Серія лекцій від кафедри літератури

Викладачі кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства проф. Ольга Харлан, доц. Ольга Боговін, проф. Софія Філоненко, доц. Валентина Школа прочитали загальноуніверситетські лекції, присвячені актуальним питанням літератури та культури у контексті сьогодення.

Першим номером весняної серії від кафедри літератури стала лекція проф. Ольги Харлан під назвою «Українська література між двома Світовими війнами: як знищували національну еліту», під час якої було розглянути питання: кого ми можемо назвати «національною елітою»; якою була українська література між двома світовими війнами; чому в наш час зростає зацікавлення літературою цього періоду?

Українська література між двома світовими війнами, незважаючи на всю складність її розвитку, мала можливість стати потужною та оригінальною. Великі творчі сили, пробуджені в українському середовищі, змогли реалізувати себе в яскравої сили прозі, поезії, драматургії. Література й театр, живопис і кіно, архітектура й декоративне мистецтво – все мало за собою традицію, але мало й перспективу. Репресії більшовицької влади припинили цей розвиток. У телеграмі Об’єднання Українських Письменників «Слово» Другому Всесоюзному з’їздові письменників СРСР (20 грудня 1954 р.) звучало запитання: «1930 року друкувалися 259 українських письменників. Після 1938 року з них друкувалися тільки 36. Просимо вияснити в МҐБ, де і чому зникли з української літератури 223 письменники?». Звичайно, письменників, які були знищені, заарештовані, були змушені перестати творити, було набагато більше. У лекції основна увага була зосереджена на етапах репресій проти української літературної еліти із зазначенням про їх перманентність, визначено найбільш знакові події та постаті (процес СВУ, розстріл письменників 18 грудня 1934 р., масові арешти другої половини 1930-х років, перебування культурних діячів у Соловецькому таборі, розстріли в карельському урочищі Сандармох). Важливо, що події майже 100-річної давнини накладалися на сучасні, адже зацікавлення літературою того періоду засвідчує її актуальність і важливість.

Лекція доц. Ольги Боговін «Чорно-біла реальність: Сергій Жадан у сучасному дискурсі» була присвячена розгляду таких питань: С. Жадан ‒ поет, прозаїк, громадський діяч; становлення світогляду письменника у поетичній творчості; герой-підліток у ранніх прозових творах (роман «Депеш Мод»); від Лузера до Провідника: зріла проза С. Жадана.

Сергій Жадан ‒ український письменник, перекладач, громадський діяч, фронтмен гуртів «Жадан і Собаки» та «Лінія Маннергейма». Автор поетичних збірок «Цитатник», «Ефіопія», «Життя Марії», «Тамплієри», «Антена», «Список кораблів»та романів «Депеш Мод», «Ворошиловград», «Месопотамія», «Інтернат».

Літературні твори Сергія Жадана одержали численні національні та міжнародні нагороди, були перекладені понад двадцятьма мовами, зробивши автора одним із найвідоміших сучасних українських письменників. Сергій Жадан є також активним організатором літературного життя України та учасником мультимедійних мистецьких проєктів. За весь час своєї письменницької карʼєри отримав більше 40! премій та стипендій від різних країн та організацій

У березні 2022 року Комітет літературознавчих наук Польської академії наук висунув Сергія Жадана на Нобелівську премію з літератури. З таким формулюванням:

«Ми прийняли ухвалу про висунення Сергія Жадана на Нобелівську премію у галузі літератури. Жадан – один серед найвидатніших поетів України та блискучий прозаїк, його твори перекладені багатьма мовами та нагороджувані у світі, – ми переконані, що це письменник щабля Нобелівської премії. Його голос як поета вже багато років має особливе значення для українців. Вільна Україна значною мірою говорить і думає словами Жадана, уважно вслухається у них. Сьогодні поет у своєму Харкові. Він бореться».

Проф. Софія Філоненко 25 травня прочитала лекцію на тему «Бавовна палала і буде палати! Візії війни в сучасній масовій культурі». Лекція була присвячена актуальним трендам української популярної культури, які формують картину війни і повномасштабного вторгнення і реалізуються у поетичному, театральному, візуальному, музичному, відеоформатах та у формі ньюзлору (Інтернет-фольклору, нетлору). Розглядалися слогани і колористика війни, образи новітньої зброї, медійні іміджі політиків та публічних персон, анімалістичний, містичний дискурси, локальні тексти. Лекторка наголосила на потужному мобілізаційному ресурсі популярної культури, що акцентує цінності спротиву, солідарності, стійкості і сміливості українців, зневаги до агресорів.

Лекція доц. Валентини Школи була присвячена постаті та творчості нашого видатного бердянця Трохима Зінківського: «Патріотизм як формат життя і творчості письменника-земляка Трохима Зінківськог». Під час лекції мова йшла про земляків – митців кінця ХІХ ст., які прислужилися українській справі: художника, архітектора, музиканта Опанаса Сластіона (1855–1933), етнографа, письменника Василя Кравченка (1862–1945), публіциста, науковця, письменника Трохима Зіньківського (1861-1891). Основна увага була зосереджена на постаті Трохима Зіньківського. Лекторка висвітлила основні віхи біографії земляка, рецепцію творчості митця як його сучасниками, так і нащадками.

Усі лекції супроводжувалися дискусіями у межах означених тематикою та проблемними питаннями плану. Дискусії відбувалися досить жваво завдяки численним питанням від здобувачів освіти та гостей університету. Зокрема заходи відвідали викладачі та студенти Львівського національного університету ім. І.Франка, Українського католицького університету та Трініті-коледжу (Ірландія), що говорить про актуальність запропонованої тематики та популярність бренду кафедри української та зарубіжної літератури і порівняльного літературознавства БДПУ у літературознавчих наукових колах.

Ольга Боговін


Поділитися:

  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • Print