Ось уже вкотре майданчик, що навпроти п’ятого корпусу університету, в один із травневих днів оживає всіма кольорами веселки, точніше – студенти та викладачі навперебій демонструють найвишуканіші витвори вишиванкового мистецтва. І щороку свято приурочується комусь чи чомусь: в 2011-у – воно вирувало під пісні Ніни Матвієнко, минулого ж року університетські філологи приурочили його до Дня Матері, яке відзначається в Україні кожної другої неділі травня, а сьогодні, 15-го травня, через дощову погоду, в фойє з імпровізованої сцени звучали поезії українського поета Григорія Чубая («Григо́рій Петрович Чуба́й (23 січня 1949 — †16 травня 1982) — український поет, перекладач. Один із чільних представників НМ-дискурсу у львівському андеґраунді 70-х років. Творчість Григорія Чубая справила видатний вплив не стільки на поезію, скільки на «самоусвідомлення» деяких вісімдесятників. Батько фронтмена групи «Плач Єремії» Тараса Чубая. Автор посмертно виданих поетичних книг «Говорити, мовчати і говорити знову» (1990), (1999)» – із Вікіпедії).
Спочатку учасників свята вітали ректор університету, професор Вікторія Зарва та директор Інституту філології та соціальних комунікацій, професор Ольга Харлан, а згодом зачаровували всіх вірші, пісні, танці від студентів інституту та фольклорного ансамблю «Золотий гомін» (керівник – Олена Бузова)…
Різноколірне розмаїття вишиванок скликало на цьогорічне свято десятки студентів, викладачів, гостей, представників бердянських ЗМІ.
«Університетське Слово»
На світлинах: зачаровувало всіх п’яте університетське свято вишиванки.
Світлини Олександра Степаненка
