НЕВ’ЯНУЧІ КВІТИ ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТИ

  • Із презентації книги «Історична освіта в Бердянську: від чоловічої гімназії до соціально-гуманітарного факультету БДПУ»

У конференц-залі Бердянського державного педагогічного університету минулої суботи відбулась презентація книги Ігоря Лимана та Вікторії Константінової «Історична освіта в Бердянську: від чоловічої гімназії до соціально-гуманітарного факультету БДПУ» (дивіться фото).

У цьому археографічному виданні публікується комплекс джерел, що стосуються становлення та розвитку історичної освіти у Бердянській чоловічій гімназії, Бердянській педагогічній школі, Бердянських педагогічних курсах і педагогічному технікумі, Бердянському інституті соціального виховання, Бердянському державному педагогічному інституті, Бердянському (Осипенківському) державному учительський інституті, Осипенківському (Бердянському) державному педагогічному інституті, Бердянському державному педагогічному університеті.

Передмову до книги написала Олена Говор — доктор философії (історія) з Австралійського національного університету (Канберра). Австралійська дослідниця, предки родини якої були напряму пов‘язані з Бердянською чоловічої гімназією, зазначила:

«Ныне я с удовольствием приветствую новое археографическое издание «Историческое образование в Бердянске: от мужской гимназии до социально-гуманитарного факультета БГПУ», подготовленное Игорем Лыманом и Викторией Константиновой. В этой фундаментальной работе собраны документы, касающиеся преподавания исторических дисциплин в Бердянске начиная с последней трети ХІХ века и заканчивая сегодняшним днем. Кроме того, что не возникает сомнений в ее нужности в контексте популяризации истории учебного заведения, можно согласиться с составителями в том, что уместной является именно форма археографической публикации, поскольку информационные возможности источников во истину безграничны.

Хотелось бы поздравить Игоря Лымана и Викторию Константинову с выходом этой книги, а весь Бердянский государственный педагогический университет — с тремя юбилеями в его истории!»

nev2Презентація нового видання відбулась в рамках Всеукраїнської науково-практичної конференції «Придніпровські соціально-гуманітарні читання». Крім бердянських науковців і представників громадськості, на презентації були присутні дослідники з Інституту соціології Національної академії наук України, Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара, Національної гірничої академії, Дніпропетровського національного університету  залізничного транспорту ім. акад. В. А. Лазаряна, Національного транспортного університету  м. Київ,  Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, Запорізького національного університету, Воронезького державного університету (Росія).

Ця презентація стала першим заходом Науково-дослідного інституту історичної урбаністики, рішення про створення якого було прийняте вченою радою БДПУ 21 вересня 2012 р.

Олександр Степаненко,

кореспондент «Університетського Слова»

ЕКСПЕРТ МАЙБУТНЬОГО З БЕРДЯНСЬКА

Ось такий сертифікат-подяку (див. світлину) недавно було надіслано з Ванкуверського університету (Канада) директору Центру гендерних досліджень Бердянського державного педагогічного університету, кандидату філологічних наук Марті Миколаївні Варикаші за значний внесок у канадсько-український проект «Основи інфраструктури геопросторових даних: створення потенціалу в межах українського уряду для підтримки стійкого економічного зросту».

varikashaЦей міжнародний проект розрахований на 5 років і являє собою шість учбових курсів з інфраструктури просторових даних (ІПД), які адаптовано до українського контексту, перекладено українською мовою, і які будуть викладатися канадськими фахівцями. Проект виконуватиметься в межах договору між Ванкуверським університетом (Vancouver Island University) та його партнерами: Оканаганським університетом (Okanagan University), Інститутом географії НАН України та Київським національним університетом.

Мета проекту – підготувати держслужбовців до переходу на цифрову інфраструктуру просторових даних, що дозволить їм ефективніше керувати земельними ресурсами, застосовуючи геоінформаційні технології у кадастрових та моніторингових системах, у навігації, транспорті, обороні та аграрному комплексі. Також перехід на цифрову ІПД надає Україні нові можливості в міжнародному співробітництві, адже Європейським парламентом затверджена програма INSPIRE зі створення у 2005-2013 рр. європейської інфраструктури геопросторових даних, а за сприяння ООН зусиллями європейської спільноти реалізуються проекти Глобального картографування та створення Глобальної інфраструктури просторових даних (GSDI).

Марту Варикашу в травні ц. р. було запрошено, як експерта з гендерних питань, для здійснення гендерного аналізу економічної ситуації в Україні з акцентом на сільськогосподарському секторі, як пріоритетному для даної геоінформаційної системи; розробки та інтегрування гендерно-чутливого підходу в проект до початку його реалізації. Поставлені завдання було успішно виконано у встановлені строки (протягом червня-серпня), власне, й за що Марта Миколаївна була відзначена відповідним сертифікатом.

«Університетське Слово»

На фото: М. М. Варикаша

СМАЧНО РЕП САМІ СПІВАЛИ Й ГУЧНО ІНШИХ ЗАЗИВАЛИ… ВІДЗНАЧАЮЧИ 185-ЛІТНІЙ ЮВІЛЕЙ БЕРДЯНСЬКА

Третя вереснева неділя, 15-а година… Майданчик перед Центром дитячо-юнацької творчості на тривалий час перетворився на справжню РЕП-арену. І це не дивно, бо саме до цього пісенного дійства готувались, про нього повідомляли святково-ювілейні програмки та афіші.

Ідея проведення цієї частинки ювілейного свята народилась з ініціативи редактора газети БДПУ «Університетське Слово» Степана Гериліва ще весною, під час зустрічі юнкорів студії «Юнпрес» ЦДЮТ із студентами-журналістами на кафедрі соціальних комунікацій Бердянського державного педагогічного університету і задумувалось проспівати в стилі РЕП безліч куплетів, присвячених рідному Бердянську! «І ви сьогодні їх почуєте: не тільки українською, а й різними мовами, і також кожен з вас може взяти участь у фестивалі, тільки одна вимога – куплети мають бути лише про Бердянськ, – розпочинаючи фестиваль, говорив Степан Миколайович. А керівник студії «Юнпрес»» Анжеліка Рудницька-Бабич, представляючи своїх вихованців, зазначила, що десятки цікавих рядків складалися в РЕПівські куплети завдяки й багатьом бердянцям, які пропонували свої рими…

Співали юнкори студії, студенти БДПУ, гості, С. Герилів і А. Рудницька-Бабич українською, російською, грецькою та болгарською мовами. Співали про Бердянськ, і кожне слово ставало величним гімном такому прекрасному, такому рідному курортному місту.

Олександр Степаненко,

кореспондент «Університетського Слова»

Світлини автора