У ПРОФЕСІЙНЕ ЖИТТЯ – З ГОРДІСТЮ!

26 січня в актовій залі головного корпусу БДПУ відбулася урочиста церемонія вручення дипломів випускникам-магістрам Факультету освітніх інженерно-педагогічних технологій. У Бердянському державному педагогічному університеті вручення дипломів магістрам – визначна подія. Адже випускний – це остаточне підбиття підсумків  роботи викладачів та студентів, урочисте оприлюднення результатів їхньої спільної плідної праці. Саме тому в суботу, 26 січня, дружня родина ФОІПТ традиційно зібралася на це свято, щоби привітати випускників-магістрів.

Півтора роки навчання в магістратурі пролетіли майже непомітно, і ось настав довгоочікуваний день, коли 30 магістрантам денного та заочного відділення ФОІПТ вручили заповітні дипломи. За традицією, з привітаннями та напутніми словами випускникам вручили дипломи декан факультету Віталій Григорович Хоменко та завідувач кафедри інформатики та програмної інженерії Віталій Іванович Межуєв. Дипломи з відзнакою в цьому році отримали 13 відмінників навчання. Від імені випускників-магістрантів виступила Анастасія Стоянова, яка висловила слова подяки професорсько-викладацькому складу  факультету.

На святі лунали пісні у професійному виконанні випускника нашого факультету Олега Студеннікова, а святковий настрій випускників та гостей підтримували яскраві жарти від гумористичного дуету «Пюрешка».

Щиро вітаємо наших випускників та хочемо побажати їм здоров’я, натхнення, талану та реалізації себе в особистому та професійному житті!

Ольга Коваленко,

заступник декана з виховної роботи ФОІПТ

ДВА ІНСТИТУТИ – 42 МАГІСТРИ!TWO INSTITUTES – 42 MASTERS!

Такого ще дійсно в БДПУ не було, щоби в Тетянин день та ще й після півторарічного магістрантського навчання урочисто отримувати дипломи!

Головна університетська актова зала запросила на свято 42-х «новоспечених» магістрів Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв та Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти, керівників та викладачів університету, гостей, друзів та знайомих… Магістрів вітав перший проектор БДПУ, кандидат філософських наук, доцент Володимир Федорик, а окрім схвильованих слів поздоровлень з уст директора Інституту СПКО Лариси Казанцевої, провідного фахівця з виховної роботи Анетти Омельченко, завідувача кафедри соціальної педагогіки Володимира Котляра, доцента кафедри початкової освіти Лариси Попової, завідувача кафедри музики Ірини Дубинець уже вчорашні студенти-магістранти отримали з їхніх рук такі довгоочікувані, такі вимріяні, такі дорогі серцю дипломи!

Університетські та зовсім юні з ЦДЮТ мистецькі колективи яскраво та майстерно вплітали в урочисту канву вечора свої сценічні номери… Всім було радісно, весело, святково!

…Майже о цій порі в конференц-залі БДПУ отримували дипломи й магістри соціально-гуманітарного факультету.

Вітаємо!!!

Олександр Степаненко,

кор. «УС»

НАШЕ ПЕРШЕ КАНДИДАТСЬКЕ ТРІО

Сьогодні, 20 грудня, на початку чергового засідання Спеціалізованої вченої ради під головуванням доктора педагогічних наук, професора Ігоря Богданова в конференц-залі БДПУ пройшло урочисте вручення Дипломів кандидатів наук.

Ігор Тимофійович від імені всіх присутніх привітав молодих вчених з таким визначним досягненням у їхній кар’єрі: «Бажаю, насамперед, здоров’я, нових творчих злетів та успіхів в майбутньому. Не зупиняйтеся на досягнутому, впевнено продовжуйте йти до своєї мети».

Варто зазначити, що Ірина Бардус, Юрій Єфименко та Тетяна Розумна – перші молоді науковці, які захистили свої кандидатські  дисертації в стінах рідного нам БДПУ. Вітаємо !

Олександр Степаненко,

кор. «Університетського Слова»

Фото: Дмитро Гуленок

ЩЕ НЕ Б’ЮТЬ ГУЧНІ КУРАНТИ, ВЖЕ СВЯТКУЮТЬ АСПІРАНТИ!

«Бердянський державний педагогічний університет –  потужний вищий навчальний заклад, який займає чинне місце серед провідних вишів України, БДПУ – це справжній науково-культурний центр Північного Приазов’я. В цьому році в університеті навчається понад 7000 студентів, функціонують 4 Інститути, 4 факультети та економіко-гуманітарний коледж. Загалом, навчально-виховний процес забезпечують більш як три сотні викладачів», – такими словами сьогодні, 19 грудня, в університетській конференц-залі розпочав церемонію вручення свідоцтв «новоспеченим» аспірантам БДПУ голова Вченої ради, проректор з наукової роботи, професора Ігор Богданов. Він також від імені ректорату щиро привітав цьогорічних випускників, побажав їм успіхів та визначних досягнень в подальшій науковій роботі«Сьогодні ми вручаємо вам свідоцтва про закінчення аспірантури і сподіваємося, що найближчим часом ви заміните їх на дипломи кандидатів наук і поповните славетну когорту вчених нашого університету.

Проректор з науково-педагогічної роботи, кандидат фізико-математичних наук, доцент Ігор Рогозін першим вручив свідоцтва Наталі Саприкіній, Тетяні Сущинській, Інні Пащенко, Анастасії Тургенєвій, Катерині Петровській, привітавши такими словами:  «Дуже приємно, що першість вручення в цьому році належить саме мені, і це, мабуть, символічно, адже 20 років тому мені доводилося стати першим випускником аспірантури нашого вишу».

Продовжив церемонію вручення голова профспілкового комітету БДПУ, член Вченої ради, кандидат педагогічних наук, доцент Віталій Лола. Віталій Григорович висловив свої найкращі побажання сьогоднішнім випускникам, привітав усіх зі святом Святого Миколая та, вручаючи свідоцтва, говорив: «Я маю честь вручити вам посвідчення про успішне закінчення аспірантури, і я впевнений, що недалекий той час, коли ви будете тримати в себе в руках дипломи кандидатів наук.

З рук голови Вченої ради Ігоря Тимофійовича Богданова свої свідоцтва отримали Олена Барнінець, Богдан Тарасенко , Ольга Величко, Олена Білик, Катерина Рибалко та Юлія Регуш.

До привітань приєдналася доктор педагогічних наук, голова Методичної ради університету, професор Наталя Сосницька: «Кілька років тому ви прийняли рішення стати вченими, і сьогодні ви зробили перший, найважливіший крок до своєї мети. Я вам бажаю успіхів та натхнення у вашій подальшій праці».

За традицією на захід було запрошено колишніх випускників аспірантури БДПУ, і свої привітання змогли виголосити сьогоднішні провідні університетські вчені Ганна Вусик, Алла Омеляненко та Ольга Сєнічева.

Від імені цьогорічних випускників аспірантури БДПУ виступала Діна Диминтій: «Я хочу висловити найщиріші слова подяки ректорату та всьому професорсько-викладацькому складу університету. Закінчення аспірантури – це, безумовно, важливий етап в нашій науковій кар’єрі».

Вітаємо й ми наших цьогорічних випускників-науковців, встеляючи їхні майбутні дороги щиро-теплими словами побажань досягти задуманих висот у науковому піднебессі…

Олександр Степаненко,

кореспондент «Університетського Слова»

ДОКТОР НАУК – РОДОМ З БДПУ

Випускниці Бердянського державного педагогічного університету, колишній працівниці Інституту філології та соціальних комунікацій Елліні Дмитрівні Циховській  24 жовтня 2012 року на засіданні Вченої ради Національного Авіаційного Університету ректор, заслужений діяч науки і техніки України, доктор технічних наук, професор Микола Кулик вручив Почесну грамоту та диплом доктора філологічних наук (див. фото).

Шлемо Елліні щирі вітання і з Бердянська, з її рідного університету.

«Університетське Слово»

МАЙСТЕР ЧИСТОТИ РІДНОГО СЛОВА

З когорти видатних мовознавців

mch1.У жовтні 2012 року нашому земляку, уродженцю села Андріївка Бердянського району, Олексі Наумовичу Синявському виповнилося б 125 років. Після закінчення Харківського університету з 1920 по 1928 рр. працював професором української мови Харківського інституту народної освіти, з 1928 р. – очолював Діалектологічну комісію ВУАН, із 1930 р. – завідував відділом діалектології Інституту мовознавства ВУАН, одночасно (1932-37 рр.) – обіймав посаду професора київських університету та педагогічного інституту.

На пошану славетного земляка викладачі кафедри філологічних дисциплін (завідувач – доцент  М. М. Греб) провели наукові читання «З когорти видатних мовознавців», мета яких – розглянути роль лінгвіста у становленні норм сучасної української літературної мови, його внесок у розвиток фонетики та діалектології.

До участі у наукових читаннях було залучено студентів ІІ курсу  Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв, які підготували стіннівки та доповіді про життєвий шлях і науковий доробок мовознавця. Під час заходу учасники наголосили, що наш земляк належав до славної когорти талановитих, патріотично налаштованих українських філологів.

Близько 10 років Олекса Наумович працював у мовознавчих установах Академії Наук Києва. Усю творчу енергію, талант віддавав дослідженню рідного слова, безкомпромісній боротьбі за його чистоту та розквіт, рішуче виступав проти вживання архаїчних слів, іноземних термінів.

Праці Олекси Синявського «Короткий нарис української мови», «Порадник української мови» в 20-ті роки ХХ ст. були настільними книгами у школах. Він є редактором остаточного варіанта «Українського правопису», ухваленого на Правописній конференції у Харкові 1927 р., автором книги «Норми української літературної мови» (1931 р.), які вплинули на стандартизацію  мови,  стали  видатною  подією  в  історії українського мовознавства.

Сьогодні актуально звучить думка Олекси Синявського про те, що «єдність будь-якого народу виявляється насамперед в єдності його літературної мови, цієї найголовнішої ознаки нації».

Світлана Глазова,

доцент кафедри філологічних дисциплін

На світлинах: учасники наукових читань

«ЩО ВОДИТЬ СОНЦЕ Й ЗОРНІ СТЕЛІ»: ПОЕТИКА ЛЮБОВІ В ХУДОЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ» –

під такою назвою університетські філологи вперше в Україні провели Міжнародну наукову конференцію

Конференція проходила 20-21 вересня 2012 року з ініціативи кафедри української літератури та компаративістики, кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури Інституту філології та соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету (директор – професор Ольга Дмитрівна Харлан), яку радо підтримали  Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Центр гендерних досліджень БДПУ під егідою Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та Національної академії наук України.

Назва конференції (перша частина) – це цитата із «Божественної комедії» великого італійського гуманіста Данте Аліг’єрі, власне, фінальний рядок цього твору, що утверджує космічну силу любові. Як і задумувалось, науковий захід сприяв піднесенню вічних цінностей у теперішньому суспільстві, нагадав про кохання як незнищенне та гуманізуюче почуття у світі, сповненому хаосу й апокаліптичних настроїв. Художня література – класична і сучасна, вітчизняна й зарубіжна – надзвичайно багата творами, в яких мовиться про любов у різних її проявах, де оспівується велика сила кохання.

«Важко назвати такого автора, який би не торкнувся любовної тематики у своїй творчості, – говорила, відкриваючи конференцію, заступник з наукової-дослідної роботи та міжнародної діяльності, кандидат філологічних наук, доцент Софія Олегівна Філоненко, Спитайте навіть студента-першокурсника – і він умить згадає любовні історії Ромео і Джульєтти, Трістана та Ізольди, Тетяни Ларіної і Євгенія Онєгіна, Мавки і Лукаша, Марусі Чурай і зрадливого Гриця…Кожен із нас легко зацитує напам’ять не один рядок любовної лірики…

Нам запраглося відживити оте первинне хвилювання, те   піднесення, що ми переживаємо, коли читаємо книжки про кохання – сумне й радісне, щасливе і трагічне, скороминуще і вічне. Другим мотивом обрання теми для наукової розмови стала, як не дивно, втома. Втома від того потоку негативної інформації,

в якому борсаємося щодня, який ллється на наші бідні голови і нема на те ради…

Тому вважаємо актуальним і вкрай потрібним розпочати розмову про любов у найрізноманітніших аспектах – і філософському, і психологічному, і релігійному, і гендерному, і суто естетичному…».

На конференції працювало десять секцій, присвячених відображенню любовної тематики у творах різних періодів, стилів і жанрів, метафізиці та аксіології кохання, його відтінкам, традиційним образам закоханих у літературі, гендерним та релігійним аспектам любовної теми. 

Заявки на участь у конференції подали більше 350 вчених, які представляли практично всі регіони України: міста Київ, Харків, Львів, Одесу, Дніпропетровськ, Донецьк, Дрогобич, Запоріжжя, Івано-Франківськ, Луганськ, Кам’янець-Подільський, Миколаїв, Рівне, Суми, Слов’янськ, Тернопіль, Луцьк, Переяслав-Хмельницький, Житомир, Херсон тощо.

Обговорити проблеми літератури і повсякдення виявили бажання філологи з Польщі, Білорусі та Російської Федерації, а в заочній формі – також із Грузії, Сербії, Франції, Албанії (вони представили стендові доповіді). До участі в конференції зголосилося близько 30 докторів наук, які представили провідні наукові й вищі навчальні заклади України та зарубіжжя. Серед них – авторитетні науковці: професори Анатолій Ткаченко, Юрій Пелешенко, Тетяна Михед, Ярослав Поліщук (Київ), Любов Хавкіна (Харків), Фелікс Штейнбук (Ялта), Оксана Філатова (Миколаїв), Іван Штейнер (Гомель, Білорусь), Олександр Єременко (Луганськ) та інші.

Учасники конференції та студенти зустрічалися з київською письменницею, журналісткою та культурологом Людмилою Таран.

Під час конференції традиційно проходила презентація найновішої наукової, методичної та навчальної літератури з актуальних проблем філології. 

Міжнародна наукова конференція, безумовно, посприяла піднесенню престижу нашого університету, згуртуванню науковців України та зарубіжжя, залученню студентів до наукової роботи.

«Університетське Слово»