Одна з найбільших промислових виставок світу HANNOVER MESSE 2024, що проходила у квітні 2024 року в м. Гановер, стала яскравою зустріччю світових лідерів галузі та інноваторів, яка залучила понад 130 000 відвідувачів із 150 країн, 4000 компаній, у тому числі 300 стартапів, і більш ніж 300 економічних і політичних делегацій. Подія продемонструвала свою ключову роль у формуванні технологічного та економічного ландшафту.
Міністр економіки Німеччини Роберт Хабек назвав його «силою багатообіцяючого підйому», підкресливши його вплив на технологічний прогрес і визначення економічних і політичних планів у Німеччині та в усій Європі. промисловій виставці. Значну увагу привернули внески українських вчених, які реалізовують проєкти, що сприяють досягненням Цілей сталого розвитку. Зокрема, держбюджетні наукові проєкти колективів українських вчених представляв на заході Голова Президії Ради проректорів з наукової роботи Володимир Павліков.
Бердянський державний педагогічний університет був представлений чотирьма проєктами.
- Проєкт №0122U000129 «Пошук оптимальних умов синтезу наноструктур на поверхні напівпровідників А3В5, А2В6 і кремнію для фотоніки і сонячної енергетики» (керівник – Яна Сичікова) передбачає новаторські дослідження оптимальних умов для синтезу наноструктур на напівпровідниках для фотоніки та сонячної енергії. Напівпровідники групи А3В5, А2В6 та кремній є основними матеріалами сучасної електроніки, фотоніки тощо. Активно використовуються вони також у фотоелектричних перетворювачах енергії. Кремній є основним матеріалом для багатьох пристроїв через свою доступність та відносну дешевизну. Однак за багатьма характеристика він значно поступається напівпровідникам групи А3В5 (GaAs, GaP, InP тощо) та А2В6 (ZnTe, CdTe, CdS, CdSe, ZnS, ZnSe). Повсілякому використанню напівпровідників А2В6 і, тим більше, А3В5 першкоджають складності, що виникають при вирощувані високоякісних монокристалів, наявність великої кількості поверхневих і структурних дефектів, висока вартість таких напівпровідників і технологій їх вирощування. Наявні проблеми можна мінімізувати шляхом структуризації поверхні. При формуванні нанорел’єфу спостерігається збільшення ефективної площі у десятки та сотні разів, зменшується кількість структурних дефектів за рахунок виходу дислокацій, проявляються принципово нові властивості тощо. Проект присвячено вирішенню важливої науково-прикладної проблеми – розробці матеріалознавчих основ синтезу наноструктур на поверхні напівпровідників у дешевий та простий спосіб. Це дозволить значно покращити якісні показники матеріалів, знизити їх вартість по відношенню до користі та стане передумовою промислового виготовлення для подальшого використання їх як матеріалу фотоніки та сонячної енергетики. Це дослідження обіцяє просування екологічно чистих енергетичних рішень, які ідеально узгоджуються з глобальними зусиллями щодо кліматично нейтрального виробництва.
- Проєкт 0123U105351 «Українські університети у нових реаліях: вплив війни та механізми збереження науково-кадрового потенціалу для підготовки фахівців високотехнологічних галузей» (керівник – Ганна Лопатіна) спрямований на спрямований на вирішення актуальної проблеми збереження наукового та кадрового потенціалу підготовки фахівців високотехнологічних галузей. За результатами дослідження планується розробити концепцію збереження наукового та кадрового потенціалу підготовки фахівців високотехнологічних галузей у нових реаліях через усвідомлення впливу війни на вищу освіту України та розробки дієвих механізмів подолання соціально-психологічних, економічних, викликів, з якими зіткнулися викладачі та студенти українських університетів. В основі проєкту лежить комплексний підхід “Наука – освіта – інноваційне підприємництво”, за якого через наукову діяльність викладача здобувачі отримують унікальні компетентності та навички дослідно-конструкторської діяльності, які задовольняють кон’юнктуру ринку праці та забезпечать розвиток високотехнологічних галузей виробництва для посилення безпекової спроможності України та служіння суспільству.
- Проект 0123U105357 «Інтегрований підхід до професійної підготовки STEM-орієнтованих педагогів: синергія наукоємних і цифрових технологій» (керівник – Марина Нестеренко), спрямовано на розв’язання актуальної проблеми професійної підготовки STEM-орієнтованих педагогів з фокусом на синергію наукоємних і цифрових технологій, що узгоджується з Концепцією розвитку природничо-математичної освіти (STEM-освіти) в Україні та Цілями сталого розвитку. Результатом дослідження буде робоча модель формування готовності майбутніх STEM-орієнтованих педагогів до професійної діяльності, яка стане основою для подальшого вдосконалення навчальних планів, освітньо-професійних програм і компонент у педагогічних закладах вищої освіти. У проєкті буде запропоновано дієву стратегію інтеграції наукоємних і цифрових технологій у систему професійної підготовки майбутніх учителів різного профілю. Це забезпечить пролонгований прогресивний розвиток освітньої екосистеми з пріоритетом на STEM-підхід і, не лише підготує здобувачів вищої освіти до викликів ХХІ століття, а й навчить їх реалізовувати свої компетенції в практиці роботи з дітьми й молоддю нової генерації. Цей процес створить ланцюг інновацій і зростання, що гарантуватиме сталий розвиток нашої держави
- Проект 0123U100110 спрямований на вирішення актуальної проблеми підготовки наноінженерів, здатних виготовляти матеріали подвійного та воєнного призначення, в умовах змішаного, дистанційного формату з використанням технологій синхронного та асинхронного навчання. За результатами дослідження планується розробити методичну систему дистанційної профілізованої підготовки майбутніх фахівців у галузі наноматеріалознавства до розробки нових наноматеріалів подвійного призначення. В основу цієї системи будуть покладені адаптовані до нових реалій механізми та технології профільної фундаментальної підготовки фахівців з урахуванням наявних ресурсів: в умовах обмеження доступу до інтернету, обладнання та світла – на основі застосування технологій синхронного та асинхронного навчання дистанційної освіти, а також використання нових підходів, що включатимуть роботу в центрах колективного користування обладнанням як офлайн так і при віддаленому доступі. Також будуть розроблені методики використання сучасних баз даних та програмних продуктів, що дозволяють оцінювати властивості наноструктур, моделювати склад нових наноматеріалів та прогнозувати їхнє використання у технологіях подвійного призначення.
Участь Бердянського державного педагогічного університету в Hannover Messe 2024 є не просто демонстрацією академічних досягнень, а й свідченням ключової ролі університету у формуванні сталого та технологічно розвиненого майбутнього. Виставка забезпечила важливу платформу для цих академічних проектів, сприяючи міжнародній співпраці та підкреслюючи важливість академічного внеску в глобальні промислові виклики.
За матеріалами наукового відділу
