Підготовка майбутніх вчителів до роботи в Новій українській школі: кейс Бердянського державного педагогічного університету

Сьогодні, 10 травня, в онлайн-залі Бердянського державного педагогічного університету відбувся методичний семінар «Підготовка майбутніх вчителів до роботи в Новій Українській Школі: кейс Бердянського державного педагогічного університету». У вступному слові модераторка семінару, перша проректорка університету, професорка Ольга Гуренко сфокусувала увагу присутніх на Концепції Нової української школи, яка пояснює ідеологію змін, зазначених у базовому законі «Про освіту» (2017).

Продовжити читання “Підготовка майбутніх вчителів до роботи в Новій українській школі: кейс Бердянського державного педагогічного університету”

САГА ПРО ЛЮДИНОЗНАВСТВО

Вчительська професія, – це людинознавство, постійне проникнення у складний духовний світ людини. Постійно відкривати в людині нове, дивуватися новому, бачити людину в процесі її становлення – один із тих коренів, які живлять покликання до педагогічної праці”. Цитату відомого українського вчителя-новатора, майстра педагогічної справи Василя Сухомлинського можна назвати відправною професійною настановою для викладача-початківця, який працює у педагогічному виші. Адже викладач – це вчитель майбутніх учителів. Викладач вишу – це не тільки покликання, але й високе відповідальне звання, яке треба спочатку здобути, а потім підтверджувати упродовж усієї викладацької діяльності.

Першим і важливим кроком у професійному становленні викладача-початківця є вивчення й переймання досвіду колег – досвідчених педагогів-майстрів. Ідею методичного наставництва почала втілювати в життя методична рада Бердянського державного педагогічного університету на чолі з головою – доктором  педагогічних наук, професором Н. Л. Сосницькою. На першому засіданні методичної ради у новому навчальному році було прийнято рішення про організацію семінару педагогічної майстерності для молодих викладачів «Цілісний науково-педагогічний процес у вищій школі», головою якого затверджено кандидата педагогічних наук, доцента О. І. Гуренко, секретарем – начальника навчального відділу О.В. Шубіну.

Тож 14 грудня 2012 року у конференц-залі університету відбулося перше засідання у форматі роботи семінару. Для учасників семінару був запропонований роздатковий матеріал на кшталт методичного порадника. Посильну допомогу в організації семінару надали працівники університетської бібліотеки на чолі із завідувачем С. В. Білоконь, підготувавши виставку монографій, навчальних посібників, статей із періодичних та наукових видань провідних учених України та викладачів нашого університету в тому числі, присвячених проблемам вищої школи, Болонському процесу тощо.

Вітаючи учасників семінару, ректор університету, доктор філологічних наук, професор, Заслужений працівник освіти України В. А. Зарва зазначила, що у формуванні професійної майстерності є необхідним тісний зв'язок теорії, методики і педагогічної техніки. У справі оволодіння педагогічної майстерності важливі наступні положення: не можна вдосконалити свою педагогічну майстерність, не займаючись постійно вивченням власної методики; не можна вдосконалити свою майстерність, не використовуючи досвід своїх колег; вивчення власної методики і методики колег є можливим лише у практичній діяльності; вдосконалення і самовдосконалення викладача не має меж.

З вітальним словом до учасників семінару звернулася голова методичної ради Н. Л. Сосницька, наголошуючи на тому, що діяльність в якості викладача передбачає певний період, протягом якого відбувається усвідомлення основних цілей діяльності, її принципів, приведення професійних знань, умінь і навичок у відповідність до вимог професії. Від визначення і врахування особливостей періоду адаптації і її характеру, результатів і термінів, залежить ефективність всієї подальшої професійно-педагогічної діяльності, зростання рівня професійної майстерності та педагогічної культури, якість навчально-виховного процесу ВНЗ.

Безпосередня робота семінару почалася зі знайомства з її учасниками: кожен викладач-початківець розповів про себе і презентував кафедру, на якій працює.

Логічним переходом до обговорення заявлених питань було слово голови семінару О. І. Гуренко, яка відзначила, що сьогодні висуваються нові вимоги до викладача ВНЗ, однією із яких є засвоєння концептуальних положень кредитно-модульної та кредитно-трансферної систем організації навчального процесу. Для сучасного стану розвитку національної вищої освіти є характерними модернізація і реформування, які передбачають реалізацію основних ідей Болонського процесу. Однією з умов приєднання до нього є впровадження кредитно-трансферної (кредитно-модульної) системи організації навчального процесу. У контексті порушеної проблеми доповідала кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри педагогіки вищої школи, управління навчальним закладом та методики викладання суспільствознавчих дисциплін О. М. Старокожко. Доповідач наголосила на основних положеннях кредитно-модульної та кредитно-трансферної систем організації навчального процесу та вказала відмінності між ними.

З доповіддю «Навчальний процес у вищій школі» виступила кандидат педагогічних наук, доцент кафедри методики викладання фізико-математичних дисциплін та інформаційних технологій у навчанні І. В. Кірєєва. Доповідач – досвідчений викладач із стажем освітянської діяльності понад 30 років – ґрунтовно розкрила методику підготовки й проведення таких основних видів навчальних занять у вищій школі, як лекція та семінарське заняття.

Виступ Ірини Веніамінівни викликав хвилю обговорення. Власним досвідом викладацької діяльності поділилася з учасниками семінару Вікторія Анатоліївна Зарва. Зокрема вона зазначила, що складовими професійної майстерності викладача є: його духовність; ґрунтовне знання свого предмета; розуміння мети і завдання навчання; уміння володіти технологією добору матеріалу до навчального заняття; знання, розуміння і володіння методами навчання;розуміння вибору форм і засобів навчання;уміння чітко уявити собі, яким має бути результат навчання;мотивація студентів до навчання; артистизм викладача; режисура заняття; вміння імпровізувати, а саме головне – уміння ставитись до студента як до повноправного суб’єкта навчання.

Цікавим і ґрунтовним було повідомлення на кшталт майстер-класу Наталі Леонідівни Сосницької про важливі організаційні моменти лекційного заняття.

Завершальним виступом було повідомлення начальника навчального відділу БДПУ О. В. Шубіної. Ольга Володимирівна познайомила викладачів-початківців з основними нормативними документами, що забезпечують організацію навчального процесу у виші, зокрема «Положенням про організацію навчального процесу у ВНЗ».

На семінарі панувала доброзичлива невимушена обстановка. Молоді викладачі ставили запитання у межах проблем, що обговорювалися, ділилися власним досвідом.

Наприкінці семінару організатори провели експрес-опитування викладачів-початківців з метою виявлення ефективності проведеної роботи та зворотного зв’язку: анкетовані зазначили теми, проблеми, питання, розгляд яких, на їх думку, є бажаним на наступних семінарах.

На семінарі було розроблено рецепт педагогічної майстерності: візьміть чашу терпіння, налийте туди повне серце любові, вкиньте дві пригорщі щедрості, хлюпніть туди ж гумору, посипте добром, додайте якомога більше віри, і все це добре перемішайте. Потім намажте на шматок відпущеного вам життя і пропонуйте своїм учням.

Ольга Гуренко,

кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки

ВИЩУ ОСВІТУ БУДЕМО УБЕЗПЕЧУВАТИ!

Вища освіта нації відноситься до фундаментальних цінностей держави і повинна бути убезпеченою від дужих вітрів глобалізації. Польський дослідник‑едуколог Марек Квієк запровадив поняття „безпека вищої освіти”. Ця родова ознака функціонування університетської спільноти знайшла відображення в працях М. Михальченка, В. Андрущенка, В. Лугового, І. Беха, В. Лутая, С. Миколаєнка, Г. Селевка, Л. Карамушки, Г. Даниленко, Н. Нечипор, Хосе Ортега-і-Гассет, М. Фуллана.

21 листопада 2012 року на кафедрі педагогіки вищої школи, управління навчальним закладом та методики викладання суспільствознавчих дисциплін відбувся методологічний семінар „Безпекові стратегії вищої освітиˮ.

В законодавчій базі про освіту провідних країн світу (Закон „Про вищу освіту” США, Закон Франції „Про вищу освіту”, Закон Великобританії „Про подальшу та вищу освіту”, Рамковий закон Німеччини „Про вищу освіту”) безпекові аспекти знайшли відображення. На превеликий жаль в Законі України „Про вищу освіту” та в проекті його нової редакції поняття безпеки відсутнє.

В ході семінару виступили: проф. В. Крижко (Методологічні засади безпеки вищої освіти, кандидат педагогічних наук), О. Старокожко (Аналіз оцінки показників безпеки в БДПУ), аспірант кафедри О. Грицайова (Безпекові засади реформування вищої освіти), магістр К. Тільчарова (Протистояння корупції та плагіату в університетських кампусах).

Дослідження викладачів кафедри засвідчили, що студенти знизили моральну планку такого явища як „плагіат” при виконанні курсових, дипломних, магістерських робіт, тобто ця проблема не вважається їм як такою, що може призвести до відповідальності. Але ж ми знаємо прецеденти цивілізованого світу стосовно високих норм моральної та службової відповідальності за плагіат (угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан, міністр освіти Німеччини Аннетта Шаван,  віце-президент Європарламенту Сільвана Кох-Мерін, міністр оборони Німеччини Карл-Теодор цу Гуттенберг).

У роботі семінару взяли участь: ректор університету В. А. Зарва, перший проректор В. М. Федорик, проректор з науки І. Т. Богданов, голова методичної ради університету Н. Л. Сосницька, члени кафедри професійної освіти, деканату соціально-гуманітарного факультету, магістранти (див. світлини).

Ректор університету Вікторія Зарва вказала на актуальність теми семінару та можливість використання його матеріалів у практиці управління університетом (див. світлину). Володимир Федорик прийняв пропозиції методологічного семінару щодо створення на сайті університету портфоліо „Безпека” і запропонував опрацювати питання укладання угод між університетом та студентом щодо взаємної відповідальності у дотриманні Статуту університету.

Ольга Старокожко,

старший викладач кафедри педагогіки вищої школи,

управління навчальним закладом та методики викладання суспільствознавчих дисциплін,

кандидат педагогічних наук

З НОВИМ ПІДХОДОМ – СПІЛЬНО

На кафедрі мистецьких дисциплін та методик їх навчання БДПУ відбувся семінар-практикум для вчителів музики Бердянського району

Сучасна педагогіка характеризується переосмисленням й зміною багатьох поглядів і підходів до викладання музичного мистецтва в загальноосвітній школі, відмовою від деяких усталених традицій та стереотипів.

Сьогодення потребує від педагога-практика високого професіоналізму, володіння сучасними технологіями навчання, бажання та вміння постійно вчитися й самовдосконалюватися, творчо підходити до інноваційних змін у системі освіти.

Музична педагогіка XXI століття вимагає поставити більш вагомі завдання: вивести музичну освіту на рівень культуро-творчості, максимальної реалізації інтелектуального, естетичного, творчого потенціалу підростаючого покоління.

Останнім часом значно зріс інтерес до універсальних виховних можливостей мистецтва у формуванні творчої особистості. Це пов’язано з особистісно орієнтованою педагогічною парадигмою, тенденціями гуманізації освітніх процесів, ствердженням ідей самоцінності людської особистості.

З метою вирішення завдань стосовно художньо-естетичного циклу «Музичне мистецтво» в старших класах загальноосвітньої школи кафедра мистецьких дисциплін та методик їх навчання Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв БДПУ під керівництвом директора ІППОМ Л. В. Коваль, завідуючої кафедри мистецьких дисциплін та методик їх навчання І. В. Дубінець провели семінар-практикум «Теоретико-методичні засади підготовки вчителів мистецьких дисциплін у сучасних умовах» з учителями мистецьких дисциплін загальноосвітніх навчальних закладів Бердянського району (див. фото).

На семінарі обговорювались питання радикальних перетворень у роботі педагогів мистецьких дисциплін, вирішувалися проблеми загальнотеоретичної та дидактико-методичної основи формування музичної культури школярів, розкрито багатофункціональну художню діяльність учнів на уроках з музичного мистецтва у співвідношенні до специфіки світоглядно-виховної моделі мистецької освіти, продемонстровано використання мультимедіа технологій у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи.

У семінарі брали участь викладачі та студенти спеціальності «Музичне мистецтво».

З доповідями виступили: кандидат педагогічних наук, доцент В. В. Григор’єва («Використання мультимедіа технологій на уроках музичного мистецтва»), старший викладач кафедри Н. П. Ткачова («Практико-орієнтований підхід у викладанні музичного мистецтва в старших класах загальноосвітньої школи»), старший викладач С. М. Сергієнко («Використання психодрами в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи»).

Студенти 3-го курсу спеціальності «Музичне мистецтво» під керівництвом старшого викладача Н. Ткачової продемонстрували нові форми роботи на уроці з учнями старших класів загальноосвітньої школи (методичні розробки інтегративних уроків музики), фрагмент уроку під назвою «Клуб шанувальників джазової музики».

У роботі семінару-практикуму було зроблено акцент на новий підхід до художньо-естетичного виховання учнів в інтеграції шкільної мистецької освіти, ефективність створення умов для розвитку творчих якостей учнів у процесі навчання, які значною мірою залежать від урахування створення основних етапів творчого процесу, збагачення емоційно-естетичного досвіду під час сприймання та інтерпретації творів музичного та візуального мистецтва.

Також кафедра мистецьких дисциплін та методик їх навчання ІППОМ продемонструвала перед учителями району творчі здобутки своїх вихованців-студентів у концертній діяльності: народний інструментальний ансамбль «Барвисті музики» під керівництвом кандидата педагогічних наук, доцента П. Б. Косенко, вокальний ансамбл «Феєрія» під керівництвом кандидата педагогічних наук, доцента О. В. Матвєєвої народний фольклорний ансамбль «Хуртовина» під керівництвом викладача кафедри І. М. Пащенко та інші виконавці.

Ідея взаємозв’язку мистецтв, яка грунтується на цілісності сприймання навколишнього світу та творів мистецтва, має стати однією з провідних у музичному навчанні та вихованні школярів, що сприяє активізації самостійного творчого пошуку в використанні комплексу та синтезу мистецтв у процесі музично-педагогічної діяльності в загальноосвітній школі.

Така спільна діяльність між вищою школою та середніми загальноосвітніми навчальними закладами освіти має сприяти підвищенню рівня викладання музичного мистецтва в загальноосвітніх школах, що безпосередньо буде впливати на формування музичної культури школярів.

Тим часом сучасна школа має сприяти розвиткові й демократичної культури, формуванню рис особистості, необхідних для її проживання в Європейському співтоваристві.

Наталя Ткачова,

старший викладач кафедри мистецьких дисциплін та методик їх навчання БДПУ

ПОДІЛИЛИСЬ ДОСВІДОМ ІЗ ДРУЗЯМИ

Викладачі та студенти факультету освітніх інженерно-педагогічних технологій БДПУ 1 листопада цього року провели методичний семінар на тему «Використання інформаційно-комунікаційних технологій в педагогічній діяльності вчителя» для вчителів навчально-виховного комплексу «Єлизаветівської ЗОШ І-ІІІ ступенів-ДНЗ». Старший викладач кафедри фундаментальних та інженерно-педагогічних дисциплін Євгенія Маркова, яка є випускницею даного закладу, поділилася досвідом використання засобів ІКТ у педагогічній діяльності вчителя. Розглядалися актуальні проблеми розробки і використання друкованих і гіпертекстових посібників під час навчальної діяльності вчителя, здійснення педагогічних обчислень у ході моніторингу, використання мультимедійних посібників в навчально-виховному процесі.

Директор Ольга Миколаївна Галаніна та колектив навчально-виховного комплексу «Єлизаветівської ЗОШ І-ІІІ ступенів-ДНЗ» висловили подяку за проведений методичний семінар керівництву факультету освітніх інженерно-педагогічних технологій БДПУ та висловили сподівання на подальшу співпрацю.

Ірина Бардус,

заступник декана факультету освітніх інженерно-педагогічних технологій БДПУ

ПОДІЛИЛИСЯ ДОСВІДОМ

Викладачі факультету освітніх інженерно-педагогічних технологій БДПУ провели першого листопада ц. р. навчально-методичний семінар на тему "Програмні засоби захисту інформації" для вчителів інформатики загальноосвітніх шкіл та професійно-технічних навчальних закладів І‑ІІ рівнів акредитації Бердянська. Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри фундаментальних та інженерно-педагогічних дисциплін Ганна Чуприна ознайомила вчителів з актуальним проблемами з таких питань: антивірусні програми; міжмережні екрани; засоби ідентифікації та аутентифікації користувача, засоби розмежування доступу до ПК; засоби шифрування інформації. Акцентувалася увага на сучасних програмних засобах, що застосовуються як для навчального процесу, так і для повсякденної роботи з інформацією.

pd2

Семінар пройшов у теплій та дружній атмосфері. Сподіваємося на подальшу співпрацю з учителями та запрошуємо їх взяти участь у наступному семінарі з проблем навчання інформатики в початковій школі, що відбудеться 28 березня наступного року.

Ірина Бардус,

заступник декана факультету освітніх інженерно-педагогічних технологій БДПУ