«Ати-бати» – йшли студенти розважати…

Мужність, сила, войовничість – цими словами можна охарактеризувати День захисника Вітчизни. «Чоловіче свято» веселим концертом пронеслося по Бердянському державному педагогічному університеті. В актовій залі головного корпусу талановиті та обдаровані студенти розважали глядацьке око своїми танцями та піснями. Вокальний ансамбль «Шанс» демонстрував силу та красу голосу, який громовим ехо пролунав у серцях присутніх. Гучними оплесками була «підхвачена» пісня в виконанні ансамблю «Золотий гомін». Голосисті дівчата та баяніст підготували для цього свята спокійні та розважливі слова. Студенти-хореографи з композицією «Ати-бати» заряджали аудиторію позитивним та запальним танцем. Військова форма додала їм солідного, довершеного виду, а виразні рухи заохочували до веселих пританцьовок. «Козацькому роду нема переводу» – запевняє нас через словесно-музичну творчість Народний фольклорний ансамбль «Хуртовина». Їх голоси звучать бадьоро, щиро, непохитно, відносячи нас до далеких дідівських часів.

Народний стиль цього дня став доречним гостем. Ансамбль народного танцю «Калина» лише посилив дух свята. Дівчата в кольорових платтях та хлопці зі шпагами влаштували справжні танцювальні бої, від яких скрипіла підлога та тремтіли стіни актової зали. Ото такі дива виробляють наші студенти! На свято Дня захисника Вітчизни завітали й ветерани війни. А О. Комаров, Д. Шилько, І. Зубрицький, М. Філімонов, О. Хоменко знайшли зворушливі та правильні слова для привітання.

Ми вдячні тим, хто захищає честь нашої країни! Ми вдячні за наше світле майбутнє!

Кристина Корінець,

кореспондент газети «Університетське Слово»

БЛОГЕР ИЛИ ЖУРНАЛИСТ?

Много стало происходить с развитием прогресса. Новые технические приборы, термины, описывающие их, и профессии которые чинят или производят данную продукцию. Что то стало уходить в историю, а что-то конкурировать с уже существующим. С появлением компьютера в 20 веке стали появляться программисты, а с возникновением интернета – хакеры и юзеры. Это все разнообразило лексикон любого языка. Блогер одно из таких слов. Блогер – это человек, которые пишет в интернете обо всем, что его интересует или беспокоит,  выражает свои мысли и размышления. Он выполняет практически всю работу журналиста. И тут следует задать вопрос: зачем нанимать специально обученных людей и платить им за это деньги, если какой-нибудь Коля Василенко из села Новая Каховка может рассказать о проблемах на дорогах или Татьяна Анатольевна из города Миусинск может рассказать о проблемах с электричеством? И эти истории могут быть достойны национальной газеты, но они сделают это совершенно бесплатно.

Блогер или журналист? Заменит ли новая профессия старую, как парикмахер цирюльника? Давайте над этим подумаем: есть разные ситуации, которые журналист так или иначе выразит с разных точек зрения, так как их учат быть беспристрастными к ситуациям. Даже если 12-ти летний мальчик изнасиловал свою младшую сестру, о чем недавно сообщалось в СМИ, профессионал должен описать всю ситуацию и выяснить что именно толкнуло его на этот поступок, то что у него мать и бабушка были наркоманками и алкоголичками и он был предоставлен сам себе или то что он неоднократно подвергался насилию в семье? Журналист представит человечность в этом ребенке, что бы общество определило для себя как к нему относиться, а блогер просто на просто бы раздул из этого ужасную трагедию без каких-либо подробностей.

Но с другой стороны, блогер – это глас народа, а журналиста считают четвертой властью. В принципе, журналист – это человек, но при определенных ситуациях общество так не считает. И в этом случаи болгером быть лучше.

Журналист должен быть объективным, а блогер может писать все что ему взбредет в голову, у него не редактора и ему не нужно фильтровать свое письмо цензурой, ведь его не оштрафуют и не уволят с работы, он не получает за это деньги. У журналиста немного больше полномочий в том, что он может быть на некоторых встречах, на которые работников других профессий не пустят. И тем самым профессия журналист немного важнее, ведь кто знает, какую информацию они могут добыть за закрытыми дверями?

Если честно, то я думала, что во время написания этой заметки я разберусь в проблеме. Но я не смогла. Если на ринг вывести журналиста и болгера и взвесить все «за» и «против» то на данном этапе развития у них равные шансы на выживания. Но зачем писать бесплатно, если можно получить за это деньги?

Дарья Калюжная,

студентка-журналистка 1 курса БГПУ

США – УКРАЇНА: ЗУСТРІЧ В ОН-ЛАЙН

Не дивлячись на деякі початкові технічні незручності, міжнародна американсько-українська он-лайн зустріч все ж таки відбулася. Близько двох годин у конференц-залі БДПУ тривала жвава дискусія між ученими зі Стетсонського та Бердянського державного педагогічного університету. Навчальні заклади обмінювалися своїм досвідом з досить актуальної, як виявилося не тільки в Україні, але й у США, проблеми: труднощі, з якими стикаються молоді спеціалісти-філологи, випускники педагогічних вишів, коли починають працювати в школі. З ініціативою проведення такого заходу виступив. американський професор Майкл Деннер, який очолює програму Російських Студій в університеті США, а також видає журнал, присвячений творчій спадщини Льва Толстого.

Під час обговорення виникало безліч питань. Виявилося, що в обох країнах є спільні риси. Наприклад, в США близько 80 % вчителів – жінки. Багато студентів йдуть стопами батьків і здобувають таку ж професію… Дискусію на тему «Особливості шкільної освіти в Україні» провела доцент кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури ІФСК БДПУ Ірина Співак. Ця тема дуже зацікавила наших американських колег. Завдяки модератору он-лайн-зустрічі Ганні Табаковій все було представлено на високому рівні. Технічну підтримку забезпечили спеціалісти з факультету освітніх інженерно-педагогічних технологій БДПУ.

Вікторія Лутчак,

кореспондент газети БДПУ «Університетське Слово»

ГОСТІ КАФЕДРИ – «ШКІЛЬНІ ГАЗЕТЯРІ»

Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється, ожива, як їх почує.

Тарас Шевченко

Напередодні шевченківських свят викладачі та студенти кафедри соціальних комунікацій запросили до себе в гості учнів 5-Б класу загальноосвітньої школи № 2 (директор – Н. О. Вороновська), які є членами гуртка «Шкільна газета». Майбутні журналісти із цікавістю поспілкувалися з тими, хто навчає секретам професії. Дівчата та хлопці захоплено сприйняли ініціативу кафедри – записати вірші Тараса Шевченка у радіостудії. Ольга Назаренко, Ольга Білоконь, Ганна Капустіна, Давид Якубишен, Владислав Вихрицький, Данило Пінчук, Маріам Пономаренко зробили свій внесок до рубрики «Книжкова полиця» студентського радіо «Бумеранг». Вірші Кобзаря у виконанні школярів почуємо на початку березня, коли все свідоме українство вшановуватиме пам'ять великого митця.

Згадуючи, як блищали дитячі очі, як схвильовано слухали вони свій голос після запису, як пишалися тим, що їм вдалося спробувати себе в ролі дикторів, віриш у наступність поколінь, талановиту молодь і важливість нашої професії.

Особлива подяка керівнику гуртка – заступнику директора з навчально-виховної роботи Л. М. Момотюк, яка піклується про творче зростання своїх вихованців.

Юлія Мельнікова,

завідувач кафедри соціальних комунікацій ІФСК БДПУ