СПРАВЖНЯ СТУДЕНТСЬКА ГАЗЕТА БЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
Державна реєстраційна служба України недавно видала Свідоцтво «Про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації «Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету» Продовжити читання “Маємо ще один друкований ЗМІ”
Саме про це патетично говорив сьогодні в. о. ректора БДПУ Володимир Федорик на черговій вівторковій нараді, вручаючи університетським науковцям чи не найголовніші в їхньому житті «посвідчення»: Продовжити читання “«Великий приріст наукових звань…»”
У Міністерстві освіти і науки України триває звітування проректорів з наукової роботи ВНЗ про наукову та науково-технічну діяльність у 2013 році. Четвертого дня, 6 лютого 2014 року, під головуванням директора департаменту наукової діяльності та ліцензування Олександра Якименка проведено засідання педагогічних вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації з питань підбиття підсумків наукової та науково-технічної діяльності у 2013 році.
У засіданні взяли участь проректори з наукової роботи Бердянського державного педагогічного університету Ігор Богданов (див. світлини), Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, Державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університету», Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Ізмаїльського державного гуманітарного університету.
Під час засідання розглядалися основні питання наукової та науково-технічної діяльності цих закладів. Проректори з наукової роботи доповідали щодо результатів виконання завершених у 2013 році фундаментальних та прикладних наукових досліджень і розробок, ефективності використання бюджетних коштів.
Слід зазначити, що під час засідання обговорювалися проблемні питання, які виникали при виконанні наукових досліджень і розробок у 2013 році.
Директор департаменту наукової діяльності та ліцензування Олександр Якименко звернув увагу проректорів з наукової роботи на такі важливі моменти:
Час не стоїть на місці. Усе розвивається, змінюється, оновлюється… Не залишається без змін й експозиція навчальної археологічної лабораторії нашого університету. Сьогодні вона поповнилась новими експонатами крейдового періоду, які датуються 145-66 млн. р. до н. е. А саме: два скам’янілих морських їжаки (Echinoidea Leske), турріліт (Turrilites), камінь з відтисками панцирів молюсків і ніжок хітонів (chiton elegans) та фрагмент скам’янілого дерева.
Морські їжаки – колючі істоти круглої форми, скам'янілості яких зазвичай можна знайти біля узбережжя. Вони відносяться до групи тварин під назвою «голкошкірі». Ці істоти мешкають на нашій планеті сотні мільйонів років, а їхні далекі предки залишили після себе масу скам'янілостей. Хоча у стародавніх морських їжаків багато спільного з сучасними видами, їх скам'янілості довгий час приймали зовсім за інших істот.
В Англії вважалося, що це були надприродні корони, буханки священного хліба або магічні зміїні яйця. У Данії вважали, що це "грозові" камені: вважалося, що вони починають виділяти вологу перед штормами, що допомагало людям пророкувати негоду. П'ять ліній, знайдені на скам'янілостях багатьох морських їжаків , вважалися хорошим знаком, в Індії їх зберігали, як талісман до удачі. Магічні сили, пов'язані з морськими їжаками, відбивали те, як кожна культура їх інтерпретувала. Вважалося, що вони здатні вилікувати укус змії, допомагали готувати хліб, захищали від шторму і приносили удачу.
Черевоногі молюски або – найбільш численний клас типу молюсків, до нього відносяться майже 100 тисяч видів – вимерлих і сучасних. Тіло поділяється на тулуб, голову й ногу. В основному це бентосні організми, морські та прісноводні, хоча є і наземні форми. Раковини черевоногих молюсків, як правило, спірально закручені, іноді з шипами, горбиками і різними виступами. Але спіраль більшості їхніх раковин закручується не в площині, як у амонітів і наутилусів, а з підйомом, приклад того – наземні равлики.
Боконервові молюски (Amphineura) – підтип безхребетних тварин типу молюсків. Раковина у частині складається з 8 лежачих на спині рухомо-зчленованих, налягаючих черепицеподібно одна на одну пластинок, в інших вона відсутня. Відносяться до класу панцирних. Це рослиноїдні морські форми, що живуть найчастіше в прибережній зоні; вони щільно присмоктуються ногою до каменів.
Арсеній Голик,
аспірант кафедри історії України,
старший лаборант навчальної
археологічної лабораторії БДПУ
Фото автора
Шановні викладачі та студенти!
Ви маєте можливість з 05.02.2014 по 05.03.2014 скористатись тестовим доступом до електронно-бібліотечної системи «Айбукс» www.ibooks.ru
…Здається, ще зовсім недавно, з метою вдосконалення навчального процесу та науково-дослідницької роботи на соціально-гуманітарному факультеті БДПУ було створено навчальну археологічну лабораторію. Основна мета її роботи – створення моделі історико-культурного розвитку Північного Приазов'я в найдавніші часи, отримання, обробка та інтерпретація археологічних матеріалів; просвітницька діяльність серед широких верств населення, насамперед учнів та студентів. А функції – польові та теоретичні археологічні дослідження; проведення археологічної студентської практики на місці археологічних досліджень; виконання організаційних і адміністративних заходів, які пов'язані з проведенням науково-дослідних робіт за профілем лабораторії. Завдання, що ставилися перед лабораторією – підготовка та проведення археологічної практики студентів соціально-гуманітарного факультету; проведення охоронних археологічних робіт на об'єктах, що руйнуються внаслідок сил природи та діяльності «скарбошукачів»; проведення пошукових робіт та розкопок стародавніх пам'яток, курганів, поселень тощо; публікація археологічних матеріалів, звітів, монографій та інших матеріалів лабораторії; поширення інформації про діяльність лабораторії та сприяння обізнаності громадськості про найдавніше минуле краю; співпраця лабораторії з археологічними центрами України та зарубіжжя; надання консультативних послуг організаціям та особам, на землях яких знаходяться археологічні об'єкти.
Завідувач навчальною археологічною лабораторією, кандидат історичних наук, доцент Валентина Папанова та старший лаборант навчальної археологічної лабораторії, магістр історії Арсеній Голик влаштували сьогодні в конференц-залі університету звіт про підсумки науково-рятувальних розкопок поблизу с. Дмитрівка Бердянського району та відкриття експозиції, що розмістилася в лабораторії (див. світлини). Археологічні роботи в цій місцевості проходили з 23 вересня по 10 жовтня ц. р., в яких брали участь студенти, магістранти, випускники БДПУ та учні Бердянського муніципального ліцею (директор – Ігор Тверітінов).
Відкрила урочисту частину декан соціально-гуманітарного факультету, професор Ірина Алєксєєнко, а ректор університету, професор Вікторія Зарва висловила щирі слова подяки Валентині Папановій за багатолітню невтомну працю в сфері археології, завдяки якій гордість та слава про наш університет лине не тільки Україною, а й далеко за її межами… Вікторія Анатоліївна також вручила учасникам розкопок грамоти та подяки.
Запрошені та присутні мали можливість не тільки почути цікаву розповідь В. Папанової про хід розкопок та цікаві знахідки ще з минулих століть до нашої ери, а й переглянути на екрані підтверджуючі світлини, а на завершення в приміщенні лабораторії й доторкнутися (в переносному та й прямому розумінні цього слова) до неоціненних скарбів минувшини (див. світлини).
«Університетське Слово»
Світлини Олександра Степаненка
26 січня в актовій залі головного корпусу БДПУ відбулася урочиста церемонія вручення дипломів випускникам-магістрам Факультету освітніх інженерно-педагогічних технологій. У Бердянському державному педагогічному університеті вручення дипломів магістрам – визначна подія. Адже випускний – це остаточне підбиття підсумків роботи викладачів та студентів, урочисте оприлюднення результатів їхньої спільної плідної праці. Саме тому в суботу, 26 січня, дружня родина ФОІПТ традиційно зібралася на це свято, щоби привітати випускників-магістрів.
Півтора роки навчання в магістратурі пролетіли майже непомітно, і ось настав довгоочікуваний день, коли 30 магістрантам денного та заочного відділення ФОІПТ вручили заповітні дипломи. За традицією, з привітаннями та напутніми словами випускникам вручили дипломи декан факультету Віталій Григорович Хоменко та завідувач кафедри інформатики та програмної інженерії Віталій Іванович Межуєв. Дипломи з відзнакою в цьому році отримали 13 відмінників навчання. Від імені випускників-магістрантів виступила Анастасія Стоянова, яка висловила слова подяки професорсько-викладацькому складу факультету.
На святі лунали пісні у професійному виконанні випускника нашого факультету Олега Студеннікова, а святковий настрій випускників та гостей підтримували яскраві жарти від гумористичного дуету «Пюрешка».
Щиро вітаємо наших випускників та хочемо побажати їм здоров’я, натхнення, талану та реалізації себе в особистому та професійному житті!
Ольга Коваленко,
заступник декана з виховної роботи ФОІПТ
…Такого ще дійсно в БДПУ не було, щоби в Тетянин день та ще й після півторарічного магістрантського навчання урочисто отримувати дипломи!
Головна університетська актова зала запросила на свято 42-х «новоспечених» магістрів Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв та Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти, керівників та викладачів університету, гостей, друзів та знайомих… Магістрів вітав перший проектор БДПУ, кандидат філософських наук, доцент Володимир Федорик, а окрім схвильованих слів поздоровлень з уст директора Інституту СПКО Лариси Казанцевої, провідного фахівця з виховної роботи Анетти Омельченко, завідувача кафедри соціальної педагогіки Володимира Котляра, доцента кафедри початкової освіти Лариси Попової, завідувача кафедри музики Ірини Дубинець уже вчорашні студенти-магістранти отримали з їхніх рук такі довгоочікувані, такі вимріяні, такі дорогі серцю дипломи!
Університетські та зовсім юні з ЦДЮТ мистецькі колективи яскраво та майстерно вплітали в урочисту канву вечора свої сценічні номери… Всім було радісно, весело, святково!
…Майже о цій порі в конференц-залі БДПУ отримували дипломи й магістри соціально-гуманітарного факультету.
Вітаємо!!!
Олександр Степаненко,
кор. «УС»
Сьогодні, 20 грудня, на початку чергового засідання Спеціалізованої вченої ради під головуванням доктора педагогічних наук, професора Ігоря Богданова в конференц-залі БДПУ пройшло урочисте вручення Дипломів кандидатів наук.
Ігор Тимофійович від імені всіх присутніх привітав молодих вчених з таким визначним досягненням у їхній кар’єрі: «Бажаю, насамперед, здоров’я, нових творчих злетів та успіхів в майбутньому. Не зупиняйтеся на досягнутому, впевнено продовжуйте йти до своєї мети».
Варто зазначити, що Ірина Бардус, Юрій Єфименко та Тетяна Розумна – перші молоді науковці, які захистили свої кандидатські дисертації в стінах рідного нам БДПУ. Вітаємо !
Олександр Степаненко,
кор. «Університетського Слова»
Фото: Дмитро Гуленок
«Бердянський державний педагогічний університет – потужний вищий навчальний заклад, який займає чинне місце серед провідних вишів України, БДПУ – це справжній науково-культурний центр Північного Приазов’я. В цьому році в університеті навчається понад 7000 студентів, функціонують 4 Інститути, 4 факультети та економіко-гуманітарний коледж. Загалом, навчально-виховний процес забезпечують більш як три сотні викладачів», – такими словами сьогодні, 19 грудня, в університетській конференц-залі розпочав церемонію вручення свідоцтв «новоспеченим» аспірантам БДПУ голова Вченої ради, проректор з наукової роботи, професора Ігор Богданов. Він також від імені ректорату щиро привітав цьогорічних випускників, побажав їм успіхів та визначних досягнень в подальшій науковій роботі: «Сьогодні ми вручаємо вам свідоцтва про закінчення аспірантури і сподіваємося, що найближчим часом ви заміните їх на дипломи кандидатів наук і поповните славетну когорту вчених нашого університету.
Проректор з науково-педагогічної роботи, кандидат фізико-математичних наук, доцент Ігор Рогозін першим вручив свідоцтва Наталі Саприкіній, Тетяні Сущинській, Інні Пащенко, Анастасії Тургенєвій, Катерині Петровській, привітавши такими словами: «Дуже приємно, що першість вручення в цьому році належить саме мені, і це, мабуть, символічно, адже 20 років тому мені доводилося стати першим випускником аспірантури нашого вишу».
Продовжив церемонію вручення голова профспілкового комітету БДПУ, член Вченої ради, кандидат педагогічних наук, доцент Віталій Лола. Віталій Григорович висловив свої найкращі побажання сьогоднішнім випускникам, привітав усіх зі святом Святого Миколая та, вручаючи свідоцтва, говорив: «Я маю честь вручити вам посвідчення про успішне закінчення аспірантури, і я впевнений, що недалекий той час, коли ви будете тримати в себе в руках дипломи кандидатів наук.
З рук голови Вченої ради Ігоря Тимофійовича Богданова свої свідоцтва отримали Олена Барнінець, Богдан Тарасенко , Ольга Величко, Олена Білик, Катерина Рибалко та Юлія Регуш.
До привітань приєдналася доктор педагогічних наук, голова Методичної ради університету, професор Наталя Сосницька: «Кілька років тому ви прийняли рішення стати вченими, і сьогодні ви зробили перший, найважливіший крок до своєї мети. Я вам бажаю успіхів та натхнення у вашій подальшій праці».
За традицією на захід було запрошено колишніх випускників аспірантури БДПУ, і свої привітання змогли виголосити сьогоднішні провідні університетські вчені Ганна Вусик, Алла Омеляненко та Ольга Сєнічева.
Від імені цьогорічних випускників аспірантури БДПУ виступала Діна Диминтій: «Я хочу висловити найщиріші слова подяки ректорату та всьому професорсько-викладацькому складу університету. Закінчення аспірантури – це, безумовно, важливий етап в нашій науковій кар’єрі».
Вітаємо й ми наших цьогорічних випускників-науковців, встеляючи їхні майбутні дороги щиро-теплими словами побажань досягти задуманих висот у науковому піднебессі…
Олександр Степаненко,
кореспондент «Університетського Слова»
Випускниці Бердянського державного педагогічного університету, колишній працівниці Інституту філології та соціальних комунікацій Елліні Дмитрівні Циховській 24 жовтня 2012 року на засіданні Вченої ради Національного Авіаційного Університету ректор, заслужений діяч науки і техніки України, доктор технічних наук, професор Микола Кулик вручив Почесну грамоту та диплом доктора філологічних наук (див. фото).
Шлемо Елліні щирі вітання і з Бердянська, з її рідного університету.
«Університетське Слово»
З когорти видатних мовознавців
У жовтні 2012 року нашому земляку, уродженцю села Андріївка Бердянського району, Олексі Наумовичу Синявському виповнилося б 125 років. Після закінчення Харківського університету з 1920 по 1928 рр. працював професором української мови Харківського інституту народної освіти, з 1928 р. – очолював Діалектологічну комісію ВУАН, із 1930 р. – завідував відділом діалектології Інституту мовознавства ВУАН, одночасно (1932-37 рр.) – обіймав посаду професора київських університету та педагогічного інституту.
На пошану славетного земляка викладачі кафедри філологічних дисциплін (завідувач – доцент М. М. Греб) провели наукові читання «З когорти видатних мовознавців», мета яких – розглянути роль лінгвіста у становленні норм сучасної української літературної мови, його внесок у розвиток фонетики та діалектології.
До участі у наукових читаннях було залучено студентів ІІ курсу Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв, які підготували стіннівки та доповіді про життєвий шлях і науковий доробок мовознавця. Під час заходу учасники наголосили, що наш земляк належав до славної когорти талановитих, патріотично налаштованих українських філологів.
Близько 10 років Олекса Наумович працював у мовознавчих установах Академії Наук Києва. Усю творчу енергію, талант віддавав дослідженню рідного слова, безкомпромісній боротьбі за його чистоту та розквіт, рішуче виступав проти вживання архаїчних слів, іноземних термінів.
Праці Олекси Синявського «Короткий нарис української мови», «Порадник української мови» в 20-ті роки ХХ ст. були настільними книгами у школах. Він є редактором остаточного варіанта «Українського правопису», ухваленого на Правописній конференції у Харкові 1927 р., автором книги «Норми української літературної мови» (1931 р.), які вплинули на стандартизацію мови, стали видатною подією в історії українського мовознавства.
Сьогодні актуально звучить думка Олекси Синявського про те, що «єдність будь-якого народу виявляється насамперед в єдності його літературної мови, цієї найголовнішої ознаки нації».
Світлана Глазова,
доцент кафедри філологічних дисциплін
На світлинах: учасники наукових читань