ПАХОЩІ ЛЮТНЕВОЇ «КОНВАЛІї»

…Уже втретє саме 21 лютого, в Міжнародний день рідної мови, кафедра філологічних дисциплін Інституту філології БДПУ влаштовує студентам і викладачам університету справжнє свято поезії! Для тих, хто вже випробував себе в творчості і для справжніх цінителів віршованого слова. Головним героєм свята, безперечно, став черговий випуск студентського літературного альманаху «Конвалія», на сторінках якого молоді поети та прозаїки випробовують свої творчі сили. Більше 50-и студентів з різних інститутів та факультетів вмістили свої твори в третьому випуску альманаху.

Молоді творчі дарування вітали завідувач кафедри, кандидат філологічних наук, доцент Мрія Греб та голова Бердянського літературного об`єднання «Парус», поетеса Раїса Чабан.

Вірші юних поетів вражають щирістю, добротою, любов'ю до людей, нашого краю, його природи, світу. Головна риса творів – не відпрацьована майстерність, а чистота та відкритість душ авторів. А відверта розмова з захопленою молоддю нікого не зможе залишити байдужим. Кожний автор – це ціла епоха, цілий світ. Когось приваблюють картини природи, хтось передає у своїх рядках бурю пристрастей, почуттів. Хтось філософствує, хтось говорить про дружбу, кохання. Свої вірші майстерно декламували: Ганна Пашніна, Ксенія Шевченко, Валентин Бондарчук, Євген Чернишов, Руслан Меджидов, Єгор Абрашкін, Юлія Караянова, Володимир Жаров, Ольга Шунькіна, Ірина Колісниченко, Анастасія Щербакова, Світлана Шиян, Володимир Лисенко, Максим Тюхта, Вікторія Шлег та інші.

…Звучала чудова музика, лунали пісні у виконанні ансамблю народної пісні «Золотий гомін» (керівник – Олена Бузова), а зала наповнювалась бурхливими оваціями…

…Не один молодий автор, тримаючи в руках лютневу «Конвалію», тішився своїм першим друкованим доробком. І ми тішимося разом з ними, бажаючи долати нові творчі вершини…

«Університетське Слово»

На світлинах Олександра Степаненка: презентаційні моменти третього випуску «Конвалії».

Науковий доробок кафедри соціальної педагогіки

У січні 2013 року кафедра соціальної педагогіки Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти видала колективну монографію «Професійна підготовка соціального педагога: теоретико-практичний контекст» за загальною редакцією кандидата педагогічних наук, доцента Ольги Гуренко.

Монографія є результатом роботи викладачів кафедри соціальної педагогіки над комплексною темою «Системний підхід до професійного і особистісного становлення майбутнього соціального педагога в умовах вищого навчального закладу».

У виданні висвітлено особливості професійної підготовки соціального педагога з огляду на сучасні освітні парадигми та соціокультурні умови, розглянуто актуальні проблеми соціально-педагогічної діяльності та шляхи їх розв’язання.

Матеріали монографії можуть стати в нагоді викладачам вищих педагогічних навчальних закладів, магістрантам, студентам та практичним працівникам соціально-педагогічної сфери.

Ольга Величко,

асистент кафедри

соціальної педагогіки ІСПКО

МОЛОДІ ВИКЛАДАЧІ ОТРИМАЛИ БЕЗЦІННИЙ ДОСВІД

У конференц-залі БДПУ 20 лютого пройшло друге заняття школи молодих викладачів, у якому взяли активну участь понад 30 викладачів та аспірантів БДПУ з невеликим педагогічним стажем. Цього разу його тема –«Цілісний науково-педагогічний процес у вищий школі» – розглядалася під кутом проблематики підготовки та проведення лекцій.

У вітальному слові перший проректор БДПУ кандидат філософських наук Володимир Федорик підкреслив, що одна із конкурентних переваг БДПУ – якість освіти.

– Тому підвищення саме якості освіти й надалі – це стратегічне завдання, від виконання якого залежить доля університету і ваша подальша кар’єра, – зауважив Володимир Михайлович, – тому такі заняття для молодих викладачів мають дуже велике значення.

Анкетування на першому з таких занять продемонструвало існування вузлових проблем, характерних для молодих викладачів: пошук мотивації, невміння знайти контакт з аудиторією, репродуктивний стиль викладання, відсутність знань останніх педагогічних інновацій або їх слабке використання.

Це внесло певні корективи у план роботи школи і зумовило тему другого заняття. Його у легкій, невимушеній, афористичній, а, іноді, і артистичній манері провели досвідчені викладачі БДПУ: кандидати педагогічних наук, доценти кафедри педагогіки вищої школи, управління навчальним закладом та методики викладання суспільствознавчих дисциплін Сергій Геннадійович Немченко та Олександр Борисович Голік, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри професійної освіти Олена Анатоліївна Кривільова та кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної психології Сергій Гірєєвич Улюкаєв. Виступ кожного з них схвалювався оплесками слухачів, котрі мали можливість не тільки вислухати змістовні доповіді й отримати корисні поради, а й виконати кілька практичних завдань та вправ, висловити свої думки та поділитись власним досвідом.

Майже тригодинне спілкування між колегами пролетіло дуже швидко і залишило по собі корисні і, головне, позитивні враження.

Сергій Білоусов

Фото Артема Лигіна

Здоровим бути вигідно!

Свого часу відомий російський публіцист та письменник Микола Чернишевський сказав: «Здоров'я ніколи не може втратити своєї ціни в очах людини, тому що і в достатку, і в розкоші погано жити без здоров'я». Ці слова вже друге століття не втрачають своєї актуальності та істинності. Яку б посаду ми не займали, скільки б коштів не мали – здоров’я залишиться першим та найголовнішим компонентом нашого життя. Уявімо собі заможного чоловіка з купою «зелених» у Швейцарському банку та усіма важливими для людини благами. У нього є гроші і, здається, є все, чого душа побажає: автомобілі різних марок та кольорів, величезний будинок у центрі міста та дача, біля якої ростуть ароматні квіти. Але чолов’яга забув про одну річ – здоров’я. Він ігнорує біль у грудях та голові, спираючись на втому та розумове навантаження, не відвідує лікаря та взагалі взяв собі за моду виражатися доволі нерозважливо: «Поболить та пройде». А тепер уявіть наступну картину: чоловік виявився не на жарт хворим і жодні гроші вже не врятують його життя… Такий опис можна застосувати і до малозабезпеченої людини, адже всі ми звикли відкладати власний фізичний, психологічний та духовний стан у далекий, темний ящик, до якого втрачений ключ. Чому ми так часто, розуміючи важливість здоров’я, накладаємо на нього табу? Чому нехтуємо повноцінним, щасливим життям?

Для того, щоб бути здоровим, потрібно дуже мало: фізичні вправи, правильне харчування та відмова від шкідливих звичок. Займатися фізкультурою ми починаємо ще в школі, технікумі та університеті, а далі вже самі вирішуємо продовжувати надавати організмові навантаження чи ні. Особисто я по натурі своїй людина не спортивна. Це не зовсім моє заняття, так як мені не вистачає терпіння займатися вправами, грати в м'яч, або висіти на перекладині. Я усвідомлюю, що моє ставлення до здоров'я не найкраще. Часто мені не вистачає часу, але переважно бажання. Простіше сидіти і думати «завтра, все завтра», але це завтра не настає ніколи. Проте це не означає, що я не люблю рух. Рух – це життя. Саме тому я частенько надаю перевагу прогулянкам біля моря, або «мандрую» містом у пошуках пригод. Я поважаю спорт, фізичну культуру і захоплююся людьми, які виявляють до цих занять стільки сили волі та щирої зацікавленості. Приємним фактом залишається те, що про важливість фізичної культури не тільки говорять, але й співають. Наприклад, російська група А-Студіо спільно з Леонідом Руденком виконали пісню «Ранкова гімнастика», яка присвячується саме фізичному здоров’ю. Весела пісня та позитивний кліп налаштовують на потрібний лад, підсилюють бажання відкрити в собі талант справжнього цінителя спортивного світу.

Одна з головних складових нашого здоров’я – правильне харчування, адже саме від їжі залежить внутрішній стан людського самовідчуття. Існує думка, що корисна їжа коштує не дешево, але насправді це лише міф. Кожен з нас може дозволити собі декілька соковитих яблук в тиждень, стебло броколі, яке містить більше 90% добової дози вітаміну К і майже 100% добової норми вітаміну С. Доречним на вашому столі стане гранатовий сік, яйця, лосось, квасоля, а також корисний та смачний йогурт. Найкращі народні ліки проти застуди – часник, але мало хто зловживає цією гострою рослиною. Англійська приказка каже: «Снідати треба як королю, обідати як лорду, вечеряти як жебраку»… Я не впевнена, що королівська родина Великобританії відмовляє собі у чудовій вечері, а ось сказати це про людей середнього класу, думаю, можна. Наприклад, відомі зірки Голівуду, такі як Анжеліна Джолі, Шерон Стоун, Демі Мур, Джулія Робертс та інші відмовляють собі у багатьох смачних «спокусах» заради краси та гарного самовідчуття. Жінки задовольняються овочами, фруктами, рибою та супом і, звичайно, з небезпекою споглядають на «дієтичний годинник». Якби я мала змогу зустрітися з однією з цих жіночок, то неодмінно порадила скуштувати їм нашого українського, цілющого борщику.

Тема шкідливих звичок найбільш популярна серед молодих людей. Хлопці та дівчата з підліткових років «куштують» цигарки та алкогольні напої, дехто взагалі бавиться наркотиками. Стадія залежності перетворює подібні звички в хворобу, від якої важко знайти порятунку. Засмучує той факт, що Україна займає одне з перших місць у світі з алкоголізму та тютюнопаління. Одна дівчина зізнається: « Куріння не є для мене залежною звичкою, адже я можу не палити тиждень чи, навіть, два. Я палю не для заспокоєння нервів чи наявності депресії, а лише тому, що мені це подобається». Тисячі фільмів, відеороликів намагаються показати пагубні наслідки тих та інших звичок. У дитинстві я полюбляла дивитися радянський мультик «Ну, постривай!» і, чомусь, була впевнена, що вовк такий вередливий, нестриманий та не надто дружній з тих причин, що зловживає цигарками. Моїй дитячій логіці залишається лише позаздрити. Можливо, що жодна стаття, репортаж або лекція не здатні змінити позицію тих, хто не дбає про себе, але вона може змінити світогляд тих, хто твердо вирішив подолати свого ворога.

Кожна людина має свій рецепт гарного самовідчуття, міцного здоров’я. У мене він простий: менше негативних емоцій, сварок, більше спокою, щирих посмішок, а головне, пам’ятайте – здоровим бути вигідно!

Кристина Корінець,

кореспондент газети БДПУ «Університетське Слова»