У грудні 2019 року Ігор Богданов презентував щорічний звіт, у якому детально висвітлив досягнення в усіх сферах діяльності БДПУ. Ми особисто поспілкувалися з ректором Бердянського державного педагогічного університету про матеріально-технічне забезпечення, чутки про можливе об’єднання з Мелітопольським державним педагогічним університетом імені Богдана Хмельницького, масштабні перевірки ЗВО та плани на майбутнє.
– Ігорю Тимофійовичу, Ви приділяєте велику увагу розвитку матеріально-технічної бази БДПУ. На кожному факультеті є навчальні лабораторії, комп’ютерні класи, лінгафонні кабінети та багато інших спеціалізованих аудиторій. Розкажіть детальніше про це.
– Усе це так. У 2019 році ми майже 10 млн. грн. спрямували на поліпшення матеріально-технічної бази університету: створили й облаштували лабораторію НУШ, фізичної реабілітації, оновили лабораторії фізики, телерадіожурналістики, навчально-консультативний логопункт, комп’ютерний парк університету, закупили нові модерні крісла для актової зали. Крім того, в одній із лекційних аудиторій ми встановили надсучасну систему синхронного перекладу, що дозволить нам приймати іноземні делегації найвищого рівня, а також якісно покращити підготовку студентів-філологів. Для проведення навчальних занять студентів-правників створили й обладнали сучасними меблями залу судових засідань. Ми відремонтували вбиральні на другому і третьому поверхах 5-го корпусу, а зараз ремонтуємо на першому поверсі. Це дуже важливо для комфортного перебування студентів і викладачів в університеті. Справжньою окрасою головного корпусу стали нещодавно встановлені вітражі в стилі Тіффані із справжнього італійського скла.
– З якими труднощами ви стикалися під час реалізації кожного з проєктів?
Це суцільні складнощі і труднощі. На жаль, ми живемо в таких умовах, коли нормативні акти доволі часто суперечать один одному, що й позначається на нашій діяльності, але намагаємось маневрувати й вирішувати ці питання. Залучаємо додаткові кошти. Можливо, не в тому обсязі й не так швидко, як хотілося б, але університет розвивається. Я хочу сказати, що за останні роки бюджет університету збільшувався на 17% щорічно.
– Що планується реалізувати в цьому році?
У 2020 році ми плануємо завершити капітальний ремонт спортивно-гімнастичної зали по вулиці Пушкіна й урочисто відкрити її орієнтовно 1 вересня. Ще один глобальний проєкт – це утеплення фасаду 5-го корпусу. Наразі виконано 80% підготовчих робіт, а вже після покращення погодних умов відновимо ремонт. По завершенні ремонтних робіт плануємо встановити біля корпусу символічний артоб’єкт, який би став ще однією родзинкою нашого університету та рідного Бердянська. Тож п’ятий корпус буде і теплий, і гарний.
Що ми ще робимо? Гуртожиток №1. За погодженням МОН України є чотирьохстороння угода щодо фінансової підтримки Європейського інвестиційного банку. До цієї програми з усієї країни ввійшли тільки наш гуртожиток і два гуртожитки Запорізького національного університету. Ми розраховуємо, що у цьому році, принаймні, розпочнемо там капітальний ремонт. Якщо його реалізуємо, то наші студенти будуть жити в комфортних європейських умовах.
Неймовірно зворушливий і гарний подарунок отримали викладачі і студенти минулого року – оновлений фасад 5 корпусу, який став справжньою окрасою нашого міста. Ми безмежно вдячні депутату Запорізької обласної ради Миколі Ільїну, міському голові Володимиру Чепурному та депутатам Бердянської міської ради Віталію Лолі, Тетяні Фурмановій та Катерині Марченко, завдяки яким з обласного та міського бюджетів були виділені кошти на опоряджувальні роботи.
І наймасштабніший проєкт – це добудова нашого навчального корпусу 1-Б. У минулому році ми освоїли майже 1,5 млн. грн – встановили понад 200 вікон і наразі намагаємося залучити додаткове фінансування. Також розраховуємо на підтримку Народного депутата України Сергія Соболєва. Доволі багато дрібних питань, але вирішення їх все одно є важливим. Хочу відмітити важливу роль Наглядової ради в розв’язанні нагальних питань і проблем функціонування університету та подякувати голові наглядової ради академіку Миколі Шуту та всім її членам: начальнику управління молоді, фізичної культури та спорту Запорізької обласної державної адміністрації Наталії Власовій, начальнику відділу педагогічної та післядипломної освіти департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України Ігорю Балубі, міському голові міста Бердянська Володимиру Чепурному, народному депутату України Сергію Соболєву, народному депутату України 8-го скликання Сергію Валентирову, директору Бердянської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 11, депутату Бердянської міської ради Максиму Міщенку, депутату Бердянської міської ради Григорію Патею, начальнику відділу культури виконавчого комітету Бердянської міської ради Миколі Шостаку, заслуженому тренеру України, майстру спорту, доценту, голові ради ветеранів університету Геннадію Шилкіну.
– Наприкінці грудня сталася визначна подія – Вас обрали членом-кореспондентом НАПН України. Редакція «Університетського слова» щиро вітає Вас! Розкажіть, що цьому передувало.
– Хочу сказати, що обрання членом-кореспондентом НАПН (Національна академія педагогічних наук) України хоча і є індивідуальним визнанням мого наукового доробку й особисто мене, але я обраний не тільки завдяки власним здобуткам, а й завдяки наполегливій роботі всього нашого колективу. Це – визнання наукових шкіл БДПУ, наших вчених, якісної роботи спеціалізованих вчених рад, університету як одного з провідних вітчизняних педагогічних закладів вищої освіти.
– Які нові обов’язки і можливості з’явилися у зв’язку з цим?
Насправді, членство в академії – це почесна місія. Проведу таку паралель з міжнародними інституціями – це науково-дослідний клуб. Докторів наук в Україні – не одна тисяча, членів академії – трохи більше сотні. Це якісно інший рівень, можливість обговорити й реалізувати наукові ідеї. Серед членів НАПН визначні вчені академії, інститутів академії, доволі багато фахівців-практиків, що є представниками закладів вищої освіти.
Є така ідея: провести виїзне засідання або відділення загальної середньої освіти, за яким я обраний, або Президій Національної академії педагогічних наук України саме в Бердянську, на базі Бердянського державного педагогічного університету. Такий захід дозволить обмінятися думками, науковими ідеями, прокласти шляхи реалізації творчих задумів як для членів академії і вчених, так і для практиків: директорів, керівників закладів загальної середньої освіти, вчителів. Хочу сказати, що в Запорізькому краї таких зустрічей за всю історію незалежної Україні ще не було. Якщо нам вдасться це реалізувати – тоді ми, безумовно, сприятимемо покращенню освітнього процесу в закладах середньої освіти нашого регіону, півдня України та всієї держави.
– Відомо, що у вересні 2019 року в університеті працювала комісія Міністерства освіти і науки України з питань охорони праці та цивільного захисту, а в листопаді здійснювалась комплексна перевірка університету Державною службою якості освіти. До яких нових кроків спонукали ці заходи?
Щодо перевірки охорони праці, то комісія відзначила високий рівень організації роботи в нашому університеті, про що свідчить лист-подяка за підписом керівника сектору мобілізаційної роботи цивільного захисту та безпеки життєдіяльності МОН.
Уже у 2020 році відбулася перевірка з пожежної безпеки після трагічних подій в Одесі. Звичайно, є недоліки, і ми маємо їх усувати, але фінансово це важко реалізувати. Насамперед, сигналізація оповіщення з надзвичайних ситуацій, яка є в гуртожитку №2, буде у спортивно-гімнастичній залі. Також ми замовили проєкт для 5-го і головного навчальних корпусів. Пожежну систему водопостачання потрібно ремонтувати. Необхідна державна допомога, тому що освітня галузь за свої кошти не в змозі це реалізувати, але здоров’я і життя наших студентів і викладачів для нас найважливіше.
Стосовно перевірки Державною службою якості освіти, то ми тільки минулого тижня відправили листа з переліком заходів, які запланували для усунення виявлених комісією недоліків. Вони переважно є несуттєвими і технічного характеру. За твердженням голови комісії, наш університет отримав за п’ятибальною системою тверду четвірку. Це висока оцінка роботи колективу університету, будемо намагатися працювати на чотири з плюсом, бо п’ятірку, мабуть, не отримає ніхто.
– Зараз відбуваються реформи в освіті, через це шириться багато чуток про об’єднання Бердянського державного педагогічного університету з Мелітопольським державним педагогічним університетом імені Богдана Хмельницького. Чи варто думати про це?
Думати, звісно, потрібно. Я вважаю, що в такому місті, як Бердянськ, університет – це більше, ніж заклад освіти. Це науковий і культурний центр, до якого тягнеться вся інтелігенція міста та молодь. Уявіть собі, щороку ми набираємо близько 2 000 студентів на перші курси бакалаврату та магістратури. Якщо не буде університету в Бердянську, вся молодь поїде. Які тоді перспективи розвитку нашого міста, регіону? Я вважаю, що державна політика має базуватися на тому, щоб підтримувати регіональні університети, і, насамперед, педагогічні університети, які розвиваються.
Конституція України гарантує безоплатну повну загальну середню освіту, яка є обов’язковою. Саме тому педагогічні університети, як і медичні, військові, повинні передусім мати державну підтримку. Я вважаю, що на сьогодні немає жодних підстав говорити про закриття або об’єднання БДПУ з іншим закладом вищої освіти. Колектив університету буде робити все для того, щоб приєднувались до нас, і нікому на думку не спадало об’єднати Бердянський державний педагогічний університет із будь-яким закладом вищої освіти нашої держави. За даними МОН України, контингент студентів БДПУ на 1,5 тисячі більше, ніж у МДПУ. На мою думку, не як ректора, а як професора – об’єднання має відбуватися не адміністративним шляхом. У кожного університету є своя історія, своя родзинка, свої наукові школи, і кожен виборює право існування для себе.
– У зв’язку з цим, цікаво, чи є тенденція до збільшення вступників?
Так, є, але, на жаль, вона невелика. Загальна кількість випускників шкіл у державі зменшується, і потік вступників все меншає і меншає, а закладів вищої освіти доволі багато. Якщо говорити про Запорізьку область, то тут не така розгалужена мережа ЗВО: у Запоріжжі – три державні заклади вищої освіти, у Мелітополі, який не набагато більший від Бердянська, – два, у Бердянську ми – єдиний університет. Якщо порівнювати Дніпро, Харків, то там десятки університетів в одному місті і, дійсно, виникає питання щодо доцільності такої кількості ЗВО. Я вважаю, що в Запорізькій області ситуація залишається стабільною, і ми продовжуємо працювати у визначених умовах, тобто готувати фахівців для потреб нашого регіону та всієї держави.
– Які спеціальності зараз викликають більшу зацікавленість серед абітурієнтів, а які – меншу?
Якщо говорити про вступну кампанію 2019 року, то половину контингенту університету складає два факультети: це – факультет дошкільної, соціальної на спеціальної освіти, де найбільшою популярністю користується спеціальність «Дошкільна освіта», та факультет психолого-педагогічної освіти та мистецтв, де найчастіше обирають «Початкову освіту». Користуються попитом спеціальності факультету фізичної культури, спорту та здоров’я людини, а також філології та соціальних комунікацій. На жаль, є ті, що не такі затребувані, зокрема, фізика, математика, інформатика. Держава намагається посилити інтерес до технічних спеціальностей, зокрема, з 2020 року запроваджується обов’язкове ЗНО з математики. Як випускник фізико-математичної школи і за першим фахом – інженер, я вважаю, це дуже добре, оскільки математика, фізика – це дисципліни, які дозволяють розвивати мислення. Принаймні, у мінімальному обсязі кожний випускник закладу загальної середньої освіти, на мою думку, має знати математику.
– Чому абітурієнти мають обрати саме Бердянський державний педагогічний університет?
По-перше, наш університет – сучасний заклад вищої освіти зі своєю історією, багаторічними традиціями, які ми шануємо та розвиваємо. Ми – одна велика сім’я, де кожен дбає про всіх, а всі – про кожного. По-друге, у БДПУ потужно функціонує студентське самоврядування, усі ініціативи якого ми підтримуємо і допомагаємо втілювати. Наше гасло: «Студент – головна особа в університеті». Не буде студентів – не буде університету. Наші здобувачі вищої освіти реалізують дуже багато заходів різного спрямування, наприклад: «Ніч у БДПУ», «Екскурсія на цвинтар», «StudWay», «Містер Університет», «Міс Університет»… Чого в нас тільки нема!
Студенти університету можуть реалізуватися не тільки як майбутні фахівці, а й спортсмени, музиканти, громадські діячі та журналісти. Ми намагаємось створити умови для навчання і проживання не гірші, ніж в інших університетах нашої держави. У сучасному глобальному світі не так важливо, де ти вчишся. Безліч прикладів, коли студенти закінчують бакалаврат у Бердянську, а магістратуру – у Болгарії, Польщі, Києві… Багато наших студентів працюють в інших країнах. Все ж таки, я вважаю, що випускники мають залишатися в Україні та розбудовувати її. Я вірю, що саме студентство і є майбутнє нашого університету, нашого міста, нашої держави. І той досвід, знання, компетентності, які ви сформуєте під час навчання в університеті, стануть важливими в майбутньому житті.
– Яким ви бачите наш університет через п’ять років?
Помріємо? Через п’ять років, я сподіваюсь, ми добудуємо корпус 1-Б; безперечно, зробимо спортивний майданчик на подвір’ї 5-го корпусу; запустимо дві власні мінікотельні; студенти житимуть у двох сучасних комфортабельних гуртожитках. У нас буде контингент 7 000 – 8 000 осіб, у тому числі іноземні студенти. БДПУ підніметься у рейтингу симпатій серед усіх закладів вищої освіти не тільки нашого регіону, а й усієї країни. Випускники університету будуть пишатися тим, що вони навчалися в Бердянському державному педагогічному університеті.
Світлана ЛИТОВЧЕНКО, кореспондентка «Університетського слова»
