді. Якщо цей показник збільшиться хоча б до 50% – тоді це буде для мене другим «Золотим м’ячем».

Старший викладач кафедри економічної кібернетики та фінансів Ніна Чепуренко поцікавилася тим, де реально можна було б взяти кошти для збільшення стипендій студентам та зарплат викладачам і до якої політичної сили може приєднатися партія Наталії Королевської. Політик зазначила, що вони є «новою політичною силою – всього 7 місяців, і об’єднуючи команду, було важливо, щоби в команді не було жодної людини, яка б працювала у виконавчій владі».

Запитання для Наталії Королевської на гендерну тематику прозвучало від доцента кафедри економічної кібернетики та фінансів Тетяни Кардашової:

– Ви – одна красива серед таких гарних чоловіків. Ви вже казали, що в нас в Україні геноцид проти жінок. Скажіть, скільки в Вашому оточенні жінок-політиків, коли жінки в нашій країні будуть мати такі ж права, як і чоловіки?

– Жінки будуть мати такі ж права, як і чоловіки, коли візьмуть це право у свої руки. Чекати, поки чоловіки дадуть нам таке право, не варто. Політика – це командна гра. Я прийшла 5 років тому в український парламент і зрозуміла, що «пробити» стіну, яка існує, практично неможливо…Жінка-політик повинна бути в два рази розумнішою, в три рази більше працювати і в чотири рази бути більш напористою, щоби змусити слухати себе, поважати, розуміти і рахуватися із своєю точкою зору.

Студент 1 курсу факультету фізичного виховання Сергій Хатько задав досить пряме запитання футболістові і політику Андрію Шевченку:

– Що конкретно Ви зробите для того, щоб спорт і фізичне виховання розвивалося в Україні, зокрема у м. Бердянську?

– По перше, система, що існує в нас самоусунулася від фінансування спорту і фізичної культури. Сьогодні забезпечення спортивної сфери з держбюджету становить 5% і 1,5% з місцевого бюджету. Для початку, ми повинні збільшити цю цифру, тому що нам необхідно будувати нові об’єкти і в Бердянську в тому числі, через те, що неможливо грати в футбол на спортмайданчиках, адже на шкільних площадках лежить асфальт, на якому діти вимушені грати в футбол чи баскетбол. Такі умови були 50 років тому. Зараз їх потрібно змінювати. Якщо держава зараз не може це зробити, вона повинна дати можливість меценатам фінансувати такі об’єкти. Наприклад, міжнародний досвід Німеччини, у якій 80% таких об’єктів зосереджено в приватних компаніях показує, що  в Україні це дозволило б створити 240-250 тис. робочих місць. 

Доктор істор. наук, проф. Ігор Лиман поцікавився щодо обраного вектору зовнішньополітичних стосунків партії «Україна – вперед!», адже «одні обирають євроінтеграцію, інші кажуть про союз з Москвою, а треті – про багатовекторність». На це запитання відповіла Наталія Королевська так:

– Скільки я спостерігаю за нашими політиками, знаєте, як вони визначають вектор, куди країні йти? Де живуть їхні діти – туди вони і збираються йти…Адже ніхто з них не показав нам стратегію розвитку держави, перспективи інтеграції. Перше і єдине запитання, на яке ми повинні дати відповідь – що нам за це буде? Яка нам від цього користь?..Я за те, щоби в нашій країні були європейські цінності свободи, солідарності, справедливості, щоби в нас були справедливі суди, свобода слова, презумпція невинності, щоби кожний із нас почував себе захищеним і був певний, що, де би ти не знаходився, у якій точці світу, твоя країна тебе захистить, спасе і не дасть образити…

   …Теплими оплесками завершилась зустріч команди Наталії Королевської, зокрема Андрія Шевченка, із студентами, викладачами та гостями університету. Хтось прийшов, аби послухати про нову політичну силу України, хтось насолодитися можливістю поспілкуватися з футболістом світового зразка, та ніхто не залишився байдужим і вдячно аплодував гостям міста. А після завершення дійства, не дивлячись на щільний графік публічних осіб, газеті «Університетське слово» вдалося отримати автограф від Андрія Шевченка спеціально для читачів видання!

Ксенія Задворна,

кореспондент «Університетського Слова»

На світлинах: незабутні моменти зустрічі з вчорашніми університетськими гостями

Світлини Ксенії Задворної та Олександра Степаненка 

Опубліковано

«ЩО ВОДИТЬ СОНЦЕ Й ЗОРНІ СТЕЛІ»: ПОЕТИКА ЛЮБОВІ В ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ» –

під такою назвою університетські філологи вперше в Україні провели Міжнародну наукову конференцію

Конференція проходила 20-21 вересня 2012 року з ініціативи кафедри української літератури та компаративістики, кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури Інституту філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету (директор – професор Ольга Дмитрівна Харлан), яку радо підтримали  Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Центр гендерних досліджень БДПУ під егідою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та Національної академії наук України.

Назва конференції (перша частина) – це цитата із «Божественної комедії» великого італійського гуманіста Данте Аліг’єрі, власне, фінальний рядок цього твору, що утверджує космічну силу любові. Як і задумувалось, науковий захід сприяв піднесенню вічних цінностей у теперішньому суспільстві, нагадав про кохання як незнищенне та гуманізуюче почуття у світі, сповненому хаосу й апокаліптичних настроїв. Художня література – класична і сучасна, вітчизняна й зарубіжна – надзвичайно багата творами, в яких мовиться про любов у різних її проявах, де оспівується велика сила кохання.

«Важко назвати такого автора, який би не торкнувся любовної тематики у своїй творчості, – говорила, відкриваючи конференцію, заступник з наукової-дослідної роботи та міжнародної діяльності, кандидат філологічних наук, доцент Софія Олегівна Філоненко, Спитайте навіть студента-першокурсника – і він умить згадає любовні історії Ромео і Джульєтти, Трістана та Ізольди, Тетяни Ларіної і Євгенія Онєгіна, Мавки і Лукаша, Марусі Чурай і зрадливого Гриця…Кожен із нас легко зацитує напам’ять не один рядок любовної лірики…

Нам запраглося відживити оте первинне хвилювання, те   піднесення, що ми переживаємо, коли читаємо книжки про кохання – сумне й радісне, щасливе і трагічне, скороминуще і вічне. Другим мотивом обрання теми для наукової розмови стала, як не дивно, втома. Втома від того потоку негативної інформації,

в якому борсаємося щодня, який ллється на наші бідні голови і нема на те ради…

Тому вважаємо актуальним і вкрай потрібним розпочати розмову про любов у найрізноманітніших аспектах – і філософському, і психологічному, і релігійному, і гендерному, і суто естетичному…».

На конференції працювало десять секцій, присвячених відображенню любовної тематики у творах різних періодів, стилів і жанрів, метафізиці та аксіології кохання, його відтінкам, традиційним образам закоханих у літературі, гендерним та релігійним аспектам любовної теми. 

Заявки на участь у конференції подали більше 350 вчених, які представляли практично всі регіони України: міста Київ, Харків, Львів, Одесу, Дніпропетровськ, Донецьк, Дрогобич, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Луганськ, Кам’янець-Подільський, Миколаїв, Рівне, Суми, Слов’янськ, Тернопіль, Луцьк, Переяслав-Хмельницький, Житомир, Херсон тощо.

Обговорити проблеми літератури і повсякдення виявили бажання філологи з Польщі, Білорусі та Російської Федерації, а в заочній формі – також із Грузії, Сербії, Франції, Албанії (вони представили стендові доповіді). До участі в конференції зголосилося близько 30 докторів наук, які представили провідні наукові й вищі навчальні заклади України та зарубіжжя. Серед них – авторитетні науковці: професори Анатолій Ткаченко, Юрій Пелешенко, Тетяна Михед, Ярослав Поліщук (Київ), Любов Хавкіна (Харків), Фелікс Штейнбук (Ялта), Оксана Філатова (Миколаїв), Іван Штейнер (Гомель, Білорусь), Олександр Єременко (Луганськ) та інші.

Учасники конференції та студенти зустрічалися з київською письменницею, журналісткою та культурологом Людмилою Таран.

Під час конференції традиційно проходила презентація найновішої наукової, методичної та навчальної літератури з актуальних проблем філології. 

Міжнародна наукова конференція, безумовно, посприяла піднесенню престижу нашого університету, згуртуванню науковців України та зарубіжжя, залученню студентів до наукової роботи.

«Університетське Слово»

Опубліковано

ВІДКРИТТЯ СЕЗОНУ НАУКИ ТА ТВОРЧОГО СПІЛКУВАННЯ

Нотатки з Бердянської сесії I Всеукраїнської науково-практичної конференції «Придніпровські соціально-гуманітарні читання»

Соціально-гуманітарний факультет Бердянського державного педагогічного університету спільно з вузами-партнерами Дніпропетровським національним університетом ім. Олеся Гончара, Запорізьким національним університетом, Кіровоградським державним педагогічним університетом ім. Володимира Винниченка, а також за сприяння Придніпровського наукового центру НАН України і МОНМС України провів у контексті святкування 80-річчя БДПУ Бердянську сесію I Всеукраїнської науково-практичної конференції «Придніпровські соціально-гуманітарні читання», присвячені проблемам розвитку соціально-гуманітарних наук в Україні і світі.

Вже встоявся формат читань, що включив у себе різноманітну за формами, темами та змістом кампанію. Разом з тим, саме традиційність свідчить про його ефективність, передбачуваність, і в той же час, гнучкість та демократичність.Місія Бердянської сесії читань – в організації сезону, або краще, семестру науки і творчого спілкування вузівської, академічної інтелігенції, дослідників сфери науки, культури, бізнесу, державних, громадських структур один з одним з одного боку і одночасно з вузівської молоддю, з іншого.

У рамках Читань дослідники вищої школи та академічних інститутів отримали можливість зустрітися і в плідній дискусії за такими напрямками:

  • Зовнішня політика України і міжнародні відносини;
  • Політичні науки в Україні та світі;
  • Регіонознавства і краєзнавчі дослідження;
  • Соціологія і соціальна робота;
  • Сучасна освіта: методологія, теорія і практика;
  • Теорія і методика навчання та виховання;
  • Історія педагогіки та освіти;
  • Філософія і культурологія;
  • Процеси та тренди світової історії;
  • Історичний досвід Укратни: держава, економіка, люди…

Кожен зміг розповісти про результати своїх досліджень, почути конструктивну критику і рекомендації, а також почути слова підтримки в подальшій роботі.Читання-2012 традиційно привернули широку увагу наукової і культурної громадськості, завдяки чому виявилися досить масовими. У них в різних формах взяли участь 365 осіб.

Високий науковий рівень Читань забезпечений активною участю в їх роботі співробітників 9 університетів України та зарубіжжя.У виступах  авторитетних учених та дослідників були наведено цікаві дані і висловлені оригінальні концепції, розроблені вітчизняним і зарубіжним науковим співтовариством. У рамках читань велася напружена, але коректна дискусія з широкого кола проблем, що турбують населення і громадськість регіону.

Крім організації вільної наукової дискусії, читання дають ще один дуже важливий продукт – матеріали виступів їх учасників. Це важливо, виходячи з широкої географії їх читачів у нашій країні, а тепер і за її межами. Беручи до уваги, що матеріали відправляються, крім обов"язкової розсилки, в бібліотеки більшості провідних вузів країни, вони перетворилися на своєрідну антологію робіт регіональних дослідників соціально-політичних, економічних, культурологічних і освітніх процесів України.

Говорячи про підсумки Бердянської сесії читань, хочеться відзначити, що фактор часу і безперервності дуже важливий при організації подібних заходів. Навіть у разовому форматі науковий захід приносить свої плоди, але для характеристики його, як традиційного, потрібна багаторічна практика. Тому організатори даних читань, аналізуючи результати і досягнутий рівень, розуміють, як багато ще належить зробити.

Бердянська сесія I Всеукраїнської науково-практичної конференції «Придніпровські соціально-гуманітарні читання» пройшла, а це означає, що почалася підготовка до чергових читань. Більшість постійних організаторів та учасників підтвердила свою готовність продовжити роботу по їх проведенню. Багато чого може статися в майбутньому, але ми налаштовані на роботу, ми готуємося до вирішення завдань і сподіваємося на успіх наступних міжнародних читань.

Станьте і Ви їх учасниками та організаторами!

 

Ірина Алєксєєнко,

доктор політичних наук, професор, член-кореспондент Академії політичних наук України, декан соціально-гуманітарного факультету БДПУ

На фото: окремі моменти з Бердянських читань, організованих соціально-гуманітарним факультетом БДПУ