08 жовтня 2026 року в рамках реалізації міжнародного проєкту Erasmus+ КА2 LECTURE №101179602 (координаторка – перша проректорка, докторка педагогічних наук, професорка Ольга Гуренко) у Бердянському державному педагогічному університеті відбувся онлайн-тренінг «Адаптація освітнього середовища для здобувачів освіти із ПТСР».
Захід був спрямований на розвиток практичних компетентностей педагогічних і науково-педагогічних працівників щодо створення травмочутливого освітнього середовища, адаптації освітнього процесу до актуальних потреб здобувачів освіти з травмотичним досвідом та побудови конструктивної педагогічної взаємодії.
Спікеркою тренінгу стала Олена Старинська, докторка психологічних наук, професорка, завідувачка кафедри прикладної психології та логопедії. Модераторками заходу виступили Крістіна Петрик, кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри педагогіки, керівниця Центру розвитку компетентностей учителя, та Аліна Синиця, кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри прикладної психології та логопедії, керівниця Компетентнісного центру інклюзивної освіти.
Зміст тренінгу було вибудувано за принципом «зрозуміти – помітити – проаналізувати – адаптувати – підтримати», що дало можливість послідовно поєднати теоретичні положення з практичними інструментами професійної діяльності педагога.
Важливою теоретичною складовою стала мінілекція «Симптоми ПТСР», у межах якої учасники актуалізували знання про основні прояви посттравмотичного стресового розладу та їхній можливий вплив на освітню діяльність. Особливу увагу було приділено тому, як травмотичний досвід може позначатися на концентрації уваги, емоційній регуляції, поведінкових реакціях, взаємодії з іншими та здатності включатися в навчальну діяльність. Такий підхід допомагає педагогу уникати спрощених оцінок поведінки здобувача освіти та розглядати її в контексті його актуального стану і потреб.
Теоретичний матеріал було продовжено практикумом «Поведінка – це повідомлення». Учасники працювали з педагогічними ситуаціями, аналізуючи поведінкові прояви не лише як порушення дисципліни чи небажання навчатися, а як можливий спосіб комунікації про потребу в безпеці, передбачуваності, підтримці або зниженні навантаження. Такий формат роботи сприяв формуванню професійної позиції, за якої педагог спочатку ставить запитання «Що стоїть за цією поведінкою?», а вже потім визначає доцільну педагогічну реакцію.
Окремий блок тренінгу було присвячено особливостям роботи з батьками здобувачів освіти з ПТСР. Учасники розглядали принципи партнерської комунікації, обговорювали межі професійної відповідальності педагога, способи обміну спостереженнями щодо стану та навчальної поведінки дитини, а також необхідність узгодження підтримувальних стратегій між родиною, педагогами та іншими фахівцями. Наголошувалося, що ефективна взаємодія з батьками має ґрунтуватися не на оцінюванні чи пошуку винних, а на спільному визначенні потреб здобувача освіти та узгодженні реалістичних способів його підтримки.
Практичним продовженням роботи став «Аудит класної кімнати» – інструмент системного аналізу освітнього середовища з позиції його безпечності, передбачуваності та доступності для здобувача освіти з травмотичним досвідом. Працюючи з чек-листом, учасники аналізували організацію простору, інформаційне та сенсорне навантаження, зрозумілість правил і вимог, можливості для вибору та короткої паузи, особливості комунікації педагога, організацію навчальної діяльності та потенційні тригери. Такий аудит дозволяє перейти від загального твердження «потрібно створити безпечне середовище» до конкретного визначення бар’єрів і можливих змін у власній освітній практиці.
Під час тренінгу учасники також опрацювали особливості впливу травмотичного досвіду на навчання, принципи створення безпечного й передбачуваного освітнього середовища, практичні підходи до адаптації навчальних завдань, темпу, обсягу матеріалу, комунікації та оцінювання. Значну увагу було приділено роботі з педагогічними кейсами, визначенню ресурсів здобувачів освіти та побудові ефективної взаємодії з батьками й командою підтримки.
Таким чином, практична частина тренінгу дозволила учасникам пройти шлях від розпізнавання можливих проявів травмотичного досвіду до конкретного планування змін у педагогічній взаємодії та освітньому середовищі. Поєднання мінілекції, аналізу поведінкових ситуацій, роботи з батьківськими кейсами та аудиту середовища забезпечило цілісне розуміння ролі педагога у створенні умов для навчання й психологічної безпеки.
Особливо теплим завершенням тренінгу стала рефлексивна вправа «Ресурсна банка». Учасники визначали, які знання, ідеї, практичні інструменти та особисті ресурси вони забирають із собою після зустрічі, на що можуть спиратися у професійній діяльності та які зміни готові впровадити вже найближчим часом. Така рефлексія допомогла не лише підсумувати роботу, а й зосередитися на власних ресурсах і можливостях подальшого професійного розвитку.
Практична спрямованість тренінгу дала можливість учасникам не лише поглибити теоретичні знання, а й сформувати конкретні рішення для вдосконалення власного освітнього середовища. Важливим результатом стало усвідомлення того, що травмочутливий підхід не обмежується окремими методами роботи зі здобувачем освіти, а передбачає системну організацію освітнього процесу, характер професійної комунікації, взаємодію з родиною та постійний аналіз середовища.
Завершення роботи через рефлексію та визначення власного наступного кроку підкреслило головну ідею заходу: створення безпечного й підтримувального освітнього середовища починається з готовності педагога помічати потреби, розуміти причини поведінки, аналізувати бар’єри, взаємодіяти з родиною та діяти професійно й чутливо.
За матеріалами Центру розвитку компетентностей учителя
Creating a Safe Learning Environment Together with BDPU: Training on «Adapting Learning for Students with PTSD»
On 8 October 2026, as part of the international Erasmus+ KA2 LECTURE project No. 101179602, coordinated by Olha Hurenko, First Vice-Rector of Berdyansk State Pedagogical University (BDPU), Doctor of Pedagogical Sciences and Professor, an online training session entitled «Adapting the Educational Environment for Students with PTSD» was held at Berdyansk State Pedagogical University.
The training aimed to develop the practical competencies of teaching and academic staff in creating a trauma-sensitive learning environment, adapting the educational process to the current needs of students with traumatic experiences, and fostering constructive teacher–student interactions.
The training was delivered by Olena Starynska, Doctor of Psychological Sciences, Professor, and Head of the Department of Applied Psychology and Speech Therapy. The session was moderated by Kristina Petryk, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor at the Department of Pedagogy and Head of the Teacher Competence Development Centre, and Alina Synytsia, Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor at the Department of Applied Psychology and Speech Therapy and Head of the Competence Centre for Inclusive Education.
The training was structured around the sequence «Understand – Notice – Analyse – Adapt – Support», enabling participants to connect theoretical knowledge with practical tools for their professional practice.
An important theoretical component was the mini-lecture «Symptoms of PTSD», during which participants refreshed their knowledge of the main manifestations of post-traumatic stress disorder (PTSD) and their potential impact on learning. Particular attention was paid to how traumatic experiences may affect attention, emotional regulation, behavioural responses, social interactions, and the ability to engage in learning activities. This approach helps educators avoid oversimplified interpretations of students’ behaviour and instead consider it in the context of their current emotional state and individual needs.
The theoretical component was followed by the practical workshop «Behaviour Is a Message». Participants explored educational scenarios, examining behavioural responses not merely as disciplinary issues or a lack of motivation to learn, but as possible ways of communicating a need for safety, predictability, support, or reduced demands. This activity encouraged a professional approach in which educators first ask, «What might be behind this behaviour?» and only then determine an appropriate educational response.
A separate training module focused on working with the parents of students with PTSD. Participants explored the principles of partnership-based communication, discussed the boundaries of educators’ professional responsibilities, and considered ways to share observations about a child’s well-being and learning behaviour. They also examined the importance of coordinating supportive strategies among families, educators, and other professionals. The training emphasised that effective cooperation with parents should not be based on judgement or assigning blame, but on jointly identifying the student’s needs and agreeing on realistic ways to provide support.
The practical work continued with a «Classroom Audit», a tool for systematically analysing the learning environment in terms of safety, predictability, and accessibility for students with traumatic experiences. Using a checklist, participants examined the organisation of physical space, informational and sensory demands, the clarity of rules and expectations, opportunities for choice and short breaks, teacher communication, the organisation of learning activities, and potential triggers. This audit enables educators to move beyond the general statement that «a safe environment is needed» towards identifying specific barriers and possible changes in their own educational practice.
During the training, participants also explored the impact of traumatic experiences on learning, the principles of creating a safe and predictable educational environment, and practical approaches to adapting learning tasks, pace, workload, communication, and assessment. Particular attention was given to analysing educational case studies, identifying students’ strengths and resources, and developing effective cooperation with parents and support teams.
The practical component enabled participants to progress from recognising possible manifestations of traumatic experiences to planning concrete changes in teacher–student interactions and the learning environment. By combining a mini-lecture, behavioural scenario analysis, parent-related case studies, and an environmental audit, the training provided a comprehensive understanding of the educator’s role in creating conditions that support both learning and psychological safety.
The session concluded on a particularly warm and reflective note with the «Resource Jar» activity. Participants identified the knowledge, ideas, practical tools, and personal resources they would take away from the training, what they could draw on in their professional practice, and which changes they were ready to implement in the near future. This reflection helped participants consolidate their learning while focusing on their existing strengths and opportunities for further professional development.
The practical focus of the training enabled participants not only to deepen their theoretical knowledge but also to develop concrete solutions for improving their own educational environments. An important outcome was the recognition that a trauma-sensitive approach is not limited to individual techniques for working with a student. Rather, it requires a systematic approach to organising the educational process, maintaining supportive professional communication, collaborating with families, and continuously assessing the learning environment.
Concluding the session with reflection and the identification of an individual next step reinforced its central message: creating a safe and supportive learning environment begins with educators’ willingness to recognise students’ needs, understand the reasons behind their behaviour, identify barriers, collaborate with families, and respond with professionalism and sensitivity.
Based on materials provided by the Teacher Competence Development Centre
