День вишиванки — всеукраїнське свято. Воно зберігає споконвічні народні традиції. Кожного року в третій четвер травня на навчання та на роботу українці вбираються у Вишиванку. Бердянський державний педагогічний університет не стояв осторонь цього свята — учора провів своє.
У кафедри української літератури та компаративістики Інституту філології та соціальних комунікацій вже склалась традиція у третій четвер травня проводити «Свято Вишиванки». Як сказала Ольга Новик, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри української літератури та компаративістики та організатор: «Кожного року захід комусь/чомусь присвячений. У цьому році вирішили приурочити до ювілею з дня смерті поета Василя Діденка».
Перед заходом кожному глядачу роздавали патріотичні стрічечки.
Свято розпочалося з привітання ведучих: Інни Черноконь (1 курс) та Павла Смирнова (1 курс). Студенти передали слово Ігорю Зубрицькому – секретареві координаційної ради з питань національно-патріотичного виховання місьвиконкому. Потім виступав редактор газети «Університетське Слово» Степан Герилів. «Мене інколи запитують: «Що для вас означає Вишиванка?», я ж відповідаю: «Є такий вислів – «родився в сорочці», а мені здається, що я народився в вишитій сорочці, бо вишиванка завжди була навколо мене…» – поділився із глядачами пан Степан, та прочитав власний вірш «Вишиванка»:
«Вишиванка – оберіг
Від ока лихого,
Що на наш святий поріг
Із кремля, з-за рогу,
Так і зирить, щоб біду
Нам якусь заслати…».
Аліна Воробйова (4 курс), учасниця народного ансамблю народної пісні «Золотий гомін» під керівництвом Олени Бузової, заспівала «На долині туман».
Ведучі розповіли трохи про Василя Діденка. Що він народився у Гуляйполі, потім разом із родиною проживав на Херсонщині та на Вінничині, а в 1958 році сім’я знову повернулась до Гуляйполя.
Аудиторію вразило читання вірша «Дитинство» Арсенієм Мельниковим. Дитина розповіла цей вірш так щиро, що у присутніх пішли мурашки по шкірі.
Ведучі продовжували розповідати про юні роки автора, про час, коли поет вступав до університету, а також про особисте життя, зокрема, про одруження з Надією Хоменко
Марія Богданова (учениця 9-а класу БСШ №16) та Анжела Корхова (3 курс) емоційно декламували вірші пана Василя: «Синові Івану» та «Дикі гуси летять…».
Ведучі багато розповідали про глибоконацінальну поезію пана Діденка. Денис Кондратьєв (6 курс) прочитав вірш «Запорожці» та «Народна пісня», а Анна Назаренко (3 курс) розповіла «Зацвітай, калино!».
«За порівняно коротке життя поет видав 13 книг лірики, і в кожній із них лейтмотивом звучить любов до малої батьківщини – Запорізької землі, Гуляйпілля», – сказала ведуча Інна та прочитала вірш «Акації».
Завершуючи концерт, Марина Михалик зачитала вірш «Провінція». Дівчина, декламуючи вірш, майже танцювала, ілюструючи рядки поезії.
Оксана Червенко, заступник директора ІФСК з виховної роботи, кандидат філологічних наук, доцент, виступила зі словом вдячності та подарувала солодкі подарунки усім учасникам «Свята Вишиванки».
Протягом усього концерту звучали пісні народного ансамблю народної пісні «Золотий гомін» під керівництвом Олени Бузової. Учасники після кожного виконання чули «Браво!» та «Біс!».
Свято пройшло яскраво, співуче та колоритно. Викладачі та студенти-філологи постарались якнайкраще.
Дар’я Калюжна,
кореспондент
"Університетського Слова"
Світлини автора
