Інтелектуальний подвиг Павла Захарченка

IMG_2851Як зазначила сьогодні на черговій вівторковій нараді ректор БДПУ, професор Вікторія Зарва, презентуючи університетський підручник завідувача кафедри економічної кібернетики і фінансів факультету економіки та управління БДПУ, доктора економічних наук професора Павла Захарченка Продовжити читання “Інтелектуальний подвиг Павла Захарченка”

Зміцнюємо міжнародні зв’язки

6-8 лютого відбувся Третій міжнародний педагогічний форум «Еволюція теорії і практики сучасної освіти: реалії і перспективи» (м. Самара, Російська Федерація). Форум об’єднав більш ніж 250 учасників із різних міст Російської Федерації та представників Японії, України, Польщі, Казахстану. Метою Форуму – вироблення стратегії і механізмів в розгляді актуальних проблем у сфері дошкільної, початкової, вищої освіти на основі аналізу інноваційного досвіду закордонних країн і регіонів Російської Федерації.

Активним учасником Форуму стала Лариса Іванівна Зайцева, доктор педагогічних наук, професор кафедри дошкільної освіти нашого університету: працювала у складі організаційного комітету; виступила з доповіддю «Сучасні підходи до організації навчання дошкільників: діяльнісний, компетентнісний, інтегрований» на пленарному засіданні; була членом журі в конкурсі проектів «Найперші відкриття»; провела майстер-клас з дітьми старшого дошкільного віку (див. світлини).

IMG_9142

Форум проходив у Поволзькій державній соціально-гуманітарній академії. Лариса Іванівна зустрілася з викладачами та студентами кафедри. Вона прочитала лекції для студентів 3-4 курсів спеціальності «Дошкільна освіта». Результатом спілкування, обміну досвідом з колегами стало підписання договору про співпрацю між Бердянським державним педагогічним університетом і федеральним державним бюджетним освітнім закладом вищої професійної освіти «Поволзька державна соціально-гуманітарна академія».

IMG_9148

Ініціативна група розробила програму науково-методичної роботи кафедри дошкільної освіти Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти та кафедри соціальної педагогіки, психології і педагогіки початкової освіти факультету початкової освіти.

Співпраця між кафедрами буде здійснюватися за напрямками: науково-дослідницька робота, обмін студентами та викладачами, перепідготовка науково-педагогічних кадрів, видавнича діяльність.

IMG_9169

Гостинно приймали господарі Форуму учасників конференції. Незабутні враження залишила екскурсія містом, відвідування оперного театру, бункеру Сталіна та інших пам’яток.

Ірина Улюкаєва,

доцент кафедри дошкільної освіти
Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти

Світлини з архіву кафедри

Компетентна оцінка педагогічної майстерності

У період з 14 по 16 січня 2014 року на базі Комунального закладу «Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти» Запорізької обласної ради проходив обласний етап щорічного Всеукраїнського конкурсу під назвою «Учитель року», серед номінацій якого був конкурс на звання найкращого вчителя трудового навчання області.

Головою журі у цій номінації було призначено заступника декана факультету фізико-математичної і технологічної освіти Бердянського державного педагогічного університету, старшого викладача кафедри теорії та методики технологічної та професійної освіти Таїсію Черемісіну (див. світлину: перша – зліва).

12_02_2014_p2

Слід відзначити, що більшість фіналістів конкурсу, серед яких були: Крамаренко Д. М. (гімназія № 2, м. Бердянськ), Куралех В. В. (ЗОШ І-ІІІ ступеня Комунарського району, м. Запоріжжя), Швайковський А. А. (ЗОШ І-ІІІ ступеня Шевченківського району, м. Запоріжжя), є випускниками різних років факультету ФМТО.

Програма фінальної частини конкурсу передбачала захист творчих конкурсних робіт і проведення уроків трудового навчання з учнями. Переможцем обласного етапу стала Куралех В. В.

Як голова журі, Таїсія Олександрівна відзначила високий рівень професійної майстерності та методичної підготовки учасників.

Андрій Малихін,
декан факультету ФМТО, доцент

Маємо ще один друкований ЗМІ

Державна реєстраційна служба України недавно видала Свідоцтво «Про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації «Наукові записки Бердянського державного педагогічного університету» Продовжити читання “Маємо ще один друкований ЗМІ”

«Великий приріст наукових звань…»

Саме про це патетично говорив сьогодні в. о. ректора БДПУ Володимир Федорик на черговій вівторковій нараді, вручаючи університетським науковцям чи не найголовніші в їхньому житті «посвідчення»: Продовжити читання “«Великий приріст наукових звань…»”

Відзвітувались у столиці, в Міністерстві

У Міністерстві освіти і науки України триває звітування проректорів з наукової роботи ВНЗ про наукову та науково-технічну діяльність у 2013 році. Четвертого дня, 6 лютого 2014 року, під головуванням директора департаменту наукової діяльності та ліцензування Олександра Якименка проведено засідання педагогічних вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації з питань підбиття підсумків наукової та науково-технічної діяльності у 2013 році.

У засіданні взяли участь проректори з наукової роботи Бердянського державного педагогічного університету Ігор Богданов (див. світлини), Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, Державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університету», Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Ізмаїльського державного гуманітарного університету.

Під час засідання розглядалися основні питання наукової та науково-технічної діяльності цих закладів. Проректори з наукової роботи доповідали щодо результатів виконання завершених у 2013 році фундаментальних та прикладних наукових досліджень і розробок, ефективності використання бюджетних коштів.

Слід зазначити, що під час засідання обговорювалися проблемні питання, які виникали при виконанні наукових досліджень і розробок у 2013 році.

Директор департаменту наукової діяльності та ліцензування Олександр Якименко звернув увагу проректорів з наукової роботи на такі важливі моменти:

  1. при поданні робіт необхідно на конкурсний відбір приділяти особливу увагу актуальність тем наукових досліджень;

  2. проекти наукових досліджень, які подаються на конкурс повинні мати конкретні кінцеві результати та їхні впровадження;

  3. залучати молодих науковців до виконання цікавих наукових досліджень та розробок;

  4. результати фундаментальних наукових досліджень продовжувати у виконанні прикладних наукових досліджень;

  5. на етапі підготовки проектів наукових досліджень знаходити реального споживача або зацікавлених в результатах виконаних наукових досліджень фізичних та юридичних осіб.

Джерело: mon.gov.ua

Нові eкспонати

Час не стоїть на місці. Усе розвивається, змінюється, оновлюється… Не залишається без змін й експозиція навчальної археологічної лабораторії нашого університету. Сьогодні вона поповнилась новими експонатами крейдового періоду, які датуються 145-66 млн. р. до н. е. А саме: два скам’янілих морських їжаки (Echinoidea Leske), турріліт (Turrilites), камінь з відтисками панцирів молюсків і ніжок хітонів (chiton elegans) та фрагмент скам’янілого дерева.

Морські їжаки – колючі істоти круглої форми, скам'янілості яких зазвичай можна знайти біля узбережжя. Вони відносяться до групи тварин під назвою «голкошкірі». Ці істоти мешкають на нашій планеті сотні мільйонів років, а їхні далекі предки залишили після себе масу скам'янілостей. Хоча у стародавніх морських їжаків багато спільного з сучасними видами, їх скам'янілості довгий час приймали зовсім за інших істот.

В Англії вважалося, що це були надприродні корони, буханки священного хліба або магічні зміїні яйця. У Данії вважали, що це "грозові" камені: вважалося, що вони починають виділяти вологу перед штормами, що допомагало людям пророкувати негоду. П'ять ліній, знайдені на скам'янілостях багатьох морських їжаків , вважалися хорошим знаком, в Індії їх зберігали, як талісман до удачі. Магічні сили, пов'язані з морськими їжаками, відбивали те, як кожна культура їх інтерпретувала. Вважалося, що вони здатні вилікувати укус змії, допомагали готувати хліб, захищали від шторму і приносили удачу.

Черевоногі молюски або – найбільш численний клас типу молюсків, до нього відносяться майже 100 тисяч видів – вимерлих і сучасних. Тіло поділяється на тулуб, голову й ногу. В основному це бентосні організми, морські та прісноводні, хоча є і наземні форми. Раковини черевоногих молюсків, як правило, спірально закручені, іноді з шипами, горбиками і різними виступами. Але спіраль більшості їхніх раковин закручується не в площині, як у амонітів і наутилусів, а з підйомом, приклад того – наземні равлики.

Боконервові молюски (Amphineura) – підтип безхребетних тварин типу молюсків. Раковина у частині складається з 8 лежачих на спині рухомо-зчленованих, налягаючих черепицеподібно одна на одну пластинок, в інших вона відсутня. Відносяться до класу панцирних. Це рослиноїдні морські форми, що живуть найчастіше в прибережній зоні; вони щільно присмоктуються ногою до каменів.

Арсеній Голик,

аспірант кафедри історії України,
старший лаборант навчальної
археологічної лабораторії БДПУ

Фото автора

Що знайшли – не заховали…

…Здається, ще зовсім недавно, з метою вдосконалення навчального процесу та науково-дослідницької роботи на соціально-гуманітарному факультеті БДПУ було створено навчальну археологічну лабораторію. Основна мета її роботи – створення моделі історико-культурного розвитку Північного Приазов'я в найдавніші часи, отримання, обробка та інтерпретація археологічних матеріалів; просвітницька діяльність серед широких верств населення, насамперед учнів та студентів. А функції – польові та теоретичні археологічні дослідження; проведення археологічної студентської практики на місці археологічних досліджень; виконання організаційних і адміністративних заходів, які пов'язані з проведенням науково-дослідних робіт за профілем лабораторії. Завдання, що ставилися перед лабораторією – підготовка та проведення археологічної практики студентів соціально-гуманітарного факультету; проведення охоронних археологічних робіт на об'єктах, що руйнуються внаслідок сил природи та діяльності «скарбошукачів»; проведення пошукових робіт та розкопок стародавніх пам'яток, курганів, поселень тощо; публікація археологічних матеріалів, звітів, монографій та інших матеріалів лабораторії; поширення інформації про діяльність лабораторії та сприяння обізнаності громадськості про найдавніше минуле краю; співпраця лабораторії з археологічними центрами України та зарубіжжя; надання консультативних послуг організаціям та особам, на землях яких знаходяться археологічні об'єкти.

Завідувач навчальною археологічною лабораторією, кандидат історичних наук, доцент Валентина Папанова та старший лаборант навчальної археологічної лабораторії, магістр історії Арсеній Голик влаштували сьогодні в конференц-залі університету звіт про підсумки науково-рятувальних розкопок поблизу с. Дмитрівка Бердянського району та відкриття експозиції, що розмістилася в лабораторії (див. світлини). Археологічні роботи в цій місцевості проходили з 23 вересня по 10 жовтня ц. р., в яких брали участь студенти, магістранти, випускники БДПУ та учні Бердянського муніципального ліцею (директор – Ігор Тверітінов).

Відкрила урочисту частину декан соціально-гуманітарного факультету, професор Ірина Алєксєєнко, а ректор університету, професор Вікторія Зарва висловила щирі слова подяки Валентині Папановій за багатолітню невтомну працю в сфері археології, завдяки якій гордість та слава про наш університет лине не тільки Україною, а й далеко за її межами… Вікторія Анатоліївна також вручила учасникам розкопок грамоти та подяки.

Запрошені та присутні мали можливість не тільки почути цікаву розповідь В. Папанової про хід розкопок та цікаві знахідки ще з минулих століть до нашої ери, а й переглянути на екрані підтверджуючі світлини, а на завершення в приміщенні лабораторії й доторкнутися (в переносному та й прямому розумінні цього слова) до неоціненних скарбів минувшини (див. світлини).

«Університетське Слово»

Світлини Олександра Степаненка