День: 20.06.2017

…Уже з перших хвилин сьогоднішнього урочистя в мені проснулась мелодія, ні – пісня:
Грає море зелене,
Тихий день догора.
Дорогими для мене
Стали схили Дніпра,
Де колишуться віти
Закоханих мрій…
Як тебе не любити,
Києве мій!

…А невдовзі муза моя ввімкнула й свої фантазії, нашіптуючи ось такі експромтні рядочки на цю ж мелодію:
Манить море грайливе,
Втіхи вітер не стер.
Ми – з тобою щасливі,
Рідний наш «універ»,
Де нам жити-творити
І у снах, й наяву…
Як тебе не любити,
БеДеПеУ?!!

…А повернувшись до реальності, бачу сьогоднішню святкову церемонію відкриття арт-об`єкта «Я люблю БДПУ», встановленого з ініціативи студентської ради університету. Реалізатор інсталяції – бердянський приватний підприємець Олег Сичіков. Вслухаючись у привітальні слова ректора університету, професора Ігоря Богданова та голови студентського самоврядування Дмитра Кіосова, мимоволі ловиш себе на думці, що це не просто відкриття «любовних» літер на території університету, і це не звичайна данина моді, а реальне відображення глибоких почуттів викладацько-студентського колективів до рідного університету.

…Учора ввечері вже почали мандрувати неосяжними просторами інтернету світлини із ще офіційно «не відкритими» буквами любові до рідного вишу, від чого спочатку трішки злився, а згодом подумав собі: популярність, а з нею й любов до університету зростають…

І, звичайно, чудово буде, коли, вродливий студентик та й шепне на вушко чарівній студенточці: «Я – люблю тебе! Як БеДеПеУ!!!».

 

 

Степан Герилів,
журналіст
Світлини Віталія Гнатюка,
(доцента кафедри основ здоров’я, фізичної реабілітації та екології БДПУ)

У видавництві «Освіта України» вийшла друком монографія «Провідництво в освіті. Від ідеї до вічності». Колектив монографії згуртовано ректором БДПУ, доктором педагогічних наук, професором І. Т. Богдановим. Зважаючи на складність теми дослідження, до колективу авторів монографії було включено філософів (Клепко С. Ф.), фахівців у галузі історії педагогіки (Калита Н. І., Окса М. М., Шумілова І. Ф., Філоненко О. В.),управлінців (Крижко В. В., Елькін В. В.,Луценко Г. В.), психологів (Фролова О. В. ,Гура Т. Є.) та дослідників (Кушніренко І. К., Лісаков С. В. ,Чорний В. В.).

Загалом мова йде про проголошення нового напрямку в управлінні освітою як соціальною інституцією. Провід – це ідея соціального концепту, якому досі складно знайти порівняльні аналоги в теорії та практиці управління; ця ідея самобутня, виплекана генетичним кодом українського народу.

Дослідження виявило потребу глибокого філософського та  методологічного осмислення ролі провідництва не лише в історичному аспекті, а й перебудові та реформуванні сучасної системи освіти.

Ідея та тема наукового дослідження отримали позитивні відгуки народних депутатів України Ю. Р. Шухевича, В. С. Курила, академіків НАПН України М. І.Шута, В. П. Кравця та члена-кореспондента М. П. Гузика, експертів в галузі управління освітою В. Е. Лунячека та Г. В. Єльнікової.

Серед авторів монографії є молоді енергійні дослідники, які продовжать збуджувати  цю проблему в соціальній та освітянській царині України. Сподіваємося на них.

«Університетське Слово»