Вже пройшло 3 місяці, як мені довелося покинути свій дім, рідне місто, тікаючи з-під окупації. «Дорогою життя» ми надивилися багато жаху. Посеред полів димилася понівечена рашістська техніка, а траса була всіяна її залишками.
Минув час…І ось я знову бачу спалену ворожу техніку, але в Києві. Орки хотіли провести парад на нашому Хрещатику, ось вони його отримали! Їх мрії «збулися». І хоча це видовище руйнує наше звичне сприйняття головної вулиці столиці, проте знешкоджена зброя терористів показує, що від тої кількості заліза, яким вони хотіли нас підкорити, нас захищає українська армія.
Я вважаю, що цей «металобрухт», який руйнує українські міста та села, сіє смерть та горе на нашій українській землі, має бути знищений до останньої пилинки як і ті, хто його використовував. Ніколи не зрозумію, чому вони прийшли нас вбивати. Але я знаю, що наш народ вистоїть, і ця чорна хмара розвіється над країною.
Наша сила у єдності. Слава Україні! СлаваЗСУ!
Анастасія – студентка 2 курсу ФДССО
