Вишиванка – символ єдиного та дружнього народу. З давніх-давен її одягали наші пращури і на свята, і в будній день. Особливостями вишитої сорочки були різноманітні орнаменти, які, в свою чергу, мали певне значення. З плином часу цінність такого одягу втрачалась. Вишиванка змінилась на футболку, але були і ті, хто не зраджував традиції носіння сорочки.
Не так давно започаткували свято «День вишиванки» для підтримки та збереження українських цінностей і традицій. Всесвітній день вишиванки – щорічно відзначається у третій четвер травня. Цьогорічне святкування припадає на 21 травня. У цей день усі охочі вдягають вишиванку.
Історія свята веде свій відлік з 2006 року, коли студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк запропонувала один день у році вдягатися у національні сорочки. Натхненником Лесі став її одногрупник, який регулярно вбирався у вишиванку.
Із кожним роком масштабність свята набирала обертів – зі святкування в окремих університетах до концертів та різноманітних заходів по всій країні та за її межами. Завдяки цьому святу вишиванка стала трендом не тільки в Україні, але і за кордоном. Усі дизайнери мають у своїх колекціях декілька вишиванок. Вони зроблені як у класичному стилі, так і в інтерпретації (вишиті бісером, вишиванка-сукня, коротка вишиванка, сорочка з пишними рукавами тощо).
Бердянці теж не залишаються осторонь та із задоволенням беруть участь у такій акції. Уже декілька років поспіль у Бердянську проводяться заходи, присвячені святкуванню «Дня вишиванки», куди містяни приходять у вишиваних сорочках, від малого до великого.
У БДПУ святкують День вишиванки вже 11 років. Ініціаторами першого святкування стали студенти і викладачі Інституту філології (нині – факультет філології і соціальних комунікацій). Концепцію розробила заступниця директора ІФ з виховної роботи доц. Ганна Александрова. Цей захід був присвячений вшануванню пам’яті українського митця Володимира Івасюка.
Професорка Ольга Харлан підкреслює, що постать композитора, поета Володимира Івасюка була обрана не випадково – у 2009 році співпали дві пам’ятні дати. До того ж ім’я видатного українця для бердянців є знаковим ще й тому, що доля митця пов’язана з нашим містом, адже його мама – випускниця тодішнього педінституту, в Бердянську жили її сестри, а родина Івасюків часто відпочивала на березі Азовського моря. «А на самому заході, – згадує Ольга Дмитрівна, – студенти виконували пісні композитора та народні пісні, читали поезії, також залучили до виступів дітей викладачів, що підкреслювало щирість, безпосередність, душевність свята».
За словами доц. Марини Богданової, «День вишиванки став своєрідним символом єднання викладачів, студентів, вшанування українських традицій. У холі організували виставку хендмейду, який тільки набував популярність. На ґанку 5 корпусу звучали пісні Володимира Івасюка, які підхоплювали і викладачі, і студенти. Потім ця подія стала загальноуніверситетською, а згодом вийшла на міський рівень».
«Той день був по-справжньому святковий, у всіх присутніх був піднесений і урочистий настрій. Навколо вирувала шалена енергетика, радість. Ми підспівували знайомим пісням, фотографувалися, танцювали. Це був один з перших публічних заходів поза межами навчального закладу, не в аудиторіях чи актовій залі, а просто неба. Гадаю, що вишиванка – це не просто стрій, а чарівна річ, яка здатна прикрасити світ!», – поділилася доц. Юлія Мельнікова.
Бережімо наші традиції! Поки живуть традиції – живе нація!!!
Вікторія Мельник, кореспондентка «Університетського слова»
Фотографії з особистого архіву Юлії Мельнікової
