Зараз ми всі знаходимося дуже не в простих обставинах і кожного дня мріємо про головне – це мир. Кожен із нас перебуває в різних містах і країнах. Але всі абітурієнти, які хотіли і прагнули вступити в омріяний університет, зробили все, щоб стати студентом.
Так само і я мріяла навчатися в Бердянському державному педагогічному університеті. Моя мрія здійснилася: зараз я студентка 1 курсу факультету дошкільної, спеціальної та соціальної освіти!
Мій університет зміг зробити хвилюючу і довгоочікувану зустріч із першокурсниками. Звичайно, не так, як повинно бути в стінах БДПУ. Але це було дуже емоційне та захоплююче дійство. Ми віртуально побачили університет, почули зворушливу промову ректора, в якій відчувалася підтримка, нас вітали деканат, викладачі і студенти, для нас уперше звучав Gaudeamus.
І хоча це було дистанційно, я всім серцем відчула себе студенткою! Я не знаю, що людина повинна переживати, коли досягає своєї мети… Це неймовірне відчуття – опинитися в новому соціумі! Мої емоції були такими різними, а головне – хотілося діяти і діяти! Тому я сіла і намалювала університет своєї мрії.
Вже йде перший тиждень навчання, емоції вирують, мені все ще не віриться, що навчаюся іроблю перші кроки у майбутнійпрофесії. Але домінує впевненістьв тому, що треба розвиватися, досягати вершин у засвоєнні наук, формувати у собі непохитну позицію громадянина України.
Я дивлюсь на свій малюнок і вірю, що ми всі повернемося до нашого рідного Бердянська і будемо навчатися в стінах БДПУ, примножуючи його досягнення і перемоги!
Слава Україні! Слава Бердянському педагогічному університету!
Першокурсниця ФДССО БДПУ
