Майбутнє є!

Віра в щасливе майбутнє – це те, що надихає та мотивує кожного діяти, працювати, навчатися, народжувати та виховувати дітей. Проте, проблеми сьогодення часто примушують людину опускати руки та підкорятися складній ситуації. Саме в такі хвилини важливо, щоб поруч були люди, які тебе зрозуміють, допоможуть та підтримають у скрутну годину. Особливо це важливо для майбутніх мам, адже сила їх зв’язку з дитиною, що ще не народилася, зумовить все подальше життя нової особистості.

Тому надзвичайно приємним є той факт, що у м. Бердянську є благодійна організація «Майбутнє Є!», члени якої не байдужі й завжди поруч з людьми, які потребують допомоги. Так, нещодавно стартував проект «Перетворення», покликаний підтримати вагітних жінок, які опинилися в складних життєвих ситуаціях. 21 вересня відбулася друга зустріч учасників проекту, де спікером стала завідувач навчальної психолого-консультативної лабораторії кафедри психології Бердянського державного педагогічного університету, практичний психолог та арттерапевт Марина Богдан. Вона провела для майбутніх матусь чотирьохгодинний тренінг «Щасливе материнство». За допомогою метафоричних асоціативних карт, ізотерапевтичних та релаксаційних вправ учасниці проекту змогли зняти психофізичну напругу; розкрити сильні риси власної особистості; усвідомити необхідність турботи про себе та майбутнього малюка, важливість збереження зв’язку «дитина-мати» та створення умов захисту, підтримки й комфорту для розвитку новонародженого; знайти зовнішні та внутрішні ресурси для покращення емоційного стану та налаштуватися на щасливе материнство.

Бажаємо організаторам та учасницям натхнення, гарного настрою та ресурсів на кожен день. Майбутнє є!

42237549_1937837739843457_7270182521663389696_n 42274507_1937838876510010_8684801825339080704_n

Марина Богдан
завідувач навчальної психолого-
консультативної лабораторії кафедри психології

ІІІ Міжнародний конгрес антропології солі в Іспанії

12-15 вересня 2018 р. у м. Віторія-Гастейс (Країна Басків, Іспанія) відбувся ІІІ Міжнародний конгрес антропології солі, до наукового комітету якого входив професор БДПУ Ігор Лиман.

Перший конгрес антропології солі пройшов у 2015 р. у Яссах (Румунія) , другий – у 2017 р. у Лос Кабосі (Мексика).

З огляду на міждисциплінарну тематику конгрес привернув увагу спеціалістів у галузях антропології, історії, археології, лінгвістики, медицини, біології, геології, географії тощо. Як і в попередніх випадках, ще до початку конгресу в країні його проведення були опубліковані тези всіх його учасників.

На засіданнях конгресу виступили представники Іспанії, Румунії, США, Канади, Мексики, Японії, Франції, Німеччини, Португалії, Великої Британії, Ізраїлю, Хорватії, Італії, Польщі, Грузії. Представник України Ігор Лиман виступив із підготовленою спільно з Вікторією Константіновою доповіддю «Історія використання лікувальних властивостей лиманів Бердянська».

Складовою культурної програми стало відвідання «соляного поселення» Аньяна, чиї мешканці вже впродовж багатьох століть спеціалізуються на видобутку солі. 

Бердянський науковець вдячний Президентові наукового комітету конгресу Маріусу-Тіберію Алексіану за співфінансування поїздки на цей науковий форум.

Докладніший фотозвіт про конгрес див. тут:  http://ri-urbanhistory.org.ua/en/home/12-news-en/630-iii-mizhnarodnij-kongres-antropologiji-soli-v-ispaniji-3

1 2

3  5 

6 8

4 7 9

 

За матеріалами Науково-дослідного інституту історичної урбаністики

Кубок – у наших!

Сьогодні зранку, на початку традиційної ректорської наради в конференц-залі БДПУ перший проектор, професор Ольга Гуренко тепло вітала із новою перемогою університетських волейболістів, про яку розповів керівник спортклубу Кирило Пономаренко (див. світлину).

Нагадаємо, що  недавно проходив волейбольний турнір «Кубок ректора ЗНУ», де боротьбу вели студентські команди з Запорізького регіону, серед яких були й студенти БДПУ.

Сім чоловічих команд із Запоріжжя, Вільнянська, Мелітополя, Чубарівки і Бердянська взяли участь в «Кубку ректора ЗНУ. У спортивному залі Запорізького національного університету проходили напружені поєдинки за головний приз змагань. За підсумками групового туру в матчі за головний приз змагань зустрілися команди БДПУ та ЗНУ. Головний матч турніру пройшов у цікавій боротьбі і завершився перемогою нашої команди (2:1).

Не залишилися без нагород  наші студенти і в індивідуальних номінаціях: «кращим блокуючим» був визнаний Олександр Ніколаєнко, а приз «кращого нападника» отримав Данило Мацухов.

0 1

2

3 4

«Університетське Слово»
Світлини редакції та з сайту: http://pro.berdyansk.biz/content.php?id=49401  

НАВЧАТИ Й НАВЧАТИСЯ:​як і куди зростати українському вчительству

До 60-річчя підготовки вчителя початкової школи в Бердянському державному педагогічному університеті

У Бердянському державному педагогічному університеті перший набір на факультет підготовки вчителів початкових класів уперше було здійснено в 1958–1959 навчального року. Саме тоді 50 юнаків і дівчат мріяли здобути вищу освіту та пов’язати свою долю з учительською професією і, як Василь Сухомлинський, «серце віддавати дітям».

Факультет, де готують першого вчителя, має свою історію і славетні традиції й ось уже впродовж 60 років відіграє важливу роль у становленні педагогічної еліти Північного Приазов’я.

Головним завданням діяльності професорсько-викладацького складу факультету в різні часи було відповідати потребам суспільства й розвитку початкової школи. Так, оновлення змісту професійної підготовки студентів відбувалося на основах ідей розвивального навчання, переходу до навчання дітей з шестирічного віку, впровадження першого й другого покоління Державних стандартів; реалізації гуманістичного, особистісно орієнтованого й компетентнісного підходів. На сучасному етапі модернізація освітнього процесу відбувається в контексті впровадження Концепції Нової української школи.

Колектив факультету намагається постійно знаходитися в епіцентрі освітянських змін і відповідно реагувати на запити щодо підготовки фахівців з подвійними спеціальностями, започаткування яких було ще в 60-і роки. Згодом, у 80-их роках, окрім кваліфікації «Вчитель початкової школи», випускники мали можливість отримати додатково ще й такі: «Вчитель музики», «Вчитель фізичного виховання», «Вчитель образотворчого мистецтва», а з початку 2000-х – «Вчитель іноземної мови в початковій школі», «Вчитель інформатики в початковій школі», «Практичний психолог». Усе це дозволяло розширити спектр працевлаштування молодих фахівців і поступово стверджуватися їм на ринку педагогічної праці.

На карті світу, мабуть, немає такої держави, де б не працювали наші педагоги. Тому ми з гордістю можемо стверджувати, що спеціальність «Початкова освіта» – одна з найбільш топових як у нашій державі, так і далеко за її межами, а про наших учителів, яких за шістдесят років уже тисячі, – лише схвальні відгуки. Це величезна когорта педагогів, які присвятили своє життя розвитку молодших школярів або формуванню кваліфікованих кадрів для початкової освіти України. Чимало випускників – це науково-педагогічні працівники Бердянського державного педагогічного університету та інших закладів вищої освіти, керівники шкіл, учителі-методисти тощо. Пишаємося й заслуженими учителями та працівниками освіти України.

Протягом десятиліть факультет підтримує науковий зв'язок з різними вищими навчальними закладами та Національною Академією педагогічних наук України. Це спільна участь у різноманітних освітніх проектах: опонування дисертацій, проведення всеукраїнських і міжнародних конференцій, видання колективних наукових праць тощо.

Особливо слід наголосити на потужному науковому потенціалі викладачів, які здійснюють фахову підготовку майбутніх учителів початкової школи. Це три кафедри: педагогіки, психології, початкової освіти, у складі яких – три доктори педагогічних наук, професори; 20 кандидатів наук, доцентів. Викладачі, пройшовши наукову школу відомих українських учених у галузі початкової освіти, тепер уже є авторами монографій, підручників і методичних посібників, за якими навчаються студенти не тільки нашого університету, а й усієї України.

На факультеті створені сучасні навчальні лабораторії, сміливо запроваджуються інноваційні технології, завдяки чому перед студентством відкриваються нові горизонти творчого пошуку в майбутній педагогічній діяльності. Можемо з упевненістю сказати, що на вимогу української початкової школи професорсько-викладацький склад докладає чимало зусиль для формування покоління креативних, соціально адаптованих педагогів, які вміють поважати думку інших, аргументовано відстоювати свої ідеї, бути ініціативними, успішними, справжніми лідерами й патріотами.

Сьогодні на денній і заочній формах факультету навчається близько півтори тисячі студентів, які вступили після закінчення шкіл, різних педагогічних коледжів Запорізької, Донецької та Дніпропетровської областей. Причому, переважна більшість контингенту – це ті, хто вдало поєднує здобуття вищої освіти і працю вчителя, оскільки саме вони обирають цю професію свідомо і відповідально. На жаль, серед наших абітурієнтів занадто мало випускників шкіл міста Бердянська, хоча ця спеціальність користується неабияким попитом. Щороку, організовуючи освітній процес, директори закладів освіти звертаються з проханням рекомендувати на посаду вчителя початкової школи студентів факультету.

Багаторічні спостереження свідчать, що молодь нашого міста обирає більш популярні, на її думку, професії. Рідко хто хоче вступати в педагогічні виші. Така реальність. Тому і нам, і працедавцям (а це міський відділ освіти, директори шкіл) слід постійно дбати про підвищення престижності професії першого вчителя. Тільки за умови спільних зусиль і орієнтації кращих випускників шкіл обирати вчительський фах можна розраховувати на те, що початкова школа як міста, так і України загалом отримає компетентного вчителя, здатного реалізувати ідеї Нової української школи.

В усі роки існування факультету його професорсько-викладацький склад був орієнтований на створення комфортного освітнього середовища для кожного студента. Тому вони мають змогу не тільки навчатися, бути учасниками різних художніх колективів («МарЛен», «Хуртовина», «Барвисті музики», «Золотий гомін» тощо), а й активно долучатися до організації й проведення традиційних заходів (Посвята в студенти, Дебют першокурсника, Студент року, КВК, тематичні флешмоби, екскурсії визначними місцями Бердянська, поїздки до музеїв видатних педагогів минулого (М.Корф, В. Сухомлинський, А. Макаренко), відзначення свят тощо).

Наші студенти під керівництвом досвідчених викладачів зорієнтовані на наукову діяльність. Так, вони неодноразово виборювали призові місця на Всеукраїнській студентській олімпіаді зі спеціальностей «Початкова освіта», «Педагогіка» та конкурсах студентських наукових робіт; публікують результати педагогічних досліджень у вітчизняних та міжнародних виданнях. Під час літніх канікул усі, хто бажає, мають змогу тимчасово працевлаштуватися в оздоровчих таборах України, Туреччини, Болгарії, Німеччини тощо.

Ми навмисне намагалися в цій публікації не називати прізвищ, щоб не образити всіх, хто так чи інакше слугував ідеалам свободи наукового мислення та творчого педагогічного пошуку. Принагідно повідомляємо, що готуємо спеціальний проект «Історія факультету, де готують першого вчителя, в іменах», у якому буде представлено всіх, хто працював і навчався в різні роки.  

Перегортаючи ювілейну сторінку своєї біографії, факультет, де готують першого вчителя, упевнено дивиться в майбутнє, надаючи можливість кожному студенту підготуватися до реалізації ідей Нової української школи, утілити в життя власні інтереси й нахили. Ми впевнені, що професійність викладачів визначається успіхом наших випускників, які глибоко усвідомлюють педагогічну істину: «Учительська професія – це людинознавство, постійне проникнення в складний духовний світ людини» (Василь Сухомлинський). 

класс

Студенти під час виробничої практики в школі Першокурсники 2018 року з викладачами факультету 

        Студенти під час виробничої практики в школі         Першокурсники 2018 року з викладачами факультету

 

Людмила Коваль,
декан факультету психолого-педагогічної освіти та мистецтв
 Бердянського державного університету, доктор педагогічних наук,
професор, заслужений працівник освіти України

 

Ідеї В. Сухомлинського в сучасному освітньому просторі

За визначенням президента НАПН України Василя Кременя одним із головних викликів нашого часу є самоідентифікація в глобальному й індивідуальному розумінні. Наслідок цього — вичленення з далекого й близького минулого того, що становить модус національної ментальності у різних її виявах. Ще Цицерон зазначав, що історія є вчителькою життя, а історію, в свою чергу, створює діяльність відомих осіб, тих, хто залишається в пам’яті, формуючи наше близьке сьогодення та далеке майбутнє. У сучасний науковий дискурс входить та історія, що співзвучна нинішнім національним прагненням та віддзеркалює основоположні питання буття, культури, освіти. Знаковою постаттю минулого, в якій уособлено найкращі національні риси й стремління, є Василь Сухомлинський – педагог-гуманіст, науковець, який зміг піднятися до рівня світової філософської і педагогічної думки.

Відштовхуючись від ідей великих мислителів-гуманістів минулого і джерел народного виховання, він сформулював педагогічну концепцію, яка має загальнолюдський характер, спирається на об’єктивні закони і закономірності, не пов’язані з кон’юнктурою та ідеологічними догмами. Основні ідеї, які стали основою концепції, Василь Олександрович розвинув у своїх працях, зокрема: любов до дитини; розвиток творчих сил кожної окремої особистості в умовах колективної співдружності на основі етико-естетичних цінностей, інтересів, потреб, який спрямований у кінцевому підсумку на творчу працю; культ природи, природа як найважливіший засіб виховання почуття прекрасного і гармонії; розробка демократичних педагогічних засобів і методів навчання й виховання (повага, заохочення, опора на позитивне, моральне покарання); звернення до внутрішнього світу дитини, опора на її сили, внутрішні потенції, підтримка і розвиток того здорового, що є в кожній особистості; розвиток ідеї «радості пізнання», тобто емоційне сприйняття процесу навчання; демократизація структури управління навчально-виховним процесом у школі.

Ідеї Вчителя випереджали час, він втілював їх в освітній процес Павлиської школи, керівником якої він був багато років. Він створив реальний проект Школи Радості в тоталітарній державі та продемонстрував зразки педагогічної мудрості, що має велике значення не лише для вітчизняної педагогіки, а й для світової гуманітарної думки загалом. Але слід зазначити, що діяльність Василя Сухомлинського відбувалася не в найсприятливіших для творчості умовах: в умовах лицемірства, ханжества, морального розладу керівних структур, влади ідеології, що охопила і культуру, і науку. Василю Олександровичу доводилося враховувати ідеологічні керівні установки, відповідати на напади ретроградів від педагогіки, малоосвічених, але активних захисників «чистоти» радянської педагогіки, теорії комуністичного виховання, в рамки якої не завжди вкладались його думки і справи. Усе це доповнювалось безкінечними виснажливими розмовами з видавцями і редакторами, поясненнями, переконаннями та ін.

І тільки в період незалежності його ідеї, які відповідають загальноцивілізаційним тенденціям розвитку, що дедалі більше утверджуються і в Україні, стали реально впроваджуватись в освітній процес. Ці ідеї незаперечно утвердилися у філософії освіти і педагогіці періоду незалежності нашої країни й нині становлять стрижень реформаторських процесів освітньої сфери. Ключова реформа Міністерства освіти і науки України, яку назвали Новою українською школою (НУШ), грунтується на провідній ідеї всього теоретичного доробку Василя Сухомлинського, утіленого у практику Павлиської школи: розвитку особистості шляхом впровадження особистісного підходу до організації навчання і виховання. НУШ – це школа, до якої приємно ходити учням. Це школа, в якій прислухаються до їхньої думки, вчать критично мислити, не боятись висловлювати власну думку та буди відповідальними громадянами. НУШ – це школа, в якій панують співпраця та взаєморозуміння.

Основні компоненти формули НУШ ґрунтуються на положеннях В. Сухомлинського. Розглянемо ці положення:

1. Новий зміст освіти заснований на формуванні компетентностей, необхідних для успішної самореалізації в суспільстві.

У Концепції «Нова українська школа» визначено нове соціальне замовлення: компетенізація освіти шляхом реалізації компетентнісного підходу, орієнтація її на «вихід» – у формі розвинутих ключових компетентностей учнів, структури знань, поглядів, ціннісних орієнтирів, їхньої успішної самореалізації в професії і житті, формування особистості, патріота, інноватора, здатного конкурувати на ринку праці, розвивати економіку, навчатися неперервно впродовж життя.

Зокрема, В. Сухомлинський один з перших у світовій педагогіці звертається до принципу наступності у процесі формування компетентності «учити – вчитися», саме цим підтверджуючи її надпредметність та життєву значущість. Василь Олександрович казав, що «ось тут і виникає розрив між початковими класами і дальшими ступенями навчання. У початкових класах ми дуже боязко, несміливо даємо в руки дитині інструмент, без досконалого володіння яким неможливо уявити її інтелектуальне життя, її всебічний розвиток, а потім у середніх класах учителі вимагають, щоб інструмент цей у руках дитини діяв швидко і безвідмовно.

Функція педагога Нової української школи полягає в його вмінні організувати компетентнісне навчання, забезпечити інтегрованість змісту (внутрішньопредметної і міжпредметної) на основі ключових компетентностей, не шляхом механічного об’єднання предметів, а наближення змісту освіти до сенситивних6 періодів навчання, особливостей сприймання нової інформації тощо. Компетентнісний підхід – це місток, що поєднує школу з реальним світом і тими потребами, які ставить перед людиною життя, здатний забезпечити життєвий успіх у суспільстві знань.

2. Системний підхід до процесу виховання, який формує цінності.

У працях ученого ми знаходимо багато його висловів, обґрунтувань і описів методики багатогранного підходу до дитини: і в аспекті її розумових здібностей, і психічного, і фізичного стану. Він не розглядав дитину лише як учня, а ставився до неї як до гідної поваги і підтримки особистості в усіх її соціальних виявах. У суспільстві починають дедалі більше утверджуватись реалістичні цінності, і серед цих цінностей перші місця мають посідати цінності знання, освіти, значущість кожної людини. Надзвичайно важливим свідченням зміни ставлення до освіти є те, що у перші роки незалежності України в суспільстві була помітною психологічна установка на легкий і швидкий заробіток, нині превалює цінність високотехнологічної освіти. Це, може, навіть більш важливо, ніж зрушення в економічній сфері, хоча все є взаємопов’язаним.

У ціннісному й системному підході до дитини ми ставимо на перше місце його гуманістичну складову як систему світоглядних орієнтацій, центром яких постає дитина. Гуманістична складова є засадничою у формуванні загальнолюдських цінностей, цивілізаційних вимірів і стандартів якості життя. У сучасній гуманістичній концепції В. Сухомлинського ми приймаємо ідею милосердного й дбайливого ставлення до дітей та молоді, позбавлених можливості жити повноцінно через порушення фізичного й психічного розвитку, втрату сім’ї. Нині розвиток спеціальної освіти іде шляхом інклюзивної освіти, спрямованим на забезпечення якісної освіти, методико-соціальної реабілітації, інтеграції у суспільство дітей, які потребують особливої уваги від суспільства, як рівних серед рівних. Адже за тим, як ставиться суспільство до таких дітей, оцінюють у світі його демократизм.

Завдання освітян – максимально педагогізувати суспільство, сім’ю, з тим, щоб забезпечити педагогічно грамотне, турботливе ставлення батьків до дітей, адже в сім’ї дитина абсолютно незахищена, і лише відповідальне батьківство допоможе здійснити цей захист. Тільки підвищення психологічної і педагогічної культури, розуміння дитини, гуманізація стосунків батьків і дітей дасть змогу створити сприятливі умови для розвитку дитини в кожній сім’ї та, відповідно, у школі.

3. Педагогіка, що ґрунтується на партнерстві між учнем, вчителем і батьками.

В. Сухомлинський першим у вітчизняній педагогіці розпочав організацію педагогічного просвітництва батьків. У педагогічній системі В. Сухомлинського утвердилася певна система родинно-шкільного виховання, за якої батьки повинні були стати активними помічниками вчителів. Цьому сприяло не лише навчання батьків, але й спільне проведення свят, різноманітних суспільно-корисних справ. У своїх працях Василь Олександрович пропонує систему роботи з батьками:

1. Організація дружнього, цілеспрямованого батьківського колективу на основі спільних інтересів – виховання дитини.

2. Педагогічна просвіта батьків: лекції та бесіди у педагогічній школі просвітницького характеру, щоб не допустити їхньої зневіри у власних виховних можливостях.

3. Індивідуальні форми роботи з сім'єю – з батьками без дітей.

4. Систематична організація конференцій, присвячених актуальним питанням навчально-виховної роботи.

В. Сухомлинський високо цінував роль батька і матері, старших у сім'ї, стверджуючи: «Людина у своєму моральному розвитку стає такою, яка в неї мати, точніше, яка гармонія любові й волі в її духовному світі»; «…батько народжує і виражає, продовжує, розвиває себе в своєму синові й дочці, вливаючи своє духовне начало з духовним началом матері».

4. Орієнтація на потреби учня в освітньому процесі, особистісний розвиток дитини в процесі розвивального навчання.

Слід зазначити, що особистісний розвиток людини є основним показником стану суспільства під кутом зору цивілізаційних ознак. Нині це також основний важіль подальшого розвитку суспільства, оскільки в умовах надшвидкої зміни технологій, з утворенням цілісного світу, коли значною мірою громадянин будь-якої країни стає громадянином світу і спілкується у віртуальному середовищі без кордонів, — у цих умовах розвиток і саморозвиток особистості набуває надзвичайного значення. Лише розвинена особистість стає повноцінним громадянином своєї країни і сприяє найбільш ефективному поступу суспільства. Тому орієнтація на потреби кожної конкретної дитини має стати основною складовою ідеології сучасної школи.

Свого часу один із найвизначніших українських істориків ХІХ сторіччя Микола Костомаров підкреслював, що індивідуалізм та свобода є ключовими характеристиками українського етносу, радикально відрізняючи його від північних сусідів. Василь Сухомлинський, незважаючи на властиву радянській педагогіці апологетику колективізму, дуже гостро це відчуває і переконливо відстоює у своїх працях.

Пізнавальні потреби учня задовольняють шляхом реалізації розвивального навчання в освітньому процесі. У сучасних умовах чимало людей не встигають за змінами, які відбуваються, і здебільшого тому, що навчання не було орієнтованим на безперервний розвиток особистості, на її вміння постійно навчатися і розвиватися — і після закінчення школи, і після професійного навчання. Динамізм суспільних змін нині настільки високий, що веде до швидких і істотних змін в освіті. Досить згадати про впровадження комп’ютерів й іншої техніки. Комп’ютерна техніка вносить революцію в систему освіти всіх рівнів. Завдання розвивального навчання засобами ІКТ — першочергове на порядку денному. І тому ми маємо переорієнтувати навчальний процес на формування предметних і ключових компетентностей, здатностей опановувати методику, методологію їх постійного оновлення. Тим самим ми адекватно втілимо один із фундаментальних принципів формування європейського освітнього простору — принцип навчання впродовж життя, який має стати імперативом перманентного самовдосконалення та самореалізації кожного.

Ми творимо в нашій державі культ знань, культ освіти за В. Сухомлинським, бо освіта у сучасному світі є основною складовою способу життя сучасної людини. І лише за такої умови ми прокладемо шлях до щасливішого життя в Україні, яке достатньо повно відповідатиме сутності українського народу, гідно представлятиме Українську державу і в Європі, і в світі.

5. Сучасне освітнє середовище, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання учнів, освітян, батьків не лише в приміщенні закладу освіти.

В. Сухомлинський розглядає середовищний підхід до освіти дітей як комплекс взаємопов’язаних компонентів, а не просто як сукупність частин, що їх оточують. Сухомлинський відносив до нього і найближчий до дитини світ — школа, клас, учитель, батьки, і віддалений у часі і просторі — село (місто), країна, природа, світ праці, культурно-історичні реалії. Особливого великого значення надавав Василь Сухомлинський природі як виховному засобу. «Я прагнув до того, щоб перед тим, як відкрити першу книжку, прочитати по складах перше слово, діти прочитали сторінки найпрекраснішої в світі книги – книги природи», – наголошував педагог. – «… Кожна мандрівка в природу – урок мислення, урок розвитку розуму». Природа – це джерело доброти. Вивчення її – це засіб виховання у маленької людини гуманності, моральності, сердечності, чуйності та інших загальнолюдських цінностей. Лише таким ставленням до природи можна виховати в дитині світлі, добрі почуття, виховати таке ставлення до природи, що перетворює знання морально-етичних норм і правил на внутрішнє надбання людини.

Середовищного підходу вимагає і нинішня реальність, у якій живе й комунікує сучасна особистість. Сучасний світ є багатоаспектним, мінливим і плинним, ййого можна підрозділити на соціосферу, психосферу, екосферу. Крім того, з кожним днем дедалі більшого значення набуває віртуальна сфера, куди входять телекомунікаційні технології (віртуальна комунікація). Концепція сучасної освіти передбачає розвиток компетентностей учнів у всіх цих середовищах. Саме педагоги можуть і мають вибудувати освітньо-виховний процес так, щоб навчити молоде покоління володіти засобами, адекватними цим середовищам, навчити «співробітництва» з ними відповідно до вікових та індивідуальних особливостей дитини.

Провідні наукові установи у галузі педагогіки, проблем виховання, педагогічної освіти досліджують цілісний підхід до дитини, розробляють інноваційні методики, що забезпечують реалізацію цього завдання на засадах гуманістичної дитиноцентрованої педагогіки.

На ключових ідеях видатного українського педагога грунтовано найсучаснішу концепцію «Нова українська школа». Процес застосування спадщини Василя Сухомлинського поширюється й поглиблюється.

Маючи такі основи в педагогіці, які представлені ім’ям і творчістю Василя Сухомлинського, ми зможемо підняти нашу Українську державу на той рівень розвитку, якого заслуговує наш трудолюбивий, мудрий і освічений народ.

41688188_1141068416056371_3445405872744824832_n

 

Лариса Лісіна,

завідувач кафедри педагогіки

доктор педагогічних наук, професор

 

 

Будуть наші у фіналі!

У Миколаєві з 14 по 16 вересня ц. р. проходив другий етап всеукраїнських змагань із командного програмування «ACM». Вперше, за всю історію БДПУ, в цей етап пройшли наші дві команди программістів: «BSPU_Runtime Exception» і «BSPU_Code_junkies». Першу команду представляли магістри факультету ФМКТО Євген Заволока та Дмитро Венецкий, а також студенти третього і першого курсу навчання Владислав Мяснянкін та Микита Захаров. Представники другої команди – студенти третього курсу навчання Марк Буркут, другокурсник Андрій Саліонов і першокурсник Валерій Паценталюк.

Всього було зареєстровано 272 команди з усієї України, а спонсорами даного турніру виступали провідні українські IT- компанії.

Специфіка цих змагань полягала в тому, що для розв`язання завдань треба було мати навички рішення задач на Z-функції, алгоритмі Дейкстри, мати глибоке розуміння принципів динамічного програмування. В результаті одна із наших команд вирішила 6, а  інша – 7 завдань. Цього цілком вистачило, щоб наші команди зайняли перше та четверте місця серед педагогічних вишів країни та пройшли у фінал України з програмування, який відбудеться наступного місяця в Одесі.

Хлопці – молодці! Окрема подяка спонсору – підприємству «Джон Грівз».

00 0

«Університетське Слово»
(за матеріалами факультету)