11 травня об 11:10 у рамках кураторських годин відбувся виховний захід для студентів-істориків 1-4 курсів на тему “Українська культура 20-х років: між українізацією та большевізацією”. Ця тема є дуже актуальною, оскільки саме 100 років тому розпочалася політика, яка визначила подальші тенденції розвитку вітчизняної культури.
Зазначена політика є предметом великої уваги кремлівської пропаганди. Згідно з російськими міфотворцями, саме вона створила підвалини нинішньої України. У цьому наративному баченні немає місця для згадок про вимушений характер будь-яких компромісів між більшовиками та українським суспільством, а також самостійні досягнення українського національного руху всупереч політиці Петербургу та Москви.
Крім заперечення абсурдних тез пропагандистських фантазій, згадка про події 1920-початку 1930-х років є важливою і з перспективи саморефлексії: вони нагадують про незмінність політики Москви. Короткочасні поступки Кремля неодмінно завершуються репресіями, погромом культури та політикою асиміляції. У контексті згаданої теми заходу влучними стали слова М. Мариновича про ілюзію компромісів з Москвою, згадані учасниками зустрічі: «Росія дала підрости новому поколінню, новій спроможності українців бути собою, а потім це все стесала під корінь, щоб на десятки років забезпечити собі спокій».
Організаторами заходу були викладачі кафедри історії та філософії та працівники бібліотеки БДПУ, зокрема, завідувач відділу обслуговування Філон Ірина Михайлівна та провідний бібліотекар, Куторга Алла Володимирівна. Вони підготували презентацію, яка включала результати історичних досліджень цієї теми, художню літературу періоду українізації та світлини з 1920-х років, що відображали розвиток різних сфер української культури в той час.
Студенти історичних спеціальностей із цікавістю слухали виступи гостей. Під час заходу організатори розповідали про дослідження провідних закордонних та вітчизняних вчених, які вивчали історію України в період 1920-30-х років (Дж. Мейса, Ю. Шаповала, С. Цвілюка, В. Сергійчука та ін.), а також аналізували здобутки українізації в різних сферах культури (стандартизація української мови, розвиток авангардної української поезії, прози та драматургії, діяльність творчих літературних об’єднань, діяльність кінематографу, театрального мистецтва тощо).
Студенти отримали велику користь від виховного заходу, знайшли нові джерела для потенційних досліджень та розширили свій світогляд.
Подібні заходи допомагають здобувачам зрозуміти історію своєї країни та знайти відповіді на складні питання. Ми сподіваємося, що такі виховні години допоможуть студентам стати більш свідомими громадянами своєї країни, що є важливим в реаліях нової російської агресії.
