8 листопада лекторка Інституту славістики Гамбурзького університету (ФРН), професорка факультету філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету Вікторія Загороднова провела інформлекцію «українська мова в Німеччині». Лекторка розповіла про українськомовну підготовку учнів і студентів Німеччини, ознайомила слухачів з питаннями співробітництва у сфері культури та взаємодії з українською громадскістю тощо. У заході взяли участь викладачі, студенти, магістранти факультету філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету та вчителі шкіл міста.
Важливе значення для забезпечення ефективності міжнародної співпраці має спілкування – дипломатичне, ділове, професійне. Зазвичай воно здійснюється однією з найбільш поширених у світі мов, англійською. Сьогодні у Європі зростає інтерес до України, української культури, української мови. Про це свідчить включення української мови до програм підготовки бакалаврів і магістрів у європейських університетах.
Наразі українська мова у навчальних закладах країн Європи є ще не досить поширеною і затребуваною. Проте, українська мова представлена у кількох університетах Німеччини. В університеті Ернста Моріца Арндта (Ernst-Moritz-Arndt-Universität), м. Грайфсвальд (Німеччина) існує міжфакультетська програма Ukrainicum, яка розрахована на два семестри. Це означає, що, наприклад, майбутній адвокат, економіст, біолог чи будь-який інший фахівець може зареєструватися на два семестри для додаткового навчання, протягом якого він буде опановувати українську мову, знайомитися з українською культурою, набувати країнознавчих знань, а також отримувати загальний огляд політики, культури та історії України.
Вивчення української мови у Німеччині часто є не питанням вивчення окремої дисципліни, а комплексним питанням у контексті представлення і наукового дослідження української мови, літератури і культури (україністики).
У більшості німецьких університетів вивчення української мови пропонується у межах програм зі славістики. Так, Інститут славістики в Університеті Отто Фрідріха, м. Бамберг, у межах бакалаврських і магістерських програм зі славістики пропонує базовий модуль „Практичний курс української мови” (Sprachpraxis Ukrainisch), який належить до переліку модулів, обов’язкових для вибору.
Інститут славістики в Університеті Гумбольдта в Берліні поділяється на східну славістику (русистика, а також білоруська й українська мови), західну славістику (полоністика, богемістика / словакістика), південну славістику (кроатистика / сербістика, булгаристика). Однією з бакалаврських програм, які пропонуються цим інститутом, є програма „Слов’янські мови і літератури”. Магістерські програми передбачають більш детальну спеціалізацію, зокрема, поділ на „Слов’янські мови” і „Слов’янські літератури”. Проте, дві східнослов’янські мови – білоруська й українська, і одна південнослов’янська – словенська, пропонуються для вивчення не як окремі дисципліни, а тільки у вигляді інтервальних мовних курсів.
На окрему увагу заслуговує діяльність унікального Українського Вільного Університету (Freie Ukrainische Universität) в Мюнхені, зареєстрованого у 2011 році як недержавна, приватна, світська, спеціалізована наукова установа. Нині університет є одним із небагатьох українських академічних центрів на терені Європейського Союзу, який організовує свою роботу на міждисциплінарних українознавчих студіях у широкому європейському контексті.
У Гамбурзькому університеті, Інституті славістики українська мова вивчається як курс за вибором і називається «Die Struktur des gegenwärtigen Ukrainischen», а також є ще курс «Vergleichende Grammatik der Deutschen und der ukrainischen Sprache». На лекціях студенти вивчають основні розділи сучасної української мови. Знайомляться з основними поняттями та методами опису мовних систем. Німецькі студенти шукають відповіді на такі питання: Як побудована українська мова? Як це можна описати науково? Як взаємодіють її структурні одиниці (категорії)? Які категорії були розроблені для цього українськими вченими? Як співвідносяться одна з одною форма та зміст цих категорій? Які дискусії щодо категорій мовного аналізу та опису існують в українському мовознавстві? Які відмінності між українською та іншими мовами, особливо російською та німецькою? Які висновки можна отримати з аналізу лінгвістичного матеріалу?
Ці курси дають можливість німецьким студентам засвоїти та застосувати основні інструменти системних лінгвістичних досліджень. Це має стати основою для подальшого ознайомлення з українською мовою.
Окрему нішу займає робота з українською громадою Німеччини, спільно з якою щорічно проводиться низка заходів у контексті відзначення знакових дат і подій історії України, збереження національної ідентичності, а також просування української культури на теренах ФРН. На особливу увагу заслуговує діяльність Українського кіноклубу м. Берлін, який протягом 11 років свого існування провів більше 200 показів вітчизняного кіно, відкривши європейському глядачеві завісу безмежного потенціалу української кіноіндустрії.
Важливим осередком поширення і підтримки українства є українські школи вихідного дня. Загалом їх у Німеччині налічується близько 20. Вони функціонують у ключових містах країни – Берліні, Гамбурзі, Кьольні, Франкфурті-на-Майні, Мюнхені, Дрездені та інших. З кожним роком зростає кількість їхніх учнів.
Професорка кафедри української мови та славістики
Вікторія Загороднова
