Напередодні Дебюту першокурсників замислилася: якою я бачу 103 СР групу і якою побачите її Ви?
За плечима – десятки років кураторського досвіду. Здавалося б, уже багато бачила, багато знаю про студентів, їхні характери, мрії та життєві історії. Але цього разу відчуття особливе. Скажу однозначно: такої групи у мене ще не було!
І справа не лише в тому, наскільки різні наші студенти. Справа в тому, скільки життя, сили, мужності, доброти й незвичайних історій стоїть за кожним із них.
Чи є у когось із кураторів денної форми навчання студент – учасник бойових дій, ветеран війни, який разом із побратимами захищав майбутніх одногрупників тоді, коли вони ще росли, ходили до школи, мріяли про своє майбутнє? Сьогодні вони сидять за одними студентськими партами, але за плечима одного з них – досвід, який неможливо осягнути лише словами…
Коли думаєш про це, мимоволі стискається серце. І водночас відчуваєш безмежну вдячність усім нашим захисникам і захисницям, завдяки яким ми маємо можливість жити, навчатися, будувати плани й зустрічати світанки.
А ще в нашій групі є студентки, які свідомо обрали спеціальність «Соціальна робота», перевіривши власні сили й готовність допомагати людям ще під час навчання в коледжі за цією спеціальністю. Мені особливо приємно бачити, коли вибір професії – це не просто запис у документах, а продумане рішення, за яким стоять особистий досвід, небайдужість і бажання бути потрібними іншим.
І ще одна історія, якою не можу не поділитися.
Бути готовим уже сьогодні допомагати людям старшого віку та особам з інвалідністю – це знову про студента 103 СР групи, якого БДПУ делегував до Рима (Італія) за програмою «Società Dante Alighieri» для навчання та здобуття соціального досвіду. Напевно, це один із привидів для гордості за готовність студента виходити за межі звичного й відкривати для себе нові можливості. І, звичайно, за наш університет, який допомагає студентам робити такі важливі кроки.
Є студент, який сьогодні охороняє об’єкти критичної інфраструктури, допомагаючи зберігати стабільність і можливість користуватися необхідними ресурсами та послугами. За звичними для нас речами нерідко стоїть чиясь щоденна відповідальна праця, тих, хто це розуміє не з підручників.
А може, Ви любите слухати гру на акордеоні? Тоді Вам точно буде цікаво познайомитися з нашим студентом – випускником музичного коледжу, призером музичних конкурсів. Адже музика – це особлива мова, яка здатна торкнутися душі навіть тоді, коли бракує слів
Є серед першокурсників і ті, хто живе майже на кордоні з країною-агресором, волонтерить, долучається до збереження українських лісонасаджень, дбає про тварин. Можливо, саме з таких невеликих, але щирих учинків і починаються великі зміни.
Але є в нашій групі й ті, для кого багато що з почутого стане відкриттям. І знаєте, я цьому навіть радію! Адже студентські роки – це не лише лекції, заліки та іспити. Це ще й зустрічі з людьми, які змінюють наше уявлення про світ, руйнують стереотипи, вчать співпереживати, поважати чужий досвід і бачити за зовнішністю справжню людину.
Можливо, саме в цьому й полягає одна з найбільших цінностей студентської групи: ми приходимо різними, щоб поруч одне з одним ставати кращими.
Зізнаюся, дивлячись на своїх першокурсників, я відчуваю не лише відповідальність куратора, а й щиру цікавість, хвилювання та надію. Якими вони стануть за рік? Чого навчаться одне в одного? Чи зможуть відчути, що група – це не просто список прізвищ у журналі, а люди, до яких можна звернутися по допомогу, з якими можна розділити радість і які підтримають у непросту хвилину?
Дуже хочу, щоб змогли. Щоб навчилися чути одне одного, цінувати відмінності, радіти успіхам кожного й пам’ятати: за кожною життєвою історією стоїть людина, гідна поваги.
Сподіваюся, що й тим, хто читає цей допис, буде цікаво познайомитися з нашою групою, а також з іншими групами-дебютантами. Адже кожна з них – це окремий світ, сповнений талантів, мрій, переживань і надій.
Ну а якою бачать свою групу самі студенти – дізнаємося на Дебюті першокурсників. І, зізнаюся, дуже чекаю на цю мить.
Дорогі мої першокурсники! Бажаю вам стати дружньою, згуртованою та неповторною 103 СР групою! Нехай у вас буде багато приводів пишатися одне одним. Нехай навчання стане не лише часом здобуття знань, а й часом справжніх відкриттів – одне одного, світу й самих себе. Бажаю, щоб через роки, згадуючи свої студентські будні, ви з теплом сказали: «Ми були різними, але саме тому стали особливими. Ми були групою, а стали командою».
Із вдячністю за ваші історії та з вірою у вас – кураторка 103СР групи Наталя Захарова.
Наталя Захарова,
Доцентка кафедри соціальної роботи та інклюзивної освіти
Reflections of an academic adviser
On the eve of the First-Year Students’ Debut, I found myself wondering: how do I see Social Work Group 103, and how will you see them?
I have decades of experience as an academic adviser. You might think I have seen it all and know a great deal about students, their personalities, dreams, and life stories. Yet this time feels special. I can say without hesitation: I have never had a group quite like this one!
And it is not just about how different our students are. It is about the wealth of life experience, strength, courage, kindness, and extraordinary stories that each of them brings.
Do any other advisers to full-time student groups have a combat veteran among their students – someone who, alongside his comrades, was defending his future classmates while they were still growing up, going to school, and dreaming about their futures? Today, they sit in the same university classrooms, yet one of them carries experiences that words alone can never fully convey…
Thinking about this makes my heart ache. At the same time, I feel boundless gratitude to all the men and women defending our country, thanks to whom we can live, study, make plans, and greet each new dawn.
Our group also includes young women who made a conscious choice to study Social Work, having already tested their abilities and commitment to helping others while studying the same subject at college. It is particularly rewarding to see a career choice that is more than an entry on a form: a considered decision shaped by personal experience, compassion, and a desire to make a difference in other people’s lives.
There is another story I simply have to share.
Being ready to help older people and people with disabilities right now also describes a student in Social Work Group 103. Berdyansk State Pedagogical University selected him to travel to Rome, Italy, under the Società Dante Alighieri programme to study and gain experience in social support. His willingness to step beyond the familiar and explore new opportunities is certainly something to be proud of. And, of course, so is our university, which helps students take such meaningful steps.
Another student is currently guarding critical infrastructure, helping to maintain stability and access to essential resources and services. The everyday things we take for granted often depend on someone’s responsible daily work. Among us are people who understand this through lived experience.
Or perhaps you enjoy listening to the accordion? Then you will certainly be interested in meeting our student who is a music college graduate and a prizewinner in music competitions. After all, music is a special language that can touch the soul even when words fail us.
Among our first-year students are also those who live very close to the border with the aggressor state, volunteer, help preserve Ukraine’s woodlands, and care for animals. Perhaps great changes begin with small but heartfelt acts like these.
Yet there are also students in our group for whom much of what they hear about their classmates will be a discovery. And you know what? I am glad about that! University life is about more than lectures, assessments, and exams. It is also about meeting people who change our understanding of the world, challenge stereotypes, teach us empathy and respect for others’ experiences, and help us see the person beyond appearances.
Perhaps this is one of the greatest gifts of belonging to a student group: we arrive as different people, and through being alongside one another, we become better versions of ourselves.
I admit that, when I look at my first-year students, I feel more than an adviser’s sense of responsibility. I also feel genuine curiosity, anticipation, and hope. What will they be like a year from now? What will they learn from one another? Will they come to feel that a group is more than a list of names in a register – that it is made up of people they can turn to for help, share their joy with, and rely on when times are difficult?
I truly hope they will. I hope they learn to listen to one another, value their differences, celebrate each other’s achievements, and remember that behind every life story is a person worthy of respect.
I hope that those reading this post will also be interested in getting to know our group, as well as the other groups taking part in the Debut. Each is a world of its own, full of talents, dreams, worries, and hopes.
As for how the students themselves see their group, we will find out at the First-Year Students’ Debut. And I must admit, I am very much looking forward to that moment.
My dear first-year students! I wish you every success in making Social Work Group 103 a close-knit, supportive, and truly unique group! May you have many reasons to be proud of one another. May your university years bring you not only knowledge but also meaningful discoveries – about one another, the world, and yourselves. I hope that, years from now, you will look back warmly on your everyday student life and say: “We were different, and that is what made us special. We started as a group and became a team.”
With gratitude for your stories and faith in you – Natalia Zakharova, Academic Adviser to Social Work Group 103.
Natalia Zakharova,
Associate Professor, Department of Social Work and Inclusive Education
