Як невпинно летить час… стрімко обертається його колесо! А ми, викладачі спеціальності «Хореографія», не випускаючи з зору те стрімке обертання, рухаємося вперед, за ним, за колесом часу! Рухаємося по-різному – хто випереджаючи його, попереду у grand jete, хто «бігунцем», ледь його наздоганяючи, хто широким кроком Полонезу поряд.
Найцінніше, що ми маємо у професії, – це теперішні наші колеги (у минулому випускники), молоді, сміливі, завзяті! НАШІ.
Найцінніше, що ми маємо у житті – то спогади.
Пригадуємо, як маленьку рослинку, що зветься Калиною, ми посадили під нашими вікнами до п’ятиріччя спеціальності «Хореографія». Робили це в рамках виховної роботи (трудове виховання). І приєдналася вона – Калинонька – до нашого стрімкого руху. Була молодою та зворушливою, як вересневі першокурсники. З роками набирала сили. Першому цвітінню раділи всі разом, як першим успіхам наших дітей-студентів. Калинонька росла непомітно, живлячись творчістю та завзяттям, адже за вікнами у танцювальних класах і звуки чарівної музики, і граціозні pas, і злети балетмейстерської думки.
Тепер вона вже доросла – наша Калина! Розкішним квітучим символом зрілості спеціальності «Хореографія» вважають її нинішні та колишні студенти БДПУ! А ми, як повноцвіттю Калини, радіємо досягненням наших випускників, які творять добро та прославляють саму Україну!
Колесо часу не припинить свого стрімкого руху, але в майбутнє ми дивимося з радістю та надією, бо в нас ОДНА КАЛИНА ЗА ВІКНОМ!
