Щороку, 8 вересня, - з нагоди Дня солідарності журналістів – студенти спеціальності 061 Журналістика разом із викладачами згадують своїх колег, які постраждали в результаті своєї професійної діяльності.
Загроза життю та здоров’ю – одна з негативних сторін журналістської роботи. Професіоналізм та жага справедливості іноді буквально можуть занапастити майстрів слова. Журналісти, що висвітлюють гострі політичні питання, викривають перших осіб країн у незаконних схемах та віддано працюють для своєї аудиторії, стають мішенню номер один. Але поки ми пам’ятаємо про таких відданих людей, доти їх історії будуть жити та надихати юних працівників ЗМІ на боротьбу. Розслідування їхніх справ можуть тривати роками і, на жаль, не мати жодних результатів.
У форматі виховної години третьокурсники підготували історії журналістів України, Білорусі, Саудівської Аравії та Росії, які зазнали тиск, фізичне насилля або загинули через власну роботу. Згадали імена Володимира Смирнова, Тетяни Коровенкової, В’ячеслава Веремії, В’ячеслава Лістьєва та Джамаля Хашогджі.
Завідувачка кафедри соціальних комунікацій Юлія Мельнікова зазначила, що свободу слова не можна обмежувати через переконання, принципи, вподобання чи інтереси якоїсь соціальної групи. Вона навела приклад резонансного випадку з редакцією французького сатиричного журналу «Шарлі Ебдо», яка у січні 2015 року зазнала нападу радикальних мусульман через карикатуру на пророка Мохаммеда. Того дня загинули 12 працівників редакції. У той же час, журналістам необхідно пам’ятати, що спосіб звернути увагу на певну проблему суспільства, має бути законним.
Тетяна Волканова,
студентка-журналістка 3 курсу
