I’d like to become a song …

“I’d like to become a song …” – під такою назвою пройшов тематичний захід для здобувачів вищої освіти бакалаврського рівня ФППОМ (ОП «Психологія» та «Початкова освіта») в рамках заходів із нагоди відзначення 152-ї річниці від дня народження Лесі Українки – відомої поетеси, перекладачки, фольклористки та громадської активістки, яка стала одним із найголовніших стовпів української культури у світі. Разом із к. філол. н., доценткою кафедри іноземних мов і методики викладання Оксаною Дубровою майбутні психологи та педагоги проаналізували життя і творчий доробок поетеси, розширивши не лише власний світогляд, а й відпрацювавши свої іншомовні мовленнєву і лексичну компетентності та soft skills.

Наприкінці заняття здобувачі дійшли висновку, що усе життя Лесі Українки було боротьбою: з хворобою, суспільними догмами, за право бути українкою, мати власну думку, жити своїм розумом, не залежати ні від кого. «Послідовна речниця української ідеї, цілковито незалежна від російських впливів, поетка, іронічна й скептична в оцінці імперських авторитетів і цінностей мислителька» – так писала про Лесю Віра Агеєва.
Яким же яскравим і актуальним для українського сьогодення прикладом боротьби за незалежність є постать цієї тендітної, і водночас сильної жінки, яку Іван Франко свого часу назвав «єдиним мужчиною в нашому суспільстві». Підтвердженням цього є слова самої Лесі: «Хто вам сказав, що я слабка, що я корюся долі? Хіба тремтить моя рука чи пісня й думка кволі?»

Ставши символом України завдяки своїй непокорі, самобутності та незалежності, Леся Українка продовжує надихати своїм прикладом мільйони українців у такий складний для нас усіх час, вчить боротися, не коритися, залишатися Українцями попри всі обставини, вірити і самовіддано любити свою неньку Україну. У вуста Мавки із «Лісової пісні» поетеса вклала символічні для кожного з нас слова: «Ні! Я жива, я буду вічно жити. Я в серці маю те, що не вмирає…».

Віримо у перемогу!
Слава Україні!

За матеріалами кафедри іноземних мов і методики викладання


Поділитися:

  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • Print