Таїнство Андріївських вечорниць – загадки українських звичаїв

Грудень із давніх часів славиться великою кількістю свят, які несуть у собі таїнство, розкривають унікальні українські звичаї, обряди, що і досі живуть у культурі нашої країни. Одне із таких загадкових свят – Андріїв день (у народі – вечорниці або Калита). Відзначається воно зазвичай із 12 на 13 грудня.

Якщо повністю поринути в історію свята та ознайомитися з усіма дійствами, що відбуваються на Андріїв день, можна втратити голову від різноманітності обрядів та звичаїв, що традиційно проводили наші предки, а тепер намагаємося відновити й ми.
Все відбувалося так:
Молоді дівчата та хлопці ще ввечері 12 грудня сходилися до однієї хати та починали підготовку. Дівчата зносили господині дому всі продукти, що мали, а потім разом готували святкову вечерю.
Після заходу сонця приходили хлопці та приносили з собою якісь гостинці та наливку.
До опівночі всі веселилися, танцювали, розповідали смішні та цікаві історії, грали та співали народних пісень. А вже в ніч із 12 на 13 грудня починалося найцікавіше – ворожіння. Кожна дівчина робила це по-своєму: хтось кидав свій чобіт – в який бік чобіт носком впаде, звідти наречений і прийде, хтось ворожив на гавкіт собак, комусь доводилося рахувати кілки на подвір’ї промовляючи «Молодець, старець…». Способів дізнатися свою долю було багато і кожен обирав той, що більше припав до душі, бувало, що і всі одразу.
Найпопулярнішою грою на Андріївські вечорниці була «Калита». Випікався великий корж із діркою всередині (калита), його підвішували до стелі, а парубки, в свою чергу, намагалися підстрибнути якнайвище аби вкусити його, це виглядало дуже смішно і створювало позитивну атмосферу.
Свято Андрія настільки насичене різноманітними дійствами, що не вистачить й дня аби детально ознайомитися з усіма обрядами, що проводили наші предки.
Українська культура виділяється з-поміж усіх своєю унікальною історією звичаїв та традицій.

ЛіанаМакар,
здобувачка вищої освіти спеціальності 061 Журналістика


Поділитися:

  • Facebook
  • Twitter
  • LiveJournal
  • Print