День: 10.03.2016

Із нагоди 202-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка на факультеті фізико-математичної і технологічної освіти БДПУ організували літературний брейн-ринг! Тематикою цього заходу стала творчість великого митця та письменника – Кобзаря. У цій грі брали участь команди 1-го, 2-го, 5-го та 6-го курсів.  

«Слава Шевченкова – слава України!» – з таких слів розпочалася літературно-інтелектуальна гра брейн-ринг під назвою «Світова велич Шевченка». Гра проходила під пильним наглядом членів журі (голова журі – декан факультету к. п. н., доцент Андрій Малихін, члени журі – заступник декана з соціально-виховної роботи, наукової та міжнародної діяльності к. ф.-м .н., доцент Яна Сичікова, к. п. н., доцент Юрій Єфименко, старший викладач Дмитро Вертипорох, завідувач лабораторії Любов  Валентирова).

  

У літературному брейн-ринзі недостатньо знати правильну відповідь, тут потрібні швидкість мислення, реакція, швидкий аналіз пропонованих партнерами по команді варіантів відповіді, правильний вибір найбільш підходящого з них. Всі учасники з цим непогано впоралися. Приємно, що наша молодь цікавиться історією видатних людей, а юних інтелектуалів з кожним роком стає все більше.

Із великим задоволенням гравці команд брали участь у цій грі. Кожна з команд хотіла вибороти перемогу, але це було не так вже й легко. Протягом трьох конкурсів лідером була команда 6-го курсу «Кактуси Шевченка», але далі почали розігріватися й наздоганяти студенти молодших курсів. Організатори цього заходу підібрали непрості завдання та запитання, які складали не тільки знання біографії письменника, але і його творчості. Учасникам було цікаво пригадати те, що вивчалося ще в школі.

Основною метою заходу з літературно-інтелектуальної гри брейн-ринг є підтримка талановитої молоді, популяризація та подальший розвиток руху інтелектуальних ігор серед підлітків і молоді.

  

Перемогу отримали гравці команди «Тарасичі» – наші першокурсники. Їх привітали декан та представники деканату факультету фізико-математичної і технологічної освіти. Всі команди були нагороджені дипломами: за 1-е місце – команда «Тарасичі» 1-го курсу, 2-е місце – команда «Тарасовці» 1-го курсу, 3-є місце – команда «Юні Кобзарі» 2-го курсу, 4-е місце – команда «Кактуси Шевченка» 6-го курсу. А присутні викладачі та запрошенні гості отримали задоволення від гри, за якою із задоволенням спостерігали.

У рамках відзначення 202-річчя Т. Г. Шевченка на факультеті фізико-математичної і технологічної освіти студентка 12-ї групи Наталя Корзун підготувала малюнки, пов’язані з життям та творчістю славетного Кобзаря.

Сергій Онищенко,
асистент кафедри технічних дисциплін
Світлини з архіву факультету 

 

У Центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації БДПУ сьогодні, 10 березня, відбулась дискусія за книгою Олеся Бузини «Вурдалак Тарас Шевченко». Було піддано обґрунтованій критиці погляди журналіста Олеся Бузини на життя та творчість українського поета, художника, письменника.

  

Під час дискусії студенти-першокурсники фаху «журналістика» разом із куратором – кандидатом  філологічних наук, доцентом Людмилою Кондаковою обговорили теми, які стосувалися таких питань: сучасні трактування особистості Тараса Григоровича; біографія Тараса Шевченка як сплав геніальності, таланту та надзвичайної працелюбності; Тарас Шевченко – націоналіст чи справжній патріот? Після закінчення полеміки студенти зробили висновки, що Олесь Бузина не мав етичних підстав спотворювати дійсність, факти, фабрикувати інформацію щодо Великого Кобзаря – гордості української нації.

Колектив кафедри соціальних комунікацій
Інституту філології та соціальних комунікацій
Світлини з архіву кафедри

Нещодавно англійською та українською мовами опублікована книга Вікторії Константінової, Ігоря Лимана та Анастасії Ігнатової «Європейське спрямування Північного Приазов’я в імперську добу: британські консульські рапорти про італійське судноплавство».

Книга присвячена контактам Північного Приазов’я з європейськими країнами в період між Східною (Кримською) та Першою світовою війнами. Слідуючи історіографічній традиції, автори відрізняють Північне, українське, Приазов’я з портовими містами Бердянськом і Маріуполем від Східного, російського, з його містами-портами Таганрогом і Ростовом-на-Дону. У центрі уваги знаходяться дві європейські нації, які брали активну участь у торгівлі на Азовському морі – італійці та британці. Увага зосереджена на висвітленні італійського судноплавства консулами Великої Британії. Окрім авторських досліджень і статистичних таблиць, книга включає витяги з рапортів британських консулів другої половини ХІХ – початку ХХ століття.

Автори книги зазначають, що італійцям вдалося досить ефективно “вписатись” у контекст економічних пріоритетів Російської імперії у регіоні, згідно з якими міста-порти Північного Приазов’я мали служити такими собі “вікнами у Європу”, головною спеціалізацією яких мав бути експорт зерна на європейські ринки.

Як статистичні дані, що наводились у консульських документах, так і спостереження самих консулів засвідчували, що саме італійці виступали одними з головних конкурентів британців у торгівлі через порти Північного Приазов’я, які тривалий час суттєво випереджали підданих Сполученого Королівства як за кількістю суден, що заходили до Бердянська та Маріуполя, так і за обсягами перевезених ними вантажів. У 1860-х – 1870-х рр. причини програвання своїх співвітчизників у цій конкурентній боротьбі британські консули вбачали у більш енергійному характері капітанів італійських суден, у їхньому кращому піклуванні про вантажі, у використанні італійської як мови спілкування торговців з різних країн, а, головне, в можливостях італійців пропонувати більш дешеві фрахти. Такі можливості, в свою чергу, забезпечувались завдяки меншій собівартості італійських суден; нижчій заробітній платні їхніх команд; меншій собівартості харчування останніх, гіршого за якістю від харчування британських екіпажів; більш гнучким режимом роботи італійців.

У 1860-х рр. італійцям належало від 49,6% до 57,6% від всіх суден, що заходили до Бердянська, у 1870-х рр. – від 39,2% до 66,1%. Тільки з початком 1880-х рр. цей відсоток почав знижуватись, що було пов’язано у тому числі і зі зростаючою конкуренцією з боку британців, які стали робити ставку на використання не вітрильників, а пароплавів. Тим не менш, чисельність суден під прапором Італії у Бердянському порту і надалі перевищувала чисельність суден під прапором Великої Британії, хоча упродовж 1884 і 1897 рр. цей розрив рідко перевищував 10%. У останні роки ХІХ ст. роль італійців у торгівлі Бердянська знов суттєво зросла, і у 1898-1911 рр. їм належало від 30,3% до 48,5% відсотків суден.

З тією обставиною, що з поміж всіх портів Азовського моря першість за репрезентованістю італійських суден і часткою перевезених ними вантажів належала Бердянську, була тісно взаємопов’язана активна діяльність у цьому місті італійського консульства, головним пріоритетом діяльності якого було сприяння веденню торгівлі співвітчизниками. З поміж всіх іноземних представництв, які діяли у Бердянську (а їх було більше десяти) тільки консульство Італії мало в своєму підпорядкуванні консульську установу, яка діяла у іншому місті: від італійського консульства в Бердянську залежало віце-консульство у Керчі. При цьому тільки два іноземні представники у Бердянську мали привілейований статус не торгових консулів. І ними були саме консули Італії та Великої Британії. Порівняння їхнього статусу та функцій давало британським офіційним представникам підстави писати про переваги італійських колег.

Актуальності зверненню саме до англомовних джерел з історії українського Приазов’я додає та обставина, що 2016 р. проголошений роком англійської мови в Україні.

Книга вже розіслана до центральних, обласних і університетських бібліотек України. А з її електронною версією можна ознайомитись у розділі «Бібліотека» сайту науково-дослідного інституту історичної урбаністики (http://ri-urbanhistory.org.ua/library-archive/libra).

«Університетське Слово»
(за матеріалами Анастасії Ігнатової)

У дошкільному навчальному закладі №36 «Чебурашка» 25 лютого ц. р.  відбулося методичне обꞌєднання «Мовленнєвий розвиток дошкільників як складова готовності до шкільного навчання», в якому активну участь брала асистент кафедри прикладної психології та логопедії Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти БДПУ, вчитель-логопед ПНВК «Капітошка» Аліна Синиця. Учасники розглядали такі питання: «Особливості формування мовленнєвої та комунікативної компетенції дітей дошкільного віку», «Про різні форми художньо-мовленнєвої діяльності як засобу розвитку мовлення дошкільників (з досвіду роботи)», «Про розвиток мовлення засобами художньої літератури (з досвіду роботи)».

Викладач виступила з доповіддю на тему «Артикуляційна та дихальна гімнастика як основа формування правильної звуковимови в дітей дошкільного віку», під час якої ознайомила педагогічний колектив дошкільного закладу з важливістю застосування артикуляційної та дихальної гімнастики під час режимних моментів та на заняттях (з розвитку мовлення, фізичної культури, музичні заняття та ін.), адже систематичне їх застосування формують правильну звуковимову, покращують дикцію, сприяють розвитку мовлення та підготовці дитини до шкільного навчання. Учасники методичного обꞌєднання виконували вправи самостійно й пообіцяли навчити своїх вихованців таких дещо кумедних, але корисних вправ та ігор й отримали корисні навички для роботи та позитивні емоції. 

Подібні методобꞌєднання сприяють покращенню якості освітнього процесу в цілому та ефективному розвитку мовлення дітей дошкільного віку. 

«Університетське Слово»
(за матеріалами Аліни Синиці,
асистента кафедри прикладної психологїї та логопедії
Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти, 
вчителя-логопеда ПНВК «Капітошка»)
Світлини з архіву кафедри