День: 30.01.2019

була організована Запорізьким обласним благодійним фондом «Гендер Зед» та проходила з 25 по 27 січня ц. р. в Запоріжжі.

   Тренінг був розрахований на діючих журналістів та журналісток, а також студентів та студенток відповідних факультетів старших курсів вищих навчальних закладів, у якому взяла участь і студентка третього курсу гуманітарно-економічного факультету Юлія Капустєнко (спеціальність «Середня освіта. Історія»).
   Триденна програма була насичена теоретичними та практичними частинами з таких тем:

Як проявляється сексизм у повсякденному житті та у ЗМІ?

Яку коректну лексику треба використовувати?

Гендерна дискримінація – це про що? Чому фраза «місце жінки на кухні» образлива?

Рух фемінізму, кого можна назвати феміністами/феміністками?

Яку шкоду наносить сексизм у ЗМІ?

Що треба знати про протидію гендерно-обумовленому насильству?

   Тренерами виступили психолог Олексій Ізотов, експертка з гендерної рівності Світлана Дубина та медіаекспертка Наталія Виговська.

   Учасники з усіх регіонів України проявляли неабияку майстерність у веденні дискусій та вміння порозумітися в командній роботі. Серед журналістів та журналісток виявилося чимало істориків за фахом. Ця Школа допомогла розібратися з основними гендерними поняттями, а також відпрацювати практичні навички щодо вживання коректної лексики.

«Університетське Слово»
(за матеріалами та світлинами гуманітарно-економічного факультету)

 

Гарно пройде рік, коли він розпочинається із зустрічі друзів. 17 січня цього року в рамках методичного об’єднання вихователів закладів дошкільної освіти мені довелося поспілкуватися з колегами, які підтримують впровадження інклюзивної освіти в систему дитячих садочків. Тема методичного семінару «Психолого-педагогічні умови становлення ціннісних орієнтацій дитини в сучасному соціопросторі»  передбачала розгляд  питань теоретичного й практичного характеру.

Інклюзивна освіта, як реальність, узгоджується із засадами демократичного суспільства – «суспільства для всіх», в яке включені всі: держава, громада, сім’я, дитина з особливими потребами і, звичайно, педагог. Отже, перед педагогом, як провідником змін, постають нагальні питання: як самому бути готовим до прийняття місії інклюзії, як навчати дітей з особливими освітніми потребами, надавати їм якісну освіту, сприяти соціалізації. І ми разом шукали відповіді на ці питання.

Жвавий інтерес викликала запропонована тема педагогічної дискусії «Становлення основ соціального інтелекту», що відображувала актуальні завдання соціалізації дитини з особливими освітніми потребами, форми первинної інтеграції, такі як центр розвитку дитини, консультпункт, лекотека, традиційні та, особливо, інноваційні методи роботи з дітьми. Підтримку отримав і рекомендований алгоритм формування основ соціального інтелекту дитини як здатності орієнтуватися в соціальному просторі, комунікувати, включатися до гри.

Отже, від того, наскільки ми, дорослі, переймаємося проблемами кожної дитини, професійно і творчо підходимо до їх розв’язання, залежить ефективність процесу інклюзивної освіти, формування нової філософії сприйняття людини з особливими потребами, виховання нового покоління українців, для яких інклюзія стане частиною толерантного світогляду.

Від методичного семінару отримали задоволення всі учасники методоб’єднання: організатори, вихователі та я.

Наталя Захарова,
доцент кафедри соціальної роботи
та інклюзивної освіти

Світлини з архіву автора