«Великий приріст наукових звань…»

Саме про це патетично говорив сьогодні в. о. ректора БДПУ Володимир Федорик на черговій вівторковій нараді, вручаючи університетським науковцям чи не найголовніші в їхньому житті «посвідчення»: Продовжити читання “«Великий приріст наукових звань…»”

Відзвітувались у столиці, в Міністерстві

У Міністерстві освіти і науки України триває звітування проректорів з наукової роботи ВНЗ про наукову та науково-технічну діяльність у 2013 році. Четвертого дня, 6 лютого 2014 року, під головуванням директора департаменту наукової діяльності та ліцензування Олександра Якименка проведено засідання педагогічних вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації з питань підбиття підсумків наукової та науково-технічної діяльності у 2013 році.

У засіданні взяли участь проректори з наукової роботи Бердянського державного педагогічного університету Ігор Богданов (див. світлини), Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, Державного вищого навчального закладу «Донбаський державний педагогічний університету», Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Ізмаїльського державного гуманітарного університету.

Під час засідання розглядалися основні питання наукової та науково-технічної діяльності цих закладів. Проректори з наукової роботи доповідали щодо результатів виконання завершених у 2013 році фундаментальних та прикладних наукових досліджень і розробок, ефективності використання бюджетних коштів.

Слід зазначити, що під час засідання обговорювалися проблемні питання, які виникали при виконанні наукових досліджень і розробок у 2013 році.

Директор департаменту наукової діяльності та ліцензування Олександр Якименко звернув увагу проректорів з наукової роботи на такі важливі моменти:

  1. при поданні робіт необхідно на конкурсний відбір приділяти особливу увагу актуальність тем наукових досліджень;

  2. проекти наукових досліджень, які подаються на конкурс повинні мати конкретні кінцеві результати та їхні впровадження;

  3. залучати молодих науковців до виконання цікавих наукових досліджень та розробок;

  4. результати фундаментальних наукових досліджень продовжувати у виконанні прикладних наукових досліджень;

  5. на етапі підготовки проектів наукових досліджень знаходити реального споживача або зацікавлених в результатах виконаних наукових досліджень фізичних та юридичних осіб.

Джерело: mon.gov.ua

Нові eкспонати

Час не стоїть на місці. Усе розвивається, змінюється, оновлюється… Не залишається без змін й експозиція навчальної археологічної лабораторії нашого університету. Сьогодні вона поповнилась новими експонатами крейдового періоду, які датуються 145-66 млн. р. до н. е. А саме: два скам’янілих морських їжаки (Echinoidea Leske), турріліт (Turrilites), камінь з відтисками панцирів молюсків і ніжок хітонів (chiton elegans) та фрагмент скам’янілого дерева.

Морські їжаки – колючі істоти круглої форми, скам'янілості яких зазвичай можна знайти біля узбережжя. Вони відносяться до групи тварин під назвою «голкошкірі». Ці істоти мешкають на нашій планеті сотні мільйонів років, а їхні далекі предки залишили після себе масу скам'янілостей. Хоча у стародавніх морських їжаків багато спільного з сучасними видами, їх скам'янілості довгий час приймали зовсім за інших істот.

В Англії вважалося, що це були надприродні корони, буханки священного хліба або магічні зміїні яйця. У Данії вважали, що це "грозові" камені: вважалося, що вони починають виділяти вологу перед штормами, що допомагало людям пророкувати негоду. П'ять ліній, знайдені на скам'янілостях багатьох морських їжаків , вважалися хорошим знаком, в Індії їх зберігали, як талісман до удачі. Магічні сили, пов'язані з морськими їжаками, відбивали те, як кожна культура їх інтерпретувала. Вважалося, що вони здатні вилікувати укус змії, допомагали готувати хліб, захищали від шторму і приносили удачу.

Черевоногі молюски або – найбільш численний клас типу молюсків, до нього відносяться майже 100 тисяч видів – вимерлих і сучасних. Тіло поділяється на тулуб, голову й ногу. В основному це бентосні організми, морські та прісноводні, хоча є і наземні форми. Раковини черевоногих молюсків, як правило, спірально закручені, іноді з шипами, горбиками і різними виступами. Але спіраль більшості їхніх раковин закручується не в площині, як у амонітів і наутилусів, а з підйомом, приклад того – наземні равлики.

Боконервові молюски (Amphineura) – підтип безхребетних тварин типу молюсків. Раковина у частині складається з 8 лежачих на спині рухомо-зчленованих, налягаючих черепицеподібно одна на одну пластинок, в інших вона відсутня. Відносяться до класу панцирних. Це рослиноїдні морські форми, що живуть найчастіше в прибережній зоні; вони щільно присмоктуються ногою до каменів.

Арсеній Голик,

аспірант кафедри історії України,
старший лаборант навчальної
археологічної лабораторії БДПУ

Фото автора

Університетські хортингісти

Наприкінці січня Бердянська міська федерація Хортингу провела відкрите змагання — Кубок міста з прикладного Хортингу. Змагання пройшли на базі ЗОШ № 3 в розділі «триборство»: човниковий біг на 100 метрів, стрільба з пневматичного пістолета й метання бойового ножа.

1

У змаганнях взяли участь школярі, студенти, батьки, викладачі та підприємці, а також представники двох Бердянських куренів Запорозького війська низового разом з отаманами Віталієм Майбородою та Юрієм Черненком. Викликає повагу вік найстаршого учасника змагань – козака Олександра Мельникова, якому пішов 82 рік, але в нього досі влучне око і тверда рука.

2

Бердянський державний педагогічний університет представляли старший викладач кафедри інформатики та програмної інженерії, МСУ Алла Хатько (І місце в категорії “жінки 18+”) та студент соціально-гуманітарного факультету Олександр Кошик (ІІ місце в категорії “чоловіки 18+”). За сумарними результатами змагань представники БДПУ вибороли друге командне місце.

3

Кубок міста з великим відривом виграла Бердянська федерація Хортингу, на третьому місці – низове військо «Запорізька Січ».

«Університетське Слово»

На світлинах: представники команди БДПУ

Хоч ми й не китайці,

проте здоровимо з китайським Новим 2014 роком, святкування якого почалося в ніч з 30 на 31 січня

На відміну від нашого, традиційного Нового року, який ми відзначаємо за григоріанським календарем 1 січня, китайський Новий рік 2014 розпочав свій відлік у ніч з 30 на 31 січня. Китайський Новий рік 2014 або Свято весни – одне з найбільш значущих свят країн Східної Азії.

1

Дата китайського Нового року змінюється і залежить від Місячного календаря.

Китайський Новий рік наступає в перший місячний день другого молодика після зимового сонцестояння 21 грудня, і це відбувається в проміжок між 21 січня і 21 лютого за григоріанським календарем. Таким чином, китайський Новий рік 2014 (а насправді – 4712 рік) настав 31 січня.

Китайський Новий рік 2014 пройде під знаком синього (бірюзового, зеленого) дерев'яного Коня. Згідно з китайською астрологією, Кінь принесе вдалий рік, наповнений гарними подіями. Синій Кінь наділений надприродними магічними здібностями, проявляє чималу силу і відвагу, і навіть здатний літати.

Небесний Кінь у Китаї є священною твариною богині Гуань Інь. Саме її кінь, піднявшись серед білосніжних хмар, приносить мир і благополуччя жителям своєї країни. Крім того, Кінь у Китаї є героїчною твариною, завдяки якій народ перемагав у важливих битвах і ворогами.

Китайський Новий рік 2014 – одне з найтриваліших, урочистих і радісних свят для китайців. Це час початку весни, час примирення, а також час возз'єднання в сім'ї, коли всі члени сім'ї з'їжджаються з різних куточків додому і збираються за святковою вечерею. У святкуванні китайського Нового року переважає червоний колір, який символізує вогонь і здатний відлякати невдачу й біди. Китайці вбираються в червоний одяг, пишуть одне одному привітання на червоному папері, дарують гроші в червоних конвертах, запускають червоні ліхтарики.

2

Зустрічають китайський Новий рік із фестивалями, вогняними шоу та феєрверками, завдяки яким відганяють злих духів.

3

Китайський Новий рік триває 21 день, і цей період традиційно закінчується на п'ятнадцятий день першого місяця за місячним календарем казково чарівним Фестивалем ліхтарів. Вся країна загоряється мільйонами яскравих святкових вогників. На ліхтарях зображують тварин і птахів, квіти і знаки зодіаку. Численні ліхтарики є справжніми витворами мистецтва.

…Плюс слова вдячності наставникам

В актовій залі БДПУ 24 січня ц. р. в дружня родина факультету комп’ютерних та енергозберігаючих технологій зібралася для урочистого вручення дипломів випускникам-магістрам 2014 року.

Продовжити читання “…Плюс слова вдячності наставникам”

З Ювілеєм Вас, дорогенька наша «Гіреюшка»!

Гучна урочиста музика, запах квітів, вітальні листівки та веселі обличчя ніби притягували сьогодні багатьох своєю магією до аудиторії 505, що в 5-б корпусі університету. І я разом з іншими потрапила на день народження. Чимало людей зібралося разом заради гарної людини – Ірини Гереєвни Улюкаєвої, кандидата педагогічних наук, доцента, завідувача кафедри дошкільної освіти Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти, бо сьогодні в неї ювілейний День народження.

Колеги та друзі до свята підготувалися ґрунтовно: підібрали світлини для презентації, відзняли відеопривітання близьких колег, які, на жаль, не змогли бути присутніми на святі та запросили людей, з якими вона працювала й трудиться нині. Ірина Гереєвна почула багато теплих слів, в тому числі, й подяки за потрібні поради в потрібну годину. Ведучі свята Тетяна Константинова та Аліна Лубянова розпаковували подарунки від її однокласників. Зачитали вітальні листівки… «Бути здоровою та дописати докторську дисертацію», – побажала ректор університету, професор Вікторія Зарва, а голова профспілкового комітету БДПУ Віталій Лола приєднався до побажань та пообіцяв подарунок – путівку до Криму.

Ірина Гереєвна не просто висококваліфікований викладач нашого університету, а ще й справжній друг. «У 90-ті із грошима було скрутно в усіх. А мені треба годувати родину, – ділилася спогадами колишня співробітниця та подруга Любов Разнатовська. – Я розуміла, що у Гереєвни вже брала у борг, і було якось соромно просити ще. Щойно подумала про це, як задзвонив телефон, і на іншому кінці слухавки я почула знайомій голос: «Мені здається, тобі потрібні гроші, віддаси коли зможеш…». Цей телефонний дзвінок залишився у моїй памяті на все життя. Я завжди дякувала їй за підтримку і ніколи не перестану це робити».

Парфумами, танцями, віршами сьогодні привітали Ірину Гереєвну, а для друзів – просто «Гереюшку». І як сьогодні не називали іменинницю: істориком педагогічної думки і літописцем, героєм і просто Гереєвною… І все це – від чистого серця, з любов’ю. Дізнавшись про її бажання: побувати ще раз у Парижі, викладачі кафедри хореографії склали вірш про любов до цього романтичного міста, запросили ювілярку своїм танцем у миті паризької насолоди.

Історія життя, яку пише дуже гарна жінка та чудовий викладач, ще не дописана. «Ніколи не думала, що один запис у трудову книгу може наробити так багато галасу», – жартувала ювілярка. Може, ще й як може! Бо Ви не тільки працювали, а допомагали іншим, підтримували близьких людей, заохочували студентів до науки та й просто дарували всім свою щиру посмішку. З днем народження! Будьте здорові та живіть ще багато-багато років.

Дар’я Калюжна,

студентка-журналістка
Інституту філології та соціальних комунікацій БДПУ

Світлини – Олександра Степаненка
із сьогоднішнього ювілейного Дня народження
Ірини Гереєвни Улюкаєвої

Дуже добре, що він у нас є

Інтерв’ю.

Багато людей знають про особисте та професійне життя високопоставлених осіб. Але ніхто не задається питанням: чим живуть люди, з якими ми вітаємось кожного ранку та до яких звертаємось за порадами? Одного з таких осіб – Євгена Солоху, вихователя гуртожитку №2 БДПУ – ми вирішили вам представити. Євген народився в Конотопі Сумської області. Закінчив Маріупольську гімназію №2, після чого вступив до Харківської Академії внутрішніх військ України. Другу вищу освіту отримав у Запорозькому національному технічному університеті, за спеціальністю юрист. Має звання лейтенант запасу. Зараз живе та працює в Бердянську.

SAM_5017

Євгене Володимировичу, ким ви мріяли стати у дитинстві?

Хотів стати пожежником, але коли виріс, зрозумів, що це лише дитячі мрії, тому вирішив стати військовим.

Тоді як ви потрапили до нашого гуртожитку?

Моя сестра навчається у БДПУ та деякі знайомі порекомендували цю посаду. Пройшов співбесіду, познайомився з комендантом Володимиром Петровичем, і він прийняв мою кандидатуру на пост свого помічника.

Що входить до ваших обов’язків?

Педагогічно-профілактичні бесіди зі студентами, контроль за тим, щоб не палили та не розпивали спиртних напоїв на території гуртожитку; допомога при заселенні в гуртожиток першокурсників; перевірки кімнат на чистоту… Взагалі – дотримання правил, які були прийняті науковою радою університету. Подібні правила діють не тільки в нашому гуртожитку, а й у багатьох інших.

Коли ви заходите до кімнат під час обходу, завжди звертаєте увагу на сміття. Це звичка? І якщо так, коли вона з’явилася?

До цієї звички мене заохочували вдома, бо там завжди повинен бути порядок, потім, як військова людина, під час навчання я жив у казармі. Там також на це звертали увагу. Студенти мають слідкувати за чистотою своїх кімнат, як вдома. Бо після гуртожитку вони підуть у доросле життя. А вдома повинно бути завжди охайно.

Які позитивні та негативні сторони ви бачите в своїй роботі?

Позитивними вважаю спілкування зі студентами, дізнаватися як і чим вони живуть. Негативні – деякі студенті під час виховної роботи не задоволені зауваженнями: трапляються маленькі сварки.

Яке перше враження у Вас викликав гуртожиток?

Від побаченого був приємно здивований. Комфортабельність та затишок кімнат залишили гарний слід у моїй пам’яті.

Але, незважаючи на це, щоб ви хотіли змінити?

Я б додав спортивну кімнату. Добре, що це не тільки моя особиста думка, а ще багатьох студентів нашого гуртожитку.

На вигляд ви дуже молодий та маєте вже дві вищі освіти? Скільки вам років?

А як ви вважаєте?

26?

Скільки? Ні, я молодший, мені – 24.

Ви маєте дівчину? Ви не думайте, це не для себе, просто відповідь на це питання хочуть знати багато дівчат нашого гуртожитку.

Так, в мене є кохана. Ми зустрічаємося вже п’ятий рік. Одруження – у планах, але трохи пізніше.

Гарно! А яке у вас хобі?

Мені дуже подобається полювання та футбол.

Які ваші негативні якості?

Я не знаю. Не мені про це розповідати. Але якщо поміркувати, то, чесно кажучи, я – занадто емоційний.

Чи вірите ви в чудеса?

Ні. Я за своїм способом життя – реаліст.

Отже ви маєте план дій на майбутнє. Який він?

Я не йду по життю з закритими очима. Поки що в планах залишитися працювати у гуртожитку.

У вас є наставник – Володимир Петрович Столярчук. Він каже, що ви людина з солідною освітою, з серйозним ставленням до роботи, виконавчий та працьовитий, а також – гарний приклад для інших. Чого саме він вас навчив?

Як спілкуватися із студентами, та як знайти підхід до кожного з них…

Є у вас якісь відзнаки, нагороди?

Так, в мене багато грамот за «Кращого командира взводу» та є грамоти з гри «Що? Де? Коли?»

Вихователь прийняв нас, молодих журналістів, дуже тепло та щиро відповідав на питання. Гарна людина на гарному місці. Дуже добре, що він у нас є.

Дар’я Калюжна, Кристина Корінець,

студентки-журналістки Інституту філології та
соціальних комунікацій БДПУ

На фото: вихователь гуртожитку №2 БДПУ Євген Солоха

Як магістром хочеш стати…

…Якщо продовжити думку, винесену в заголовок, то має виглядати приблизно так: «…мусиш файно танцювати, мусиш вміти на інструменті віртуозно грати…». Та ще й так, щоби вже завтра починати вчити інших. Бо мова йде саме про нинішніх п`ятьох студентів, що захищали магістерські роботи зі спеціальності «Музичне мистецтво» Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв БДПУ.

Завтрашні дипломовані музиканти та хореографи Ганна Веренько, Юлія Лесик, Тетяна Джола, Анастасія Савон та Олег Береснєв складали чи не найголовніший в своєму житті іспит перед членами комісії, до якої входили доценти Вікторія Григор`єва та Тетяна Сердюк, Тетяна Курусь – секретар комісії (див. світлини)…

IMG_2769

IMG_2771

Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри мистецьких дисциплін та методики їх навчаня Ірина Дубінець перед початком захистів привітала магістрантів та висловила впевненість, що кожен із них, без сумніву, як висококваліфікований фахівець, у майбутньому робитиме все можливе в розвитку свого та в пошуках талантів у підростаючих поколіннях української молоді.

«Університетське Слово»

Світлини редакції