Таке райдужно-своєрідне,
Таке тепле та серцю миле!
Що б для тебе ми не робили,
Буде мало. Ой, дуже мало,
Щоби вдячністю обійняти
За той щем, що несеш до хати,
Що черпаємо в тебе сили,
Щоб гарнішим ти все ставало!
Степан Герилів
СПРАВЖНЯ СТУДЕНТСЬКА ГАЗЕТА БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ