Сьогодні, 29 квітня , день народження Ю.М.Лизогуба – доктора історичних наук, професора, заслуженого працівника культури УРСР, ректора нашого університету (1987-1998 рр.). Йому б виповнилося 79…
Він працював на соціально-гуманітарному факультеті, певний період очолював кафедру історії України. Ми згадуємо Юрія Марковича як багатої душі людину, як зразок шляхетності, порядності і толерантності. Далеко не в кращі часи очолив він педагогічний інститут, але, як зазначає, професор В.В.Крижко «…це був революційний період розвитку інфраструктури педагогічного інституту в Бердянську. Для Бердянська його призначення означало «свіжу кров» в управлянні і демократичності форм спілкування».
Нові корпуси, гуртожиток, нові факультети і чисельна когорта запрошених на роботу молодих спеціалістів, народні ансамблі, улюблениця «Чайка»…і просто його добра, батьківська посмішка – саме так тільки і згадуємо.
«Особливу втіху для душі й серця він мав від своєї сім’ї. Юрій Маркович дуже любив дружину Тамару Аркадіївну, яку завжди називав «моя Томуля» – свою помічницю і в багатьох скрутних життєвих моментах опору, дітей Володимира та Ірину, а коли з’явився онук Кирило – радощам не було меж» – згадує завідувач кафедри філософії та всесвітньої історії, доцент І.І.Ліпич.
«Ніколи Юрію Марковичу висока посада не заважала теплому, розумному та уважному спілкуванню з людьми. Зустрічаючись зі студентами-випускниками, згадуючи творчі поїздки, і досі перед очима проводжаючий чи зустрічаючий, усміхнений наш ректор в любу годину дня чи ночі, і завжди зі словами «Вас вітає бердянська земля».Тому і називали між собою студенти Юрія Марковича «наш ректор», або «наш батько» (Із спогадів Олени Бузової, доцента кафедри музичного виховання БДПУ)
«Завдячую долі, що дала мені можливість професійного становлення під керівництвом мудрого педагога і наставника, талановитого організатора Ю. М. Лизогуба. Його безмежна людяність та доброзичливість, молодечий запал і азарт, професіоналізм та вимогливість знайшли глибоку шану, велику повагу і щиру вдячність у тих, хто мав щастя з ним працювати». (Із спогадів Романа Дзвінки, к.п.н., доцента, завідувача кафедри музичного фольклору Інституту мистецтв РДГУ)
Вшановуємо пам’ять про Юрія Марковича – Людину, яку не можна замінити…
Від імені викладачів і співробітників
соціально-гуманітарного факультету
Тамара Макаренко
