На минулому тижні на кафедрі професійної освіти, трудового навчання та технологій Бердянського державного педагогічного університету відбулася персональна виставка здобувачки вищої освіти другого рівня акредитації спеціальності 014 Середня освіта (Трудове навчання та технології) Олени Андрущенко під назвою «Південноукраїнський розпис: з минулого в майбутнє».
Ця виставка викликала неабиякий інтерес, судячи по кількості переглядів та відгуків. Тому сьогодні ми поспілкуємося з винуватицею такого ажіотажу серед шанувальників мистецтва на факультеті фізико-математичної, комп’ютерної та технологічної освіти та дізнаємося про особливості одного із видів українського народного розпису Півдня України.
-Олена, розкажіть трошки про себе.
-Малювати я почала з раннього дитинства. З четвертого класу навчалася в художній школі, яку закінчила на відмінно. Після школи обрала професію вчителя початкових класів та образотворчого мистецтва, тому закінчила Дніпропетровське педагогічне училище. А вже вищу освіту здобула у Бердянському державному педагогічному університеті за спеціальністю «Трудове навчання та технології». І вже 30 років працюю в Гімназії №4 міста Новомосковськ Дніпропетровської області.
-Що передувало захопленню вивчати Миколаївський розпис?
-Мій творчий куратор – Головко Марина Михайлівна. Завдяки цій людині я почала вивчати цей вид художнього мистецтва та практикуватися в ньому. Відродження Миколаївського розпису в наших південноукраїнських регіонах дає можливість вивчити та пізнати шляхетність та завзятість таланту наших пращурів, що для мене стало цілим відкриттям. Ці всі старання вилились в суцільний проєкт по реконструкції чудової автентичної миколаївської скрині.
-Ті, хто цікавиться українським народним розписом, чули про петриківський, косівський, самчиківський, яворівський, опішнянський або бубнівський розпис тощо. В чому ж полягає унікальність Миколаївського розпису?
-Він старший за Петриківський! Миколаївський розпис – традиційний декоративно-орнаментальний розпис дерев’яних хатніх скринь Нижнього Присамар’я. Цей напрям народного мистецтва сформувався протягом ХІХ – початку ХХ ст. «Миколаївський розпис»
– Це сучасна назва цього виду розпису, яка походить від села Миколаївка Новомосковського району Дніпропетровської області, де збереглася найбільша кількість подібних мальованих скринь. В основі побудови композиції Миколаївського розпису – семантика. Обов’язково є присутність чоловічого та жіночого начала. В основі композиційного малюнку обов’язково повинна бути симетрія, розподіл на зони. По малюнку скрині можна було “прочитати” для кого вона розписувалась. Кольоровою особливістю є те, що для розпису автентичної миколаївської скрині використовували лише два кольори для тла: жовто-охристий та зелений. На кришці скрині завжди був орнамент у колі, що символізувало небо та сонце. На лицьовій стороні частіше зображували дерево життя.
-Кожний вид народного розпису має свої художньо-композиційні ознаки. Які характерні ознаки Миколаївського розпису можна виокремити?
-Самобутній по своїй суті, виконаний з великим смаком і відчуттям законів орнаментальної композиції, миколаївський автентичний розпис має специфічні особливості, що чітко відрізняють його від інших видів народного декоративного розпису. У миколаївському розписі весь малюнок ніби розгорнутий на площині виробу. Використовується переважно червоний, жовтий, білий, синій, блакитний, рожевий та чорний кольори. Орнамент тільки рослинний, який складається у вигляді «Дерева життя», вазонів, квітів, листя. Виокремлюється темно-зелене тло основи, рідко-охрового кольору. Основні кольорні плями композиції – заповнення площини, деталізація. Стосовно техніки виконання, то зображення наноситься кількома ярусами фарб. Об’єм досягається за рахунок поєднання однієї світлої та другої темної сторони квітки, ягоди або листочка. Якщо орнамент вписаний у основу віночка, то його гілля завжди мають напрямок проти годинникових стрілок. Елементи візерунку стилізовані «рваними» мазками, а також з’єднані видовженими зернятками, завитками або масивними мазками. Характерним є чергування квітів та бутонів. Розподіл світла та тіні відбувається за рахунок мазків у квітках та листях. Часто біля квітів зображують чергування мазків та крапок жовтого та синього кольорів. Орнамент оформлюється рамкою – вертикальними і горизонтальними лініями червоного і білого кольорів та червоного і чорного. Ажурним декором художньої композиції миколаївського розпису є дугоподібні мазки, рисочки, видовжені мазки та цяточки. Зазвичай кути композиції оформлюють рамкою чорного кольору.
-Олена, крім нашого університету Ви демонстрували свої роботи з Миколаївським розписом ще де-небудь?
-Так. В 2018 році я брала участь у Всеукраїнської виставці «Миколаївська квітка – з минулого в майбутнє», презентація якої проходила в Новомосковському міському історико-краєзнавчому музеї ім. П. Калнишевського. Мої роботи були представлені і на Всеукраїнській онлайн-виставці «Миколаївська скриня – роду Берегиня». У 2021році стала дипломанткою у Міжнародному онлайн-пленері «Інше Арт 2021», зареєстрованому як світовий рекорд.
-У Вас вже великий педагогічний досвід. У своїй професійній діяльності Ви залучаєте вихованців, учнів до скарбів народного мистецтва, а саме до таємниць Миколаївського розпису?
-Звичайно. Багато разів я та мої учні брали участь у міських та обласних конкурсах і посідали призові місця. Зберігаючи нашу творчу спадщину, ми вносимо свою частку в нашу спільну перемогу! Формуємо національну свідомість та ідентифікуємо себе з українським народом.
-Як ваш викладач, я знаю що Ви захоплюєтеся ще й керамікою. Розкажіть про цей вид мистецтва.
-Дванадцять років тому зустріч із майстринею Анною Канн спонукала мене до захоплення гончарством та керамікою. Перші спроби були з невеличких виробів, які я пробували запікати в старенькій шкільній муфельній печі. У 2019 році отримала грант на обладнання гончарної майстерні. Так у школі з’явились електричний гончарний круг та сучасна велика муфельна піч, що дає змогу нам з дітьми виготовляти керамічні вироби та представляти наше місто на обласних конкурсах. З найдавніших часів і аж до наших днів керамічні вироби посідають одне з провідних місць в декоративно-ужитковому мистецтві всіх народів світу, тому цей вид діяльності так захоплює! Кераміка – це цікавий та водночас складний технологічний процес, тому його вивченням займаюся разом із дітьми.
-Наша творча робота, як вчителів технологій та керівників гуртків декоративно-ужиткового мистецтва, передбачає проведення майстер-класів. Чи маєте Ви такий досвід?
-Так. На заняттях із професійно-орієнтованих дисциплін в університеті нас навчали цьому дуже ретельно. І як результат – я неодноразово проводила майстер-класи в нашому місті, брала участь у благодійних акціях «Благодуш» м. Дніпра.
-Олено, бажаємо Вам творчої наснаги, поглиблення знань з південноукраїнського розпису та кераміки. Чекаємо Ваших нових персональних виставок та майстер-класів у стінах нашого університету.
К.п.н., доцент кафедри
трудового навчання та технологій
Юлія Бєлова-Олейник
