Про попередні свої книжки, про народження нинішньої, про плани на майбутнє Степан Миколайович, зокрема, розповів нашій редакції таке: «Саме так, дитинчатко, бо коли автор тримає в руках сигнальний випуск, а відтак і весь тираж, навіть найскромнішої власної книжечки, його переповнюють почуття, що асоціюються із народженням первістка… Моя перша поетична збірочка під назвою «Стефко із Долини у канадської родини» побачила світ наприкінці минулого століття (та й тисячоліття) в Торонто.
(див.: https://pilipyurik.com/maistry-humoru/880-kataloh-knyzhok-muzeyu-humoru; № 245).
Друга – «Кучміада» появилася в Америці, завдяки доброму моєму другові Роману Бруху – професорові Ратґерського університету). А вже в Бердянську до читачів попрямували мої: «Заробітчанські дзвони. Хроніка ностальгії»; чотирикнижжя про зародження та розвиток потужного волонтерського руху на Бердянщині: “Наші Атланти: жертовність во імя спасіння” (2015 р.); “Наші Атланти: незмірна чаша милосердя” (2016 р.); “Наші Атланти: вистояти і перемогти” (2017 р.);“Наші Атланти: під покровом материнської сльози” (2018 р.). А відтак: книжка «Сторінка пам’яті. До альма-матер – через 40 літ» – про життєві та професійні стежки-дороги випускників факультету журналістики 1977 року Львівського національного університету імені Івана Франка, над якою ми з Заслуженим журналістом України Михайлом Зубиком (як упорядники) завзято працювали більше року; ав минулому році у видавництві «Світ» вийшла друком моя поетична збірка «Твоїм ім’ям мене нагородили» (дитячі віршовані молитви до своїх іменних покровителів). Щойно із цього ж видавництва «Світ» акуратно доставили новонароджене десяте дитинчатко – «Мені Муза вдосвіта шептала,або віршований календар», історія його появи на світ така: упродовж останніх більше пяти років на власній сторінці в мережі «Фейсбук» пропоную своїм прихильникам експромтні досвітньо-ранкові щоденні поетичні одкровення – якналаштування насамперед самого себе, а також своїх фейсбучних друзів на вдалий початок нового дня, на хороший настрій, на щоденну плідну роботу во ім’я рідної України. Тисячі «пальчиків-сердечок» під дописами, сотні вдячних коментарів спонукали мене до видання цієї поетичної збірки. Це – довоєнна ранкова поезія, а в задумі – видання подібного другого тому «Мій воєнно-поетичний календар», де будуть зібрані понад 200 ранкових віршованих роздумів про війну, про тривоги, про ненависть до московських окупантів, про особистий внесок кожного на вівтар святої Перемоги… До речі, значна частина цих поезій уже вміщена на мистецькому порталі «Поезія вільних»
Міністерства культури та інформаційної політики України». Вітаємо!
«Університетське слово»
Світлини з архіву С. Гериліва
