РОЗДУМИ ПІСЛЯ 8-ГО УКРАЇНСЬКОГО СТУДЕНТСЬКОГО ФЕСТИВАЛЮ РЕКЛАМИ
…Київ о шостій ранку такий же привітний, як і в будь-який інший час. Не знаю, звідки у мене такі теплі спогади про такий холодний «листопадний ранок». Чи то від того, що ніхто (дякувати Богу чи ще комусь) мене не ображав на вокзалі, чи від того, що я перебувала в стані ейфорії від Фестивалю, на який прямувала – хтозна… Але з тим – настрій був пречудовий і вже о 10.00 я була в Палаці дітей та юнацтва, що на вулиці Івана Мазепи, 13. Якщо, колись доведеться побувати на станції метро «Арсенальна», то пройдіться вниз вулицею, і ви зможете побачити весь Київ як на долоні (я вже не кажу про казково-гарну Києво-Печерську Лавру, хоча у мене з нею пов’язані не дуже приємні асоціації – бо перетворили осередок православ’я з часів Київської Русі на бізнес-центр, який непогано заробляє на прихожанах( це моя власна точка зору, яку, звісно, нікому не нав’язую). Враховуючи вранішню пору, я споглядала за тим, як просинається сонце. І саме сонце, а не місто, бо мегаполіс був на ногах ще з шостої ранку, а може і зовсім не засинав… Світло ласкаво поглинало кінчики багатоповерхівок – сірий ранок ставав менш похмурим, здавалося, що ось-ось заспівають пташки, дерева вскочать у зелене вбрання і відразу, після 14 листопада розпочнеться, якщо не 1 червня, то як мінімум – квітень.
Розповім більш детально про захід, у якому я брала участь. 8-ий Український Студентський Фестиваль реклами (далі УСФР) відбувся в Палаці дітей та юнацтва. На цей фест, можна було відсилати роботи за заданими темами, починаючи ще з 15 липня ц. р. Свої праці учасники могли відсилати як відеоролики, графічні реклами та постери, представляти фірмовий стиль чи, навіть, розробити проект рекламної кампанії. Про цей конкурс я дізналася десь в середині жовтня завдяки завідувачу кафедри соціальних комунікацій Юлії Мельніковій. Я давно не брала участі в подібних заходах, мабуть ще з далекого 2006 року, коли закінчила Бердянську дитячу художню школу. Тематика робіт була досить різноманітною: подолання бідності, проблеми гендерної рівності (на цю тему я зробила серію з 3-х робіт «Не сумнівайся – будь впевнений!» – на світлинах можна переглянути), зменшення дитячої смертності, обмеження поширення ВІЛ/СНІДу та багато інших топіків соціального забарвлення. Цікавою мені видалась тематична номінація від компанії McDonald’s «Відбір учасників для програми «Контроль якості» від МакДональдз», де я також відправила одну роботу, яка й увійшла до short-list’у, заявлених на конкурсі постерів, роликів та проектів рекламних кампаній. Як зазначила Виконавчий директор УСФР Тетяна Пирогова, на Творчий конкурс у 2012 році подано рекордну кількість робіт – близько 1500. Цього року Фестиваль «побив рекорд» за кількістю учасників – їх понад тисяча прибула до столиці, аби взяти участь у майстер-класах і отримати заслужені нагороди.
Організатором і керівником проекту є Євген Ромат, голова Спілки рекламістів України, доктор наук державного управління, професор, зав. кафедри маркетингу та реклами Київського національного торгово-економічного університету. Серед членів журі, які відбирали роботи, були компетентні фахівці PR та реклами: Максим Лазебник (Виконавчий директор Всеукраїнської рекламної коаліції, генеральний продюсер Київського Міжнародного Фестивалю Реклами, координатор EFFIE Awards Ukraine, організатор Клубу Креативних Директорів України і національної рекламної премії KAKADU Awards), Євгеній Зеленко (Координатор зі зв'язків з громадськістю та роботи зі ЗМІ Представництва Програми розвитку ООН в Україні), Ангела Піддубна (Виконавчий директор РА Publicis Visage. Більше 20 років Ангела Піддубна працювала в найбільших міжнародних корпораціях, серед них: Oriflame, Mars, McDonald's (в Україні та Великобританії), MetroGroup. За експертною оцінкою журналу «Компаньйон» була визнана одним з найкращих маркетинг-директорів України в 2008 році) та багато інших (інформація про журі – за матеріалами сайту studfestival.com.ua).
Отже, на другому поверсі будинку із самого ранку була представлена широкому загалу виставка робіт учасників. Обійшовши експозицію, око зачепилося за знайомі малюнки, які досить недавно жили лише на моєму ноут-буці. Найрізноманітніші позитивні емоції від того, що мою роботу вибрали для друку і її побачать сотні людей, переповнювали і без того радісну мене :). Що не кажіть, а власне прізвище, рідне місто і виш, зазначені у нижньому правому кутику під роботами потішили б будь-кого так само, як і всолодили моє его. Забігаючи наперед, скажу, що отримати призове місце мені не вдалося, можливо через відсутність досвіду, можливо через брак часу, за який робився графічний дизайн постерів, а можливо так і повинно було статися, бо здобудь я перемогу зараз, хто знає, чи не задерла я би носа і не почіпляла хмарки на небі (тоді б увесь час у Бердянську йшов би дощ через дірки, що я попротикала би своїм гордовитим носом – кому того треба? ).
Досить напруженою була програма УСФР, бо перерви навіть на каву не виділили, після одного майстер-класу починався інший, нагородження переможців змінювалось презентацією книжок, або тренінгами від гуру рекламної справи. Можна тільки поспівчувати ведучій заходу, яка на відміну від гостей Фестивалю, не мала змоги вийти із залу і зігрітися чаєм чи кавою. Заходи проходили ніби на одному подиху і залиши тільки приємне враження.
На останок хочеться побажати усім творчої наснаги і відчуття того, що завжди необхідно вдосконалювати себе, прагнути до найвищої позначки за власним критерієм самооцінки і знати, що все вдається тим, хто працює. Нехай у вас за спиною ростуть потихеньку крила натхнення, бо у мене, здається, трохи виросли, і це – незрівнянне відчуття!
Ксенія Задворна ,
кореспондент газети БДПУ «Університетське Слово»
На світлинах: ейфорійні моменти столичного Фестивалю
Kiev at 6 am is as friendly as in any other time. I don’t know why I got so fond of such a cold November morning… Maybe because nobody offended me on the Station (bless God!) or because I had butterflies in my stomach because of the threshold of The Festival. Who Knows? Anyway, my mood was lifted and by 10 AM I was in The Palace of Children and Youth on Ivan Mazepa St, 13. If you visit Kiev (if you haven’t already, do it!) use Arsenalnaja Station to get to the place down the street where you can enjoy the picturesque Kyiv at a glance and of course the breathtaking monument Kiev-Pecherska Lavra, center of Orthodoxy since Kievska Rus’. It was early morning. I was watching how the sun wakes-up, not the city, because the city had been ‘on foot’ since 6 AM already… Or even hadn’t slept … Sunlight was gently illuminating roofs of buildings so the morning seemed to be less cloudy.
I’ll try to tell you more about the arrangement I’d taken part in. The 8th Ukrainian Student Festival of Advertisement as I mentioned above occurred at The Palace of Children and Youth. To take part in such competition, you had to send your own projects on specific themes. The participants could send a video, image ads and posters, or even an advertising campaign. I found out about this contest somewhere in the middle of October through the Head of Department of Social Communications Yulia Melnikova. I have not participated in such events, perhaps since 2006, when I graduated from Berdyansk Children's Art School. Works were quite various: poverty reduction, gender equality issues (I did a series of 3-s works ‘Do not doubt – be sure!’ on this topic, – You can see it in the photos), reducing child mortality, reduce the spread of AIDS etc. It seemed to me there was another interesting thematic nomination from McDonald's ‘Quality Control’ from McDonald's’, where I also sent a poster, which also went to a short-list. The Executive Director USFR Tatiana Pirogova said that the Art Competition in 2012 had a record number of works – about 1500. This year's festival ‘broke the record’ for the number of participants.
The Organizer and Director was Eugene Romat, head of Advertisers of Ukraine, Public Administration PhD, Professor, Head of Department of Marketing and Advertising of Kiev National Trade and Economic University. Among the members of the jury that selected the works were competent professionals in PR and advertising: Maxim Lazebnik (Executive Director of the All-Ukrainian Advertising Coalition, general producer of the Kiev International Advertising Festival, coordinator EFFIE Awards Ukraine, organizer of Club Creative Directors of Ukraine and national advertising award KAKADU Awards), Eugene Zelenko (Coordinator of Public Relations and Media Representative of UNDP in Ukraine), Angela Poddubnaya (CEO RA Publicis Visage. More than 20 years Angela Poddubnaya worked for major international corporations, including: Oriflame, Mars, McDonald's (Ukraine and the United Kingdom), MetroGroup (more about jury – on the website studfestival.com.ua).
There was an exhibition presented to the public of the participants’ works on the second floor of the house in the morning. Going round the exhibition, my eye fell on familiar pictures which quite recently lived only in my note-book. A variety of positive emotions because my work was selected for printing and hundreds of people will see it filled already joyful me. Whatever you may say, having your own name, hometown and BSPU indicated in the lower right corner of the work, would give anyone a lot of joy. Looking ahead, I say that I failed my chance to get the prize, possibly due to lack of experience, perhaps due to lack of time, and perhaps it should have happened.
Finally I want to wish inspiration to all. You grow slowly behind the wings of inspiration, because it seems to me that I have grown a bit, and it is – an incomparable feeling!
Ksenia Zadvorna,
correspondent of ‘University Word’
така кількість “Я” зробить будь-яку нісенітницю приводом для самовтіхи і надзвичайної самозакоханності. а читати ж нічого. спускайся долу геніальна ти наша. походи ніжками по калюжах. ти ж ще на оте “Я” не заробила
Може і не заробила, шановний/шановна. Хто ж знав, що займенники в нас сьогодні не в шані… А по калюжах я б походила, та не можу – сніг на асфальті, грудень все-таки:) Дякую за критику, але вважаю, що самооцінка у мене адекватна. Мій матеріал був спрямований на те, щоб збудити в людини світлі почуття, прикро, що вийшло інакше.