Такий тривожний «День Победы» (1)

«Майже за сім десятків літ,
Здавалось: втямив уже світ
І ті, що правлять нині «міром»,
Що світле сонце Перемоги
Охоронятиметься й Богом!
Проте вони жорстоко-сіро,
Без серця і душі, без тями
До нас – із зброєю й смертями?» –

Степан Герилів

І дійсно, важко нині думати, усвідомлювати, зрозуміти, що саме наша рідна Україна по-суті перебуває сьогодні в стані неоголошеної війни, нав’язаної сусідом, котрий так і прагне розшматувати тіло держави на шматки… Проте світлий образ воїна-визволителя, котрий приніс нам травневий День Великої Перемоги завжди в наших серцях. Саме тому традиційно, напередодні свята, вся університетська родина проводить цілу низку заходів, приурочених 9 травню.

Сьогодні, 7 травня, з перших нот та слів гімну України розпочався мітинг-реквієм, присвячений пам’яті викладачам і студентам університету, загиблим у Великій Вітчизняній війні, що проходив біля обеліска, що знаходиться на території 1-А корпусу БДПУ. Перший проректор університету Володимир Федорик та голова студентської ради Вікторія Яременко, вітаючи ветеранів, запевнили, що ми завжди берегтимемо в пам’яті поколінь цінність та Велич Перемоги, а слова Володимира Михайловича: «Ви – перемогли тоді, ми – не дамо нас завоювати сьогодні!» – викликали гордість кожного з присутніх! Безмежну радість принесли присутність та виступ на мітингу-реквіємі кандидата економічних наук, ветерана Великої Вітчизняної війни Юрія Юхна, якого згодом щиро вітали та вручали йому квіти-подарунки ректор БДПУ, професор Вікторія Зарва та голова комітету профспілки Віталій Лола (див. світлини).

Невід’ємною частиною були хвилина мовчання та покладання квітів по підніжжя пам’ятника (див. світлини).

Анна Чепуних, Інна Суслова,
студентки-практикантки
«Університетського Слова»

Світлини авторів


Поділитися:

  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • Print