Ми зустрілися для бесіди про ті нагальні проблеми, які бентежать колектив нашого закладу: викладачів, співробітників, здобувачів, а також усіх, хто має відношення до Бердянського державного педагогічного університету. А це, мабуть, усі мешканці Бердянська, які залишилися вірними Україні.
Продовжити читання “В умовах війни колектив БДПУ не тільки зберіг університет, а й забезпечив його гідний розвиток”Дорога університетська родино!
Вийшло ґрунтовне інтерв’ю ректора БДПУ Ігоря Богданова відомому українському онлайн-медіа Bukvy
Продовжити читання “Дорога університетська родино!”«Ми конкуруємо на рівних з усіма закладами вищої освіти сьогодні не тільки держави України, а всього світу», – ректор БДПУ Ігор Богданов
Ректор Бердянського державного педагогічного університету Ігор Богданов вважає неминучою модернізацію мережі закладів вищої освіти. Та система, яка існує, не відповідає сучасним потребам суспільства.
Продовжити читання “«Ми конкуруємо на рівних з усіма закладами вищої освіти сьогодні не тільки держави України, а всього світу», – ректор БДПУ Ігор Богданов”Інтерв’ю ректора Ігоря Богданова на телеканалі D1
20 травня 2023 року на телеканалі D1 (м. Дніпро) в програмі «Годинник» вийшло потужне інтерв’ю ректора Бердянського державного педагогічного університету, професора Ігоря Богданова.
Продовжити читання “Інтерв’ю ректора Ігоря Богданова на телеканалі D1”Ігор Богданов: «Я гордий за колектив нашого університету!»
Напередодні річниці повномасштабного вторгнення рф в Україну ректор Бердянського державного педагогічного університету, професор, заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України Ігор Богданов розказав про життя і роботу університету в окупації, тиск з боку загарбників, вимушене переміщення, плани, мрії та діяльність університету сьогодні.
Продовжити читання “Ігор Богданов: «Я гордий за колектив нашого університету!»”Ігор Богданов: «Найбільша наша цінність – це люди»
Про переломні моменти в діяльності університету, пріоритети, колектив, колаборантів і мрії
Продовжити читання “Ігор Богданов: «Найбільша наша цінність – це люди»”Професор Ігор Богданов: Університет був, є і буде!
Про перспективи БДПУ, 90-річчя університету, освітній процес та результати вступної кампанії. Говоримо з ректором БДПУ професором Ігорем Богдановим
Продовжити читання “Професор Ігор Богданов: Університет був, є і буде!”Ігор Богданов: «Я щиро вірю, що ми переможемо»
Продовження…
Про життя здобувачів вищої освіти в гуртожитку під час війни, окупацію університету, вступну кампанію, перспективи і «стриманий оптимізм»
Продовжити читання “Ігор Богданов: «Я щиро вірю, що ми переможемо»”Ігор Богданов: «Ми знаємо солодкий смак свободи»
Про початок війни, вторгнення в Бердянськ, бесіду з окупантами та переїзд до Запоріжжя. Говоримо з ректором БДПУ професором Ігорем Богдановим
Продовжити читання “Ігор Богданов: «Ми знаємо солодкий смак свободи»”Дуже добре, що він у нас є
Інтерв’ю.
Багато людей знають про особисте та професійне життя високопоставлених осіб. Але ніхто не задається питанням: чим живуть люди, з якими ми вітаємось кожного ранку та до яких звертаємось за порадами? Одного з таких осіб – Євгена Солоху, вихователя гуртожитку №2 БДПУ – ми вирішили вам представити. Євген народився в Конотопі Сумської області. Закінчив Маріупольську гімназію №2, після чого вступив до Харківської Академії внутрішніх військ України. Другу вищу освіту отримав у Запорозькому національному технічному університеті, за спеціальністю юрист. Має звання лейтенант запасу. Зараз живе та працює в Бердянську.
Євгене Володимировичу, ким ви мріяли стати у дитинстві?
Хотів стати пожежником, але коли виріс, зрозумів, що це лише дитячі мрії, тому вирішив стати військовим.
– Тоді як ви потрапили до нашого гуртожитку?
– Моя сестра навчається у БДПУ та деякі знайомі порекомендували цю посаду. Пройшов співбесіду, познайомився з комендантом Володимиром Петровичем, і він прийняв мою кандидатуру на пост свого помічника.
– Що входить до ваших обов’язків?
– Педагогічно-профілактичні бесіди зі студентами, контроль за тим, щоб не палили та не розпивали спиртних напоїв на території гуртожитку; допомога при заселенні в гуртожиток першокурсників; перевірки кімнат на чистоту… Взагалі – дотримання правил, які були прийняті науковою радою університету. Подібні правила діють не тільки в нашому гуртожитку, а й у багатьох інших.
– Коли ви заходите до кімнат під час обходу, завжди звертаєте увагу на сміття. Це звичка? І якщо так, коли вона з’явилася?
– До цієї звички мене заохочували вдома, бо там завжди повинен бути порядок, потім, як військова людина, під час навчання я жив у казармі. Там також на це звертали увагу. Студенти мають слідкувати за чистотою своїх кімнат, як вдома. Бо після гуртожитку вони підуть у доросле життя. А вдома повинно бути завжди охайно.
– Які позитивні та негативні сторони ви бачите в своїй роботі?
– Позитивними вважаю спілкування зі студентами, дізнаватися як і чим вони живуть. Негативні – деякі студенті під час виховної роботи не задоволені зауваженнями: трапляються маленькі сварки.
– Яке перше враження у Вас викликав гуртожиток?
– Від побаченого був приємно здивований. Комфортабельність та затишок кімнат залишили гарний слід у моїй пам’яті.
– Але, незважаючи на це, щоб ви хотіли змінити?
– Я б додав спортивну кімнату. Добре, що це не тільки моя особиста думка, а ще багатьох студентів нашого гуртожитку.
– На вигляд ви дуже молодий та маєте вже дві вищі освіти? Скільки вам років?
– А як ви вважаєте?
– 26?
– Скільки? Ні, я молодший, мені – 24.
– Ви маєте дівчину? Ви не думайте, це не для себе, просто відповідь на це питання хочуть знати багато дівчат нашого гуртожитку.
– Так, в мене є кохана. Ми зустрічаємося вже п’ятий рік. Одруження – у планах, але трохи пізніше.
– Гарно! А яке у вас хобі?
– Мені дуже подобається полювання та футбол.
– Які ваші негативні якості?
– Я не знаю. Не мені про це розповідати. Але якщо поміркувати, то, чесно кажучи, я – занадто емоційний.
– Чи вірите ви в чудеса?
– Ні. Я за своїм способом життя – реаліст.
– Отже ви маєте план дій на майбутнє. Який він?
– Я не йду по життю з закритими очима. Поки що в планах залишитися працювати у гуртожитку.
– У вас є наставник – Володимир Петрович Столярчук. Він каже, що ви людина з солідною освітою, з серйозним ставленням до роботи, виконавчий та працьовитий, а також – гарний приклад для інших. Чого саме він вас навчив?
– Як спілкуватися із студентами, та як знайти підхід до кожного з них…
– Є у вас якісь відзнаки, нагороди?
– Так, в мене багато грамот за «Кращого командира взводу» та є грамоти з гри «Що? Де? Коли?»
…Вихователь прийняв нас, молодих журналістів, дуже тепло та щиро відповідав на питання. Гарна людина на гарному місці. Дуже добре, що він у нас є.
Дар’я Калюжна, Кристина Корінець,
студентки-журналістки Інституту філології та
соціальних комунікацій БДПУ
На фото: вихователь гуртожитку №2 БДПУ Євген Солоха
НАУКОВІ ІНТЕРЕСИ ПРОФЕСОРА БАХАНОВА
«Баханов Костянтин Олексійович, доктор педагогічних наук, професор кафедри педагогіки вищої школи, управління навчальними закладами та методики викладання суспільствознавчих дисциплін Бердянського державного педагогічного університету. Відомий у 1980-1990-х рр. вчитель-новатор. Автор низки монографій, більш ніж 30 посібників для вчителів та учнів, понад 300 наукових статей з проблем навчання історії у середній загальноосвітній школі. Коло наукових інтересів – методика навчання історії, трансформаційні процеси у змісті та організації навчання історії в школі» – так презентує нашого університетського вченого редколегія журналу «Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання» в цьогорічному жовтневому номері, де опубліковане інтерв’ю з Костянтином Бахановим.
Відомий вітчизняний фахівець у галузі методики навчання історії ділиться з читачами журналу своїм баченням «ідеального» підручника історії. Особливий акцент в інтерв’ю робиться на науково-методичних пріоритетах побудови сучасної масової учбової книги та суспільних очікуваннях від підручника історії. Журнал також знайомить читачів із колективною монографією «Теорія і практика запровадження компетентнісного підходу до навчання історії в школі», підготовленою професором К. Бахановим та його учнями, колегами: Н. Вєнцевою, В. Мирошниченком, А. Федчиняком, Г. Кашкарьовим, О. Гуренко, С. Бахановою та іншими.
«Університетське Слово»
АРТУР ГАЛИЦЯ: «МОЯ ПЕРЕМОГА – СТИМУЛ ДЛЯ НОВИХ ДОСЯГНЕНЬ!»
Студент нашого університету Артур Галиця нещодавно став переможцем обласного конкурсу «Студент року-2012» у номінації «Студент – суспільний діяч року». Він був нагороджений премією голови Запорізької державної обласної адміністрації О. М. Пеклушенка та став власником подарункової карти «Grant gift» від «Укрсоцбанку». За плечима хлопця багато перемог у Всеукраїнських та Міжнародних конкурсах. Детальна інформація далі в інтерв’ю…
– Артуре, розкажи трохи про себе.
– Народився і виріс у смт. Куйбишеве Куйбишевського району Запорізької області. Зараз я – студент 71 групи Інституту фізико-математичної та технологічної освіти. Як тільки вступив на 1 курс, почав активно брати участь у громадському житті університету. У 2007 році був обраний профгрупоргом серед своїх одногрупників. А вже через деякий час став головою профбюро ІФМТО.
– Що для тебе значить перемога у номінації «Студент – суспільний діяч року», адже отримати таке визнання може не кожний, тим паче, на обласному рівні?
– Одержати таку відзнаку було для мене несподіванкою. Мене переповнювало безмежжя радісних емоцій. Перемога для мене – стимул для нових досягнень!
– Кому ти першому сповістив радісну новину і як дружина відреагувала на твою перемогу?
– Спершу я подзвонив дружині, яка дуже зраділа моїй перемозі. Вона завжди вірить у мене і підтримує всі мої ініціативи. Потім я сповістив про перемогу батьків і рідних. Їх підтримка для мене також надзвичайно важлива.
– Скажи, будь ласка, що необхідно для того, щоб досягти подібного визнання?
– Перш за все, потрібно бачити перед собою мету і йти до неї не зупиняючись; допомагати однокурсникам, брати активну участь у громадському житті університету.
– Ти, мабуть, узяв участь не в одній конференції в на теренах України та за її межами. Розкажи, будь ласка, де ти встиг побувати?
– Перша конференція відбулась у 2009 р. в Будинку профспілок (м. Запоріжжя). Також я їздив на олімпіади по фізиці до Дрогобича, брав участь у нарадах обласного студентського профспілкового активу, у засіданнях центру праці для молоді університету. Не одноразово мене відряджали для обміну досвідом до Запоріжжя та Мелітополя. У 2008 році отримав грамоту Первинної профспілкової організації Бердянського державного педагогічного університету за перемогу у конкурсі «Кращий профгрупорг – 2008». У 2010 році мене нагородили Почесною грамотою Президії Запорізького обкому профспілки працівників освіти і науки України за активну роботу в профспілковій організації та з нагоди Міжнародного Дня студентів. У 2010 році одержав грамоту Інституту фізико-математичної і технологічної освіти Бердянського державного педагогічного університету за активну участь у студентському самоврядуванні. У 2011 році нагороджений грамотою за перемогу в номінації «Профспілковий діяч року», а вже у 2012 р. – у номінації «Студент – суспільний діяч року». Крім цього, став учасником 53-студентської наукової конференції в м. Таганрог (Росія) на якій успішно захистив доповідь «Влияние геометрии проводников на их омическое сопротивление», а також нагороджений відзнаками: «За кращу студентську наукову доповідь» на секції «Дидактика природничо-наукових дисциплін», «За активну участь у міжнародній діяльності» тощо.
– Кому б ти хотів подякувати за підтримку?
– Велику подяку хочу висловити своєму наставнику, голові профспілкового комітету БДПУ Віталію Лолі, який постійно мені допомагає, завжди підкаже, «що» і «як» краще робити. Батькам – за те, що вони дали путівку в життя. Я радий, що навчаюсь саме в цьому університеті. БДПУ для мене – друга домівка.
– Скажи, які в тебе плани на майбутнє?
– Не зупинятися, робити більше добрих справ, проводити різноманітні цікаві заходи…
– Уся команда «УС» вітає тебе з перемогою і зичить успіхів у твоїй діяльності. Що ти можеш побажати читачам «Університетського Слова»?
– Читайте «Університетське Слово», бо там ви можете знайти для себе корисну інформацію. Особисто мені, газета подобається тим, що з кожним випуском вона стає більш досконалою. А кореспондентам видання хочу сказати – будьте «в курсі» всіх новин та не переставайте писати цікаві матеріали!
Вікторія Лутчак,
кореспондент газети «Університетське Слово»