Студентів БДПУ зацікавив майстер-клас,
що давала в День Святого Валентина
в Музеї ім. Бродського пряникових справ майстриня
Учора, в День закоханих, багато хто замислювався щодо подарунку для своєї другої половинки. Квіти, цукерки, «валентинки» – це все якось по-буденному банально. А от бердянська майстриня Юлія Мацегора запропонувала вихід із цієї ситуації – Пряник!!! У День Святого Валентина в музеї ім. Бродського вона й влаштувала майстер-клас із розфарбовування імбирних пряників. На заняття можна було зареєструватися заздалегідь, за телефоном. Цікаво, що не тільки жіночок цікавила ця складна, на перший погляд, справа, а й діточок! Багато малечі 7-10 річного віку завітали на майстер-класі. Юлія – за освітою бухгалтер, але за покликом душі, – пекар. «Я займаюся випічкою з десяти років», – розповідає майстриня, – «це не професія, не хобі, це – творчість! Для мене кожен пряник, як дитина. Коли роблю вироби на замовлення і відправляю «Новою поштою», то декілька днів не сплю, бо переживаю, як доїде моє «дитя», чи не зламається нічого. Мені здається, що треба займатися чимось одним. Не можна робити торти, пряники, короваї одночасно. Це дуже складно. Треба бути майстром в одній, улюбленій справі. Коли в мене питають, чи можу я зробити весільний торт, завжди відповідаю, що можу, але не хочу».
Перед початком розфарбовування Юлія Мацегора ознайомила присутніх з історією виникнення пряника та поділилась своїми таємницями, як краще зробити, щоб подарунок смакував та виглядав – від душі.
Глазур, шоколадні та цукрові вставки зробили пряники ще гарнішими. «Розфарбовуванням можна займатися всією родиною. Це зближує. У мене в сім’ї – це маленька традиція». Традиція традицією, але подарунок, їстивне серце на паличці, та ще й ручної роботи, може подарувати не кожен. У цей подарунок ми вклали частку себе. Кохайте один одного! Зі святом вас!
Дар’я Калюжна,
студентка-журналістка
Інституту філології
та соціальних комунікацій БДПУ
На світлинах: так народжувалися не тільки смачні,
а й неповторно красиві бердянські пряники
Світлини Лесі Сухомлин,
студентки БДПУ
щиро, легко, від душі)
не погано написано