28 березня 2023 р. відбулося засідання студентської наукової проблемної групи «Семантична структура номінативних одиниць української мови» (науковий керівник – канд. філол. наук, доцент Крижко Олена Анатоліївна) на тему: «Національно-культурний компонент семантики номінативних одиниць української мови».
У ході роботи обговорювалися й аналізувалися наукові доповіді здобувачів вищої освіти щодо проблем вивчення фразеологічних та лексичних одиниць у межах української мовної картини світу.
Зокрема, в наукових дослідженнях «Міфопоетичні витоки української національно-культурної символіки зооантропоморфних істот» здобувачки вищої освіти м1УМЛ групи Марії Проньки та «Національні концепти зоонімів в українській міфологічній картині світу» здобувачки вищої освіти м1УМЛ групи Ксенії Мірошниченко аналізуються міфопоетичні витоки української національно-культурної символіки зооантропоморфних істот, досліджується, як номени тварин створюють у вигляді етнічних символів своєрідні фрагменти української міфологічної картини світу, подається опис національних концептів зоонімів, їх реалізації в українській міфологічній системі. Зокрема, акцентується увага на тому, як зооантропоморфні істоти, виконуючи характерну для них етіологічну функцію, маючи власну національно-культурну символіку, аксіологічні виявлення добра / зла в поясненні світобудови, семантизуються відповідно до цієї символіки й ціннісних категорій української міфопоетичної свідомості, що втілилася в сюжетних лініях українських міфів та легенд.
У наукових доповідях «Функційне переосмислення зооморфних образів в українських фольклорних жанрах» здобувачки вищої освіти м1УМЛ групи Дарини Скуратовської та «Гіперо-гіпонімічні відношення між зооморфними образами в українських казках про тварин» здобувачки вищої освіти м1УМЛ групи Анастасії Стельмах розглядається специфіка реалізації національно-культурної символіки зооморфних образів в українських фольклорних жанрах. Зокрема, описується зв’язок мови і культури, встановлюються національно-специфічні ознаки української зооморфної мовної картини світу; аналізується, як цей фрагмент знань українців про тваринний світ формувався на основі переосмислених асоціативних та оцінно-характеризуючих значень цих номенів. У роботах звертається увага на деякі властивості об’єктів дійсності, відображених в українській мовній картині світу, що не втрачаються, а залишаються беззаперечно значущими. Відзначається, що зоосемізм-назва базової категорії вбирає в себе основні, прототипові якості і властивості належних до цього угруповання видів тварин, зафіксовані в пам’яті носія української мови, причому як об’єктивно наявні, так і приписувані культурною традицією.
Вивчення мовного матеріалу показало оволодіння здобувачами вищої освіти методами та методиками аналізу, уміння опрацьовувати теоретичні праці з проблеми дослідження, ведення наукової дискусії.
Кандидат філологічних наук, доцент Крижко О. А.
