Це провідна ідея Академії з прав людини для викладачів/викладачок журналістики, однією зі слухачок якої є завідувачка кафедри соціальних комунікацій БДПУ Юлія Мельнікова. Ініціаторами Академії виступили Центр прав людини ZMINA, Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, Програма розвитку ООН. Стажування і підвищення кваліфікації розраховане на 8 місяців і відбувається у вигляді сесій, між якими учасники і учасниці повинні виконувати практичну самостійну роботу.
«Кожен з 26 учасників та учасниць уже провів різноманітні публічні заходи окресленої тематики, скоординували здобувачів вищої освіти до участі у Всеукраїнському конкурсі студентських журналістських робіт на тему «Права людини в медіа: від розуміння до змін», підготували до публікації лекції. Наразі розробляємо концепції громадянських медіа, використовуючи німецький досвід. А взагалі мої особисті враження від Академії коливаються від позитивного сприймання до відвертого захоплення! Експертний склад – чудові, професійні, харизматичні лекторки і лектори, актуальна адженда, чутливі й конфліктні теми та шляхи їхнього розв’язання. Безмежно вдячна організаторам за таку можливість не тільки підвищити свій професійний рівень, а й розібратися в питаннях, які мене особисто цікавлять як людину, жінку, матір», – поділилася з редакцією доцентка Юлія Мельнікова.
Координатор Академії, доцент Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка Костянтин Шендеровський підкреслив, що у центрі будь-якого матеріалу має бути людина. «І кожна чутлива тема – це спочатку про людину, а потім про проблему. Нашою Академією ми часто пропонуємо інклюзивні рішення. Власне, так намагаємося формувати програму, опираючись на принцип інклюзивності, коли кожну конкретну тему розкриває не просто експерт чи експертка, а людина, яка знає ці питання із середини, представляє певну спільноту, і говорить про це відверто і резонуюче”.
Третя сесія проходила під об’єднуючою темою «Особливості висвітлення у ЗМІ теми інвалідності, ромської тематики та ЛГБТІК-спільноти. Анексія Криму та збройний конфлікт на Сході України, дотримання стандартів при висвітленні чутливих та конфліктних тем» .
“Як на мене, це була сесія-виклик. Наші учасники та учасниці освічені, дуже мотивовані змінювати навчальні програми чи окремі медійні курси з поправкою на права людини. Тож і запити до організаторів у них досить серйозні. Ми намагалися, з одного боку, задовольнити їхні очікування, а з іншого – запропонувати ще більше чутливих тем до роздумів та познайомити з якомога цікавішими фахівцями та фахівчинями. І нам це вдалося”, – зазначила координаторка Академії з прав людини, журналістка ZMINA Ірина Виртосу.
В інтерактивній лекції керівниці інформаційного проєкту «Балканський оглядач», авторки газети «День» Наталі Гумби (Іщенко) розглядалося дотримання стандартів у роботі медіа в часи конфліктів. Лекторка розповіла про світові виклики сьогодення, навела поради щодо підготовки та висвітлення чутливих тем, використовуючи міжнародний досвід.
Для вивчення принципів журналістської етики у висвітленні чутливих медіатем ЛГБТ-спільноти був запрошений національний експерт з питань здоров’я та прав і свобод людини для ЛГБТ Святослав Шеремет.
З історією і культурою ромів, особливостями сучасного становища їх громади – освітою, медициною, стосунків із владою та правоохоронними органами – академіки й академикині познайомилися завдяки віце-президентці Ромського жіночого фонду «Чіріклі» Золі Кондур. У діалозі-дискусії обговорювалися причини, масштаби, наслідки ромофобії у ЗМІ, пропонувалися нові практики і підходи до подолання дискримінації ромів.
Наталія Беліцер, експертка із захисту колективних прав, старша дослідниця Інституту демократії мені Пилипа Орлика провела інтерактивну лекцію «Кримські татари та права людини».
Правові аспекти анексії та збройного конфлікту на Сході України, проблемні питання відновного правосуддя розглядали з Дар’єю Свиридовою, першою заступницею Постійного Представника Президента України в АРК.
Володимир Азін, з ВГО «Група активної реабілітації» поділився, як захищати права людей з інвалідністю, як прагнути до універсального дизайну і намагатися подолати різні бар’єри – фізичні, мовні, ментальні.
Цікавим і змістовним було спілкування слухачів і слухачок Академії з головою Комісії з журналістської етики Андрієм Куликовим.
Особливим змістом були наповнені панелі, присвячені обговоренню підготовки журналістських кадрів із застосуванням підходу, заснованого на правах людини. Учасники і учасниці Академії ділилися своїми здобутками, обговорювали проблемні питання, спільно шукали рішення щодо стратегії змін у журналістській освіті.
Дар’я Демченко, кореспондентка «Університетського слова»
Фото – з власного архіву Юлії Мельнікової
