Університетські «нашоатлантівці» на чолі з невтомною Анеттою Омельченко знову їздили провідати наших хлопців-фронтовиків. Анетта Іванівна розповідає: «Чим далі в Донецьку область, тим холодніше. Місцями вже лежить сніг, дороги покриті крижаною кіркою і хтозна, що під тією кіркою… Зустрічаються дороги, де грязюка разом зі снігом і важко глибину виміряти, тому дорога стає довшою і хтозна як буде , коли повністю випаде сніг, чи можна буде до них проїхати.
Як завжди, повезли солдатам теплі речі, маскувальні сітки, миючі засоби, овочі, домашні пиріжки і ще перевезли передачу з однієї бригади в іншу. Дякую усім, хто нам допомагає, дякую, Вам, небайдужі люди. Завдяки грошовій допомозі Тетяни Подумей, Олександра Овсяннікова, Степаненко Тетяни, Кашерової Олени, Вербички Олени, Власової Інни, Шугач Олександра, Кіріліус Валентини, Шараю Сергію, Фуклевій Наталії, сім'ї Фролових ми змогли купили піну на бліндажі, флісові рукавички, ковбасні вироби, сир, овочі, яблука та ін. Дякували хлопці й за сухарики Галині Анєнковій і за передачу Людмилі Афанасенковій, печиво, чай Павлу Кузнецову, дівчатам за маскувальні сітки, смачні пироги та різні смаколики мамі Жені Глушкіна, пиріжки та смачні сухі борщі Наталіі Іванченко, сухі борщі Любові Кардаполовій, малюнки й різні патріотичні вироби Олесю Шевченку, лимони та печиво батькам Олеся – Андрію та Олені. Ми відвезли ковдри, що були у нас, светри, бо зима вже на горизонті.
Може у когось вдома завалялись теплі светри чи ковдри, або хтось забажає придбати теплі шкарпетки чи рукавички, чай, каву або деякі солодощі, звертайтеся та приходьте до нас»…
Ми завжди Вас чекаємо!
НАШІ АТЛАНТИ
