«Спробуйте бути хоча б трохи добрішими – і ви побачите,
що будете не в змозі зробити поганий вчинок»
Конфуцій
"Це свято має досить нетривалу історію. Його поява пов'язана з ініціативою міжнародних благодійних організацій, які вирішили об'єднати під гаслами доброти всіх людей планети–незалежно від їх громадянства, віросповідання та національної приналежності.
Святкування Дня спонтанного вияву доброти в Україні поки проводиться практично непомітно, оскільки про нього мало хто знає. Суть свята полягає в безкорисливому і безмежному прояві доброти по відношенню до всіх оточуючих. Справжня доброта, на думку організаторів цього свята, не повинна чекати похвали або подяки. Головна нагорода за доброту людини – радість інших людей.
День спонтанного прояву доброти – це привід згадати про справжні цінності нашого життя і про те, що доброта здатна зцілити від душевних мук і недуг кожного, хто її виявляє. Тому проявляти добрі наміри у всіх своїх діях повинна постаратися кожна людина", – за матеріалами з сайту http://beyond.ua
Степан Герилів:
«НАСТІЛЬКИ ПРОСТО…»
І я, й вона, і він, і ти –
В запасі маєм доброти,
Аби щодня хоч по краплині
Ми незнайомій нам людині
Віддали просто так – без гадки,
Що нам годиться шоколадка…
Ми можем, вміємо, ми – в силі!
Проте в буденно-вічнім стилі
Й не задумуємсь над тим:
Спонтанний прояв доброти –
Настільки просто: всміхнись трішки –
Й навпроти спалахне усмішка…
Аліна Голованова
ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА
Зробити щось самому ой, нелегко.
Усе життя просив, чекав і брав,
Та хтось сказав: "Чекай. Не йди у пекло.
Людина починається з добра."
І взяв той подорожній мою руку
Та в інший бік упертого повів.
З тієї миті почалась наука,
Вслухаючись у сутність його слів.
Казав він, що ділити з кимось радість –
То значить її множити "на два".
Він був старим. Він знав в обличчя старість.
Та, видно, час не змінює єства.
З вогнем в очах він говорив про щирість,
Про вміння слухать інших, розуміть.
Казав, що проявить до когось милість,
То, як собі самому все простить?
А я ішов за ним якусь годину
І слухав, і нічого не питав.
А він усе: "Добро робить людину."
Повторював, як нібито читав.
І слухав я, і щось в мені боліло.
Не мав чого йому одповісти.
Яка душа? Я ж маю тільки тіло!
І що це значить "Господи, прости"…
Дійшли до річки, дід ураз спинився,
Пішов повільним кроком до води.
До річки ледве-ледве нахилився
І впав, лише виднілися сліди.
Я кинувся, рвонув, помчав до нього.
Хоч знав, що можу впасти, як і він.
Та серце вже схилялося до того,
Що треба більше добрих мати діл.
Рятунок! Закінчилася пригода
Відкрилася в душі якась із брам.
Дідусь спитав на березі : " То згоден?
Людина починається з добра?"
І так було приємно те почути,
Аж серце відігрілося в мені.
І знав тепер, яким я маю бути.
І знав, від чого серце у теплі…
