Позначка: свято

Напередодні Нового року Різдва викладачі кафедри соціальної педагогіки ІСПКО організували новорічний маскарад для студентів всіх курсів спеціальності «Соціальна педагогіка». Родзинкою свята стали ведучі цього яскравого дійства – Дід Мороз та Вірка Сердючка, які, скориставшись нагодою, запросили для поздоровлень «відомих зірок сучасної естради»: Миколу Баскова, Лоліту, Джамалу, Артура Пірожкова, Аллу Пугачову, Жанну Агузарову та гурт Quest Pistols. Вони своїм виступом підняли просто шалений настрій студентській аудиторії та створили чарівну атмосферу «Блакитного вогника». Запам’яталася новорічна лотерея з розкішними та необхідними у господарстві призами. А колективні співи новорічних пісень просто перенесли всіх у щасливе дитинство! Студенти із захопленням брали активну участь у інсценуванні пантомімічного етюду «Новорічна казка». З радісним сміхом змагалися у рухливих іграх. Не обійшлося без хороводу та фото-сесії з Дідом Морозом.

Свято залишило найтепліші та яскравіші моменти 2012 року та вселило надію та сподівання на Новий 2013 рік. Прийміть найщиріші вітання з Різдвом та Новим Роком від студентів та викладачів ІСПКО!    

Ольга Величко,

асистент кафедри соціальної педагогіки

На фото: студенти спеціальності «Соціальна педагогіка» ІСПКО та викладачі кафедри соціальної педагогіки під час яскравого дійства новорічного студентського маскараду

студентський деканат факультету економіки та управління привітав викладачів та студентів факультету та організував для всіх чудове свято – конкурс «Міс Снігурка». Представниці всіх курсів за підтримки своїх колег-студентів змагалися за звання найкращої Снігурочки в конкурсах: «Привітання», «Я його зліпила із того що було (конкурс сніговиків)» та «Снігурчині таланти».

Перший курс представляли студентки 12-ї групи (спеціальності «Фінанси і кредит») Тетяна Рибалко та Анастасія Дядик, від другого курсу виступала студентка 21-ї групи (спеціальності «Професійна освіта. Економіка») Діана Димитрова, студентка 33-А групи (спеціальності «Менеджмент») Олександра Кужим захищала честь третього курсу. А ось вибір четвертого курсу був дуже несподіваним: студент 43-ї групи (спеціальності «Менеджмент») Сергій Духовников був єдиним «Снігурцем» серед чарівних дівчат.

Веселі жарти, запальні танці, чудові пісні у виконанні конкурсантів не залишили нікого байдужим. Суворе журі – викладачі факультету – довго сперечалося, але так і не змогло визначити, хто був найкращим. Всі учасники отримали подарунки та були номіновані на титули: «Міс Чарівність», «Міс Грація», «Міс Креативність», «Міс Привабливість» та «Містер Несподіваність».

Завершили святковий концерт виступи джамп-стайлера Юрія Богданова і вокально-інструментальної групи Руслана Меджидова, які наживо виконали авторські та знайомі всім, улюблені новорічні пісні.

Всіх вітаємо з Новим роком та Різдвом Христовим! Веселих свят та успішної сесії.

Ірина Нагай,

заступник декана факультету економіки та управління БДПУ

Яка прекрасна ця пора – зима: сріблястий сніг, рум’янець на обличчі та святковий новорічний настрій. Святкування Нового року для багатьох людей значить набагато більше аніж просто купівля ялинки, святкова вечеря та обмін  подарунками. Кожен погодиться, що це – справжній ритуал, підготовка до якого, починається вже з середини грудня. За день до Нового року святкова атмосфера відчувається в супермаркетах, крамницях, кав’ярнях, на вулицях … У такі моменти навіть повітря має інший запах – воно заряджене позитивною енергією та добром.

Не зважаючи на піднесений новорічний настрій, багато хто з нас стикається з проблемою : «Де ж мені святкувати Новий рік, а головне – з ким..?». Пощастило тим, у кого є своя компанія друзів, з якими можна винайняти помешкання на 2 дні і весело провести час, або, коли є гроші на похід у кафе або в нічний клуб, де атмосфера «по-новорічному шалена». Дехто проводить Новий рік у колі люблячої родини із салатом «Олів’є» на столі під шлягери вітчизняної естради «Голубого вогника». Загалом мешканців України, зокрема Бердянська, можна розділити на дві категорії: тих, хто вважає, що Новий рік – це сімейне свято, і тих, хто гадає, що його треба відсвяткувати «на повну».

Багатьом може бути цікаво, як цей чарівний вечір святкують вітчизняні та зарубіжні «зірки». Невже вони смакують салат «Олів’є» з бокалом шампанського під добре нам відомий фільм «Один вдома»? Навряд чи… Більшість вітчизняних знаменитостей, відзнялись заздалегідь у новорічних програмах, тому свята проведуть, мабуть, за кордоном у теплих країнах. Філіп Кіркоров проведе всі канікули в Майямі, поряд зі своєю донькою Аллою-Вікторією. У співака там є квартира і маєток на березі океану, який він купив спеціально для своєї дитини. До слова, в Америку помандрують також Лера Кудрявцева з Сергієм Лазарєвим. Перші числа січня пара проведе в Лас-Вегасі, а залишок місяця проведе також в Майямі.

А ось ведуча телепроекту «Дом-2» Ксенія Бородіна зі своїм коханим Михайлом Терьохіним відправиться до Таїланду. Закохані візьмуть із собою дочку Марусю і няню. Можливо, на Мальдівах зустрінеться інша «зіркова пара» – балерина Анастасія Волочкова і співак Микола Басков. Нагадаємо, що артист запрошував блондинку провести канікули з ним, однак згоди так і не дочекався. На Балі відправиться співачка і актриса Світлана Святкова. У 13-ий раз полетить в Таїланд співачка Анна Семенович. Однак не всі «зірки» вибрали в якості місця для канікул теплі країни. Наприклад, подружня пара Яна Рудковська і Євген Плющенко відправляться в Куршавель. У Франції закохані відзначать не тільки Новий рік, але і день народження Яни, який припадає на 2 січня.

Зарубіжні ж «зірки» дещо скромніше планують відзначати новорічні свята. Гомінка компанія Ліндсі Лохан і Періс Хілтон має намір бенкетувати в ніч під Різдво в голлівудських барах. Колін Фаррелл вирішив провести Різдво в рідному Дубліні в компанії друзів. Нещодавно папарацці застали його в борделі Lillie, але для святкового вечора Фаррелл знайде більш спокійне місце. Можливо в компанії одної з його фанаток, хто-зна…

Співачка і актриса Бейонсе Ноулз з нетерпінням чекає Нового року. В інтерв'ю вона заявила, що її заповітна мрія: «Гарненько наїстися за святковим столом … У Різдво я збираюся «тріскати» за всю Америку, щоб хоч трохи «набити» живіт. Так підійміть келихи і промовте тост за мене, люди». Судячи з усього, для виконання заповітної мрії Бейонсе вибере домашнє застілля.

Як бачите, у всіх є свої цінності, від яких вони відштовхуються у підготовці до святкування, адже головне у новорічну ніч – щоб було легко і весело.

Існує безліч цікавих традицій, яких дотримуються мешканці найрізноманітніших куточків світу при святкуванні Нового року…

Наприклад, в Україні – це купівля та прикрашання ялинки, новорічне застілля з шампанським та обмін подарунками.

В Австрії вважається, що для того, щоб бути щасливим, потрібно в Новорічну ніч з’їсти шматок свинячої голови чи рила. Ця страва повинна бути приготованою окремо від інших. Також її не можна запивати ніякими напоями.

В Індії існують цілих 8 дат святкування Нового року, через те, що в країні пересікаються безліч культур. В один з таких днів – Гуді Падва – необхідно з’їсти листя дерева Нім-нім, які на смак дуже гіркі та неприємні. За стародавнім віруванням, вони захищають людину від хвороб та бід і забезпечують, як не дивно, солодке життя.

У В'єтнамі з приходом сутінків розводять багаття у парках, садах чи на вулицях, біля вогнища збирається кілька сімей, на вугіллі готуються особливі ласощі з рису. Цієї ночі забуваються усі суперечки, пробачаються всі образи. На новорічному столі має бути багато страв. Найбільш популярне – пиріг з клейкого рису з начинням з м'яса, гороху, цибулі, численних спецій. Цій страві понад дві тисячі років. Цей пиріг символізує щедрість і плодючість землі, дає можливість кожній хазяйці проявити винахідливість.

У Румунії незамужні дівчата та жінки підходять до криниці, запалюють свічку та дивляться донизу. Зображення вогню малює в темних глибинах води обличчя майбутнього чоловіка. Ті, хто боїться ходити вночі вулицями, беруть віточку базиліка та кладуть її під подушку – сон покаже судженого.

В Іспанії існує цікава традиція у Новорічну ніч їсти виноград. Під бій курантів треба встигнути з’їсти 12 виноградних ягід по одній за кожний з дванадцяти майбутніх місяців.

Шотландці зустрічають новорічну ніч цікавим ритуалом: підпалюють бочки з дьогтем і котять вулицями. Таким чином, вони «спалюють» старий рік і освітляють дорогу новому. Також, від того, хто перший увійде в дім ранком Нового року, залежить благополуччя хазяїв. Вважається, що щастя принесе темноволосий чоловік, який прийде з подарунком.

Згідно віруванню, в Англії хлопець з дівчиною мають цілуватися під час курантів, аби весь рік бути разом. Спеціально для цього навіть вимикають світло. З першим боєм курантів двері з чорного ходу мають бути відчинені, щоб випустити старий рік, а після останнього удару годинника відкривають передні, щоб упустити в дім новий.

Ми бачимо, що культура різних країн світу має цікаві особливості. Проте головним є не те, чим ми відрізняємось, а те, що нас об’єднує. Зірка ви, чи звичайний студент – не важливо, бо у Новорічну ніч всіх нас укриває крило любові, добра та віри у світле майбутнє.

Руслан Алієв, 

студент, кореспондент «Університетського Слова»

Стало доброю традицією для студентів-економістів в день Святого Миколая вітати дітей з Бердянського обласного притулку для дітей та місцевої школи-інтернату. Шостий рік поспіль студентський деканат на передодні свята збирає іграшки та одяг для дітей, купує олівці, фломастери, фарби та альбоми для малювання.

Але не тільки подарунки та солодощі чекали цього разу на дітлахів. Чарівна казка, зустріч із загадковими героями, з Дідом Морозом та Снігуронькою, веселі ігри та хороводи, –  все це приготували для малечі студдекан факультету економіки та управління Катерина Дяченко, члени студдеканату Іван Мухін, Олег Шапчук , Сергій Духовніков, Тетяна Рибалко, Станіслав Тількі, Яна Симоненко, Альона Зозуля.

Виступ студентів настільки сподобався і дітям і викладачам, що їх запросили завітати в гості ще й на Новий рік.

Анастасія Савовська,

член студдеканату факультету економіки та управління БДПУ

На фото: незабутні святкові хвилини цьогорічного свята Миколая

Фото Олега Шапчука

Студенти Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв 19 грудня привітали учнів 1-4 класів Бердянської школи-інтернату з Днем Святого Миколая сценічною постановкою, конкурсами та подарунками.

Щоби відчути атмосферу, у якій перебували студенти БДПУ разом із дітлахами… Ось як це відбувалося:

«Першою на сцену вийшла Відьма. Вона вкрала подарунки, які приготували Миколай з Совою Буклею. Згодом на сцені з`явилась Сова, але нічого не змогла вдіяти з Відьмою. Порадившись з дітьми, Букля звернулась до Білосніжки, яка запропонувала допомогу гномів. З появою сімох мандрівників на сцені стало галасливіше, але Білосніжка та Букля їх вгамували. Гноми вирушили у подорож за подарунками та Відьмою. Тим часом на сцені з`являється Миколай та заспокоює Сову та Білосніжку. Незабаром повертаються гноми з трофеями. Після довгих суперечок, щодо покарання негідниці, Миколай, порадившись з дітьми, залишив її  допомагати у проведенні конкурсів.»

Діти уважно весь час спостерігали за перебігом подій на сцені та брали активну участь у конкурсах: малювали, танцювали, співали, відгадували загадки, а потім отримали подарунки від Миколая.

Хочеться подякувати директору ІППОМ Людмилі Коваль та заступнику директора з виховної роботи Вірі Бурназовій за підтримку в організації та проведенні святкового заходу.

Максим Тюхта,

голова студентського самоврядування ІППОМ

На фото: Святий Миколай з БДПУ в школі-інтернаті

архієпископ Мирлікійський, належить до найвизначніших святих християнської церкви. Його люблять і вшановують на Заході та Сході. З особливим нетерпінням чекають на день пам'яті святителя діти, бо для них то означає веселе свято й подарунки.

Архієпископ Миколай, багатолітній пастир антіохійських християн на межі ІІІ-ІV століть, був однією з найяскравіших постатей в історії Церкви того часу. Його служіння припадає на час останніх великих гонінь на вірних і подальше становлення Церкви після Костянтинової реформи, коли "період катакомб" відійшов у минуле. Відомо, що владика Миколай брав участь у І Нікейському Соборі, який закріпив у Символі Віри основне догматичне вчення християнства, проте жодних богословських праць він по собі не залишив. Що ж тоді живить людську пам'ять про Святого вже стільки століть?

З історичних джерел знаємо, що вже в VI ст. день упокоєння Святого став значним християнським святом Східної Церкви – тоді імператор Юстиніян І (527-565) збудував на його честь церкву в Константинополі. З Візантії свято поширилося по цілому світу – й на українські землі також. За переданням князь Аскольд узяв Святого Чудотворця за небесного по-кровителя й мав хресне ім'я Миколай.

До Західної Церкви свято прийшло у IX ст., коли папа Миколай (858-867) – перший папа з цим іменем – близько 860 р. збудував у Римі церкву Святого Миколая. Особливо прижилося й полюбилося свято в Німеччині, куди його принесла візантійська княжна Теофана, жінка цісаря Оттона II (973-983).

Саме на німецьких землях день Святого Миколая перетворився на дитяче свято, та сталося це через кілька віків. А як же Святого Миколая "привласнили" собі діти? Спершу з появою шкіл при храмах Святий Миколай став опікуном учнів – ця традиція теж ґрунтується на житії святителя, якому в дитинстві легко давалася всяка наука. Так, за хроніками відомо, що в XI столітті у Кельнському соборі в день пам'яті святителя учнів церковної школи обдаровували солодощами, а вже з храму та школи свято поширилося на родину.

У середньовічній Німеччині саме напередодні свята Миколая матері вручали дітям новий зимовий одяг, інші обновки. Разом із вбранням діти отримували й солодощі – горіхи, сухофрукти та особливі солодкі хлібці з сушеними грушами (аналог українських миколайчиків-медівників), шкільне приладдя, зрідка іграшки, які клали в нові чи полагоджені й начищені старі черевики. Діти, котрі протягом року не слухалися батьків, діставали цього дня замість солодощів – в'язку різок. Хто гідний подарунка, а хто ні, – вважалося, записано у "Золотій книзі", яку має при собі небесний опікун. Подібний звичай перейнявся до Австрії, Голландії, Чехії, Словаччини, Польщі, Хорватії. У деяких країнах нечемні діти замість різки дістають вуглину чи картоплину.

Часто Святий Миколай приходить не сам. У ряді країн Західної Європи супутником Святого Миколая є ослик, який допомагає розвозити подарунки дітям. Він має незвичайну сіро-сріблисту шерсть. Саме для цього віслюка діти лишають біля черевичків кілька морквин – адже тваринка за нічну подорож втомиться та зголодніє.

В Австрії в день свята спершу вулицями міст ходить зграя лихих Крампусів-чортів – відбувається справжній чортячий парад. Вони гримлять ланцюгами, кричать, лякають перехожих. Але ось на майдані біля собору з'являється Святий Ніколаус – і чортівня злякано відступає, тікає й ховається. Настає час подарунків. Лихий чорт, що приносить різки, ходить за Миколаєм у Хорватії та Словаччині. У Чехії ж, коли Святий Мікулаш рушає до дітей, його супроводять ангелик і чорт-паркел. Кожен з них має по книзі – там занотовані добрі та лихі справи кожної дитини. Перш ніж вручати дарунки, чиниться суд, чи заслужив малюк на небесні гостинці.

У Нідерландах свято починається ввечері 5 грудня – діти й дорослі таємно дарують одне одному подарунки, які супроводять листівки з віршами, присвяченими адресату. У вірші слід передати всі найкращі побажання – так ніби це написав сам Святий Миколай. Саме ж свято починається вранці.

***

В Україні день Святого Миколая здавна був значним і веселим святом. Цього дня варили пиво, "Вітали сніжну зиму" – на санях тричі об'їжджали довкола села, а для дітлашні пеклося особливе печиво – «миколайчики». Це було своєрідне "розполовинення посту", після Святого Миколая починали готуватися до Різдва, вчити колядки, лагодити вертепи.

Темної зимової ночі з 18 на 19 грудня Святий Миколай сходить із небес до українських малюків, звідки він бачить і знає, як поводяться діти цілий рік. Має він золоті сани з білими золотогривими кіньми, до хати заходить дверми, але часто невидимий, подарунки підкладає завжди під подушку, за винятком хіба тих, які не помістяться. Часто його супроводжують світлокрилі янголята, а недалечко крутяться й чортики, котрі переконують Святого, що вкраїнські діти були геть нечемні, тому не заслуговують на небесні гостинці. А самі рогаті вертихвости тільки й мають на очі, як украсти торбу з дарунками. Проте нічого в них не вийде! Миколай усе знає, та й ангелики добре пильнують. Всі хлопчики і дівчатка отримають дари від Святого, лише дуже неслухняні дістануть від Миколая золоту-срібну різку та наказ виправитись до наступного року.

Отож, вітаймо Святого Чудотворця, що загостив до нашого краю!

або як студенти-журналісти осінню поезію шанували

Осінь… Як  багато можна про неї сказати. Вона багатогранна і, маючи примхливий характер, приходить несподівано і також непомітно зникає. Як багато про неї вже сказано, однак університетські студенти-журналісти 23-ї, 36-ї та 45-ї груп виявили бажання внести щось своє, те, чого ще ніхто, на їх думку, не казав до них. Саме тому 21 листопада  на кафедрі соціальних комунікацій вони провели день поезії «Осанна осені». Студенти, яким не байдужа поезія, підготували вірші Т. Шевченка, Л. Костенко, В, Шекспіра, В. Сосюри, Г. Аполлінер, А. де Мюссе та інших. А ті, хто володіє співочим талантом, спробували вразити глядачів своїми піснями про вічне – любов, радість і смуток і, звичайно, осінь… Справжньою  родзинкою вечора стало виконання англійською мовою уривку з «Ромео і Джульєтти» Ганною Сластіною та Русланом Алієвим. Також захоплювали своїми словами ведучі Єлізавета Товстоног та Максим Саєнко. Не менш вражаючою виявилася віртуозна акордеонна гра Христофора Карадона…

На завершення, своє слово сказала організатор свята Людмила Олександрівна Кондакова – кандидат філологічних наук, доцент кафедри соціальних комунікацій. Вона подякувала всім за творче розкриття талантів і побажала успіхів у пошуках натхнення від осінньої пори.

Юлія Барно, Олена Тищенко,

кореспонденти «Університетського Слова»

17 листопада — Міжнародний день студента

Міжнародний день солідарності студентів, який відзначається у всьому світі щорічно 17-го листопада, приурочений до події, яка сталася в колись окупованій нацистами Чехословаччини.

28-го жовтня 1939-го року студенти та викладачі празьких університетів виступили на мирну демонстрацію на знак річниці утворення своєї історичного держави. Фашисти, побачивши непокору з боку народу захопленої ними території, цинічно розігнали цю мирну демонстрацію, застосовуючи властиву їм жорстокість, внаслідок чого був убитий Ян Оплетал, один із студентів медичного факультету. Його похорон переріс у відкриту і масову акцію протесту.

Почалися арешти. З ранку, 17-го листопада 1939-го року, прагнучи придушити виниклий настрій народних мас, карателі оточили празькі студентські гуртожитки і заарештували понад 1200 студентів, а також ряд представників викладацького складу, з яких дев’ятеро активістів та студентів цього руху демонстративно стратили в катівнях в’язниці празького району Рузіне без суду.

Решта були відправлені в концтабір Заксенхаузен. Побоюючись подальшого опору, за особистим наказом Гітлера всі вищі навчальні заклади Чехії були закриті до кінця війни.

Українська спільнота, відчуваючи глибоку солідарність до принципів демократії, з ініціативи студентської молоді, приєдналося до цієї міжнародної ініціативи і закріпило в своєму законодавстві День студента, що відзначається 17-го листопада додатковим Указом Президента України від 16 червня 1999 року № 659/99.

Джерело: Ділова мова

…Друже, вітаємо тебе з твоїм особистим святом – днем ​​студента! В цей день (та й в усі майбутні) щастя тобі, звісно, і здоров'я, бо ж воно ще не раз знадобиться тобі, коли святкуватимеш черговий День студента! Нехай все тобі в житті вдається – і в навчанні, і в майбутній професії, і в особистому житті…