Сьогодні хочу познайомити вас, любі читачі, з одним із найвідоміших видів декоративно-ужиткового мистецтва – з вишивкою. Та не просто з традиційною вишивкою, яка відома всім, а з креативною вишивкою! З такою, що здатна врятувати життя!
А гостею нашої рубрики є дуже глибока, чуйна та надзвичайно талановита людина, якій притаманне неабияке креативне мислення. Знайомтеся, це – Губар Валерія Володимирівна, студентка 3 курсу заочної форми навчання факультету фізико-математичної, комп’ютерної та технологічної освіти спеціальності 014 Середня освіта (Трудове навчання та технології).
Народилася Валерія у м. Бердянську в династії вчителів. Тому навчання у Бердянському державному педагогічному університеті стало очевидним. ЇЇ знайомство з технологією вишивки відбулося в Бердянському ЦДЮТ ще у 12 років і одразу ж чарівне рукоділля зацікавило дівчинку. Поступово юна майстриня опановувала різні види вишивки, але техніка хрестом потрапила у саме серце. З кожною наступною роботою майстерність та складність виробів тільки зростала.
У 2019 році вишивальницю спіткала біда – лікарі поставили страшний діагноз. І щоб хоч якось відволіктися і не впасти в депресію, молода жінка пірнула у вишивку з головою. Валерія в дорослому віці потрапила у творчий світ «Вишивального YouTube», де познайомилася з новаторськими техніками та способами, які використовуються у вишивці сьогодення. Вона була здивована, надихнулася та сповнилася тисячами ідей щодо поєднання традиційних прийомів та технік вишивання з нетрадиційними ідеями у цьому мистецтві.
–Я впевнена, що світ вишивки спас мене тоді, не дав скотитися у прірву жалю до самої себе, наштовхнув на створення нових неймовірних творчих задумів та подарував сили боротися за життя! – зізнається Валерія.
– Як і чому ви обрали навчання за освітньо-професійною програмою «Середня освіта (трудове навчання та технології)»?
– Після мого одужання з’явилися нові проблеми… На жаль, у попередню професію мені шлях був закритий. І я почала шукати нові можливості реалізації свого творчого потенціалу. Довго шукати не довелося, тому що студентські роки, які пройшли у Бердянському державному педагогічному університеті, де я здобувала першу вищу освіту, залишили світлий відбиток у пам’яті. До того ж моя творча натура прагнула знайти такий вид професійної діяльності, у якому була можливість мені реалізовуватися. Тому питання вибору факультету та спеціальності не стояло, я одразу обрала кафедру професійної освіти, трудового навчання та технологій.
-Через війну Ви були вимушені виїхати з Бердянська в Західну Україну, але й там Ви не опускаєте рук – продовжуєте творити, вишивати. Розкажіть, як склалося життя на новому місці?
-Господь допоміг знайти мені своє місце і тут. Зараз я працюю у Тлумацькому Будинку дитячої та юнацької творчості керівником декоративно-ужиткового гуртка. Вчу дітей, що вишивка – це не тільки рушники та вишиванки, до яких усі звикли. Розкриваю їм горизонти креативного вишивального мистецтва, ділюся своїми знаннями та й сама розвиваюся далі – опановую нові техніки та методики вишивання.
-Валерія, розкажіть подробиці ваших креативних пошуків у вишиванні.
-Усі ми звикли до вишивки на тканині (рушники, вишиванки та подушки). Проте сучасні технології поширюють вибір об’єктів вишивання. Наприклад, можна вишивати на сумках, взутті або оригінально оформити блокнот чи циферблат годинника.
Завдяки новим комп’ютерним технологіям та рішенням дизайнерів ми можемо самі обирати фотографії, які хочемо втілити у вишивальний шедевр.
Дуже престижно вишивати не лише на тканині, але й на інших, не звичних основах, наприклад, на деревині. Це дає варіативність виробів. У такий метод можуть бути створені брошки або підставки під мобільний телефон.
Набирає популярність вишивка на пластиковій основі різної товщини. До того ж така вишивка може бути однобічною та двобічною:
А ще можна набратися сміливості та нанести вишивку на будь-які старі речі з пластику, скла, вінілу або, навіть, залізі і вони перетворяться на справжні креативні дизайнерські проекти інтер’єрного призначення.
Можна виконати дуже ювелірний вид вишивки – на яєчній шкарлупі.
Навіть на парканах вже існує вишивка.
І це далеко не весь список технік, які на сьогодні стало можливим виконати завдяки новим технологіям, – розповідає Валерія.
Якщо вас зацікавила творчість нашої гості, хочу анонсувати персональну виставку молодої дизайнерки, майстрині Валерії Губар «Мистецтво вишивки: від традицій до креатива – один крок», яка відкриється на днях технологічної освіти у рамках Днів науки БДПУ на кафедрі професійної освіти, трудового навчання та технологій.
Слідкуйте за оголошенням!
К.п.н., доцент кафедри
трудового навчання та технологій
Юлія Бєлова-Олейник
