Минулого тижня університетські «нашоатлантівці» на чолі з невтомною Анеттою Омельченко знову побували в зоні бойових дій. Анетта Іванівна ділиться враженнями: «Цього разу ми побували в трьох підрозділах і бачили усю картину отого нещасного"перемир'я". Насправді війна продовжується. За якихось неповних сто кілометрів від нашого міста гинуть молоді хлопці, і дуже важливо, щоби захисники рідної України відчували нашу з вами підтримку.
Ми дуже вдячні за допомогу Аллі Сердюк, Марині Гудзь, Наталії Турків, Юлії Камінській, Тетяні Калині, Олі Август, Світлані Степаненко, Олександру Брехову, Тетяні Шиловій, Тетяні Подумей, Любов Кардаполовій, Любові Мойсеєнко, п. Анжелі,Тетяні Петренко, Ларисі Кайді та її родині, Ірині Нагай, Андрію Редьку, Надії Невзоровій, Людмилі Борисовій, Юлії Паценталюк, Ірині Шуміловій, Світлані Ушановій, Олені Кожановій, Раїсі Гусиній, Зореславу Кумпану, Володимиру Фуклєву та багатьом іншим. Бо саме завдяки підтримці багатьох небайдужих патріотів ми змогли закупити все, що замовляли хлопці і привезти такі довгоочікувані маскувальні сітки. Хлопці дуже дякували також Інессі Скорик, Антоніні Перковій, Ользі Удаловій та Ірині Долі за смачну випічку, а овочі та фрукти – це завжди для них "делікатес".
Головне їм наше побажання – щоб усі залишилися живими, а ми з вами продовжуємо і надалі робити усе для перемоги.
Приходьте плести маскувальні сітки, будемо вдячні за будь-яку допомогу во ім`я Великої Перемоги!
«Університетське Слово»
(за матеріалами та світлинами «НАШИХ АТЛАНТІВ»)
