Що таке кінематограф у нашому сьогоднішньому житті, в умовах потужної інформаційної війни ? Це – шлях отримання інформації, механізм формування громадянської позиції та, в той же час, засіб маніпуляції. Про значення українського кіно, проблеми, з якими стикаються митці сьогодні, тематику та різноманітні підходи до створення фільмів говорили 12 травня на кінолекторії «Сучасне українське кіно: виклики часу», що відкрив Тиждень історії на соціально-гуманітарному факультеті.
Модераторка заходу, доцентка кафедри історії та філософії Антощак Марина, розповіла про довгий шлях українського кіно, що був не позбавлений утисків, заборон і репресій. Почали розмову з подій ХІХ століття, коли вперше, у 1893 році, в Одесі Йосип Тимченко створив прототип кінокамери й було відзнято перші фільми. Звичайно, згадали митців імперської доби, здобутки часів Української революції, кінематографістів та акторів, які зробили неможливе за радянської окупації. Але більше говорили про сучасне українськеж кіно. Здобутки й невдачі, проблеми й пошуки виходу з кризи, нові теми й світове визнання – ось лише деякі питання, освітлені під час бесіди. Про певні художні та документальні фільми говорили детальніше, згадували режисерів та сценаристів, акторів та гострі проблеми, що піднімає кінематограф й примушує суспільство на них реагувати. «Живе» кіно – ще одне питання, яке є актуальним для кожного з нас. Адже для студентів – це ще й джерело, що використовується в їхніх наукових дослідження.
Тож на зустрічі студенти та викладачі переглянули документальний фільм «Каракурт», що розповів про Героя України, бердянця Валерія Чибінєєва. Автори дали змогу відчути кожному з нас біль від втрат і гордість за наших захисників.
Марина Антощак
