Й зовсім не святкова. Вирішили 2-у річницю «Наших Атлантів» відзначити черговою поїздкою до хлопців-фронтовиків. Ще встигнемо насвяткуватися – після ПЕРМОГИ! На чолі з Анеттою Омельченко провідували наших бійців із 56-ї бригади ЗСУ, вручали замовлені автомобільні колеса солдатам 53-ї бригади. Зустрічалися з бердянцаями, які мужньо несуть службу, щоби ворожа навала не просунулася вглиб рідної України…  Слово «перемир'я» і цього разу звучало бридко і фальшиво, бо стріляли московські окупанти увесь час, особливо гаряче було вночі, як розповідали нам хлопці.

Дуже зраділи воїни подарункам, просили передати усім бердянцям велике «ДЯКУЮ!!!». І приємно, звичайно, що таких небайдужих людей стає все більше й більше… Дякуємо Олегу Зінченку, Аллі Сердюк, Миколі Тюркеджі, Софії Філоненко, Яні Осадічій, Людмилі Борисовій, Раїсі Гусіній, Наталії Іванченко, Світлані Степаненко, Любові Кардаполовій, Арему Болдиреву, Василю Горягіну, п. Олені з с. Осипенко, Ользі Удаловій, Олександру Овсяннікову, п. Ірині, Дмитру Васильєву, Олександру Романову, Андрію Вєтрову, Ірині Шиманович, ПП «Лонгін» й багатьом іншим, хто разом із нами  допомає захисникам відчути сильне плече бердянської підтримки.

Окрема вдячність від солдат невтомним жіночкам, які удень і вночі перефарбовують сотні метрів тканини, ріжуть на смужечки й згодом виплітають такі потрібні на фронті маскувальні сітки.

Наш Павло Іванович Порохня виконав майже усі замовлення хлопців, він вже більше двох років їм допомагає. Тому нас зустрічали як добрих друзів, показали, як облаштувались солдати на новому місці. Що вражає, так це порядок повсюди: і де їдять, і де сплять. Не вистачає, правда, матраців, тому спальники лежать прямо на підлозі. Поки ще тепло, це можна якось пережити, але наближаємося до холодів…

…Дуже потрібно хлопцям наша допомога:просять плівку, цвяхи, «фольгоізол», матраци, шурупи…  Може в когось є ще біноклі. Наступного тижня поїдемо знову….
  

 НАШІ АТЛАНТИ 

ДО 2-Ї РІЧНИЦІ «НАШИХ АТЛАНТІВ»

Згасають: два літа,
Дві осені, зими. Дві весни,
Як ми намагаємось чесно
Перетерпіти
Всі болі, жалі, всі тривоги –
Терпкі випробунки від Бога…
Бо наші на фронт дороги
Стелилися, ой, як не гладко,
А напріч – майже жорстоко
Через сердець наших кладку…
Та, знаючи не однобоко,
Що там, на донецьких широтах,
Поміж чагарів і болота
Справжні Вітчизни Герої –
З ворогом підлим в двобої
Нам демонструють звитягу, –

Знову і знов до них тяга
В сувору дорогу нас кличе.
А нам уже навіть личить
Синами їх називати…
…Повертайтесь, хлопці, до хати,
Щоб Перемогу відсвяткувати!!!

Степан Герилів
НАШІ АТЛАНТИ

Свято нашої солідарності, свято терпіння і витримки, свято небайдужих людей

Мій добрий друг Степан Герилів написав сумний вірш про два волонтерські роки "Атлантів". Найгірший сум – у тому, що війна досі триває, а наша робота досі потрібна. А ми ж так сподівалися, що це ненадовго! "До ближчої зими" чи "тільки до весни"….

Усі волонтери знають, що таке втома, розчарування і безсилля. Трапляються і такі зовсім не романтичні хвилини. Але завдяки нашій праці ми також знаємо, що є поруч десятки і сотні українців, які готові подати руку допомоги і підставити надійне плече.

За ці два роки я знову і знову відкривала Людей у людях – друзях, колегах, знайомих і незнайомих, близьких і далеких. Я здобула безцінний досвід і часом дуже неочікувані для філолога знання. Я знаю, що не сама і що ми не самі. Я сто разів переконалася, що "просіть і буде вам дано, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам".

Тому, хоч якою б сумною не була друга річниця "Наших Атлантів", є в ній і момент радості і гордості за своїх. За бердянців. За українців. І є сильна віра в те, що ми все здолаємо і переможемо, бо разом нас багато. Хай це буде свято нашої солідарності, свято терпіння і витримки, свято небайдужих людей.

Тож зі святом, дорогі друзі! Низький уклін усім, хто на фронті і хто допомагає тримати оборону!

Софія Філоненко,
професор БДПУ  

Учора, 9 вересня, НДІ Історичної урбаністики у конференц-залі БДПУ провів презентацію щойно виданої книги Дослідники історії Південної України : біобібліографічний довідник / Упорядник : Ігор Лиман. – Том 2. – Київ, 2016. – 496 с., іл.

Книга є складовою розробленого професором Ігорем Лиманом проекту “Історіографія історії Південної України”, завданнями якого є формування узагальнюючої картини стану вивчення історії Південної України; популяризація напрацювань науковців, що займались чи (та) займаються цим регіоном; створення можливостей для кожного дослідника, який звертатиметься до окремих аспектів історії Півдня, вільніше орієнтуватись у тематиці попередників; сприяння контактам між науковцями; формування інформаційної платформи, яка може прислужитися консолідації та координації зусиль і окремих дослідників, і інституцій з вивчення минувшини Південної України.

Книгу рекомендовано до друку Вченою радою Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України і видано під грифами Національної академії наук України та Науково-дослідного інституту Історичної урбаністики (БДПУ).

Публікація книги здійснена за підтримки Канадського інституту українських студій Альбертського університету (Вічний фонд ім. Михайла і Дарії Ковальських).

Перший том видання побачив світ у 2013 р. Паралельно із цим на сайті Науково-дослідного Інституту історичної урбаністики в рубриці “Проекти” було створено директорію “Дослідники історії Південної України: біобібліографічний довідник” (http://ri-urbanhistory.org.ua/projects/110-historians). З її змістом учасників презентації ознайомив адміністратор сайту Євген Гнибіда. Він, зокрема, повідомив, що нині завершується розміщення файлів з доповненими біографічними даними і бібліографією кожного з тих науковців, інформація про яких увійшла до першого та другого томів. Загалом до першого тому включені біобібліографії 136, а до другого – 181 науковця.

На презентації книги були присутні деякі з її авторів і «героїв», а також викладачі університету та студенти-історики.

«Університетське Слово»
(за матеріалами НДІ історичної
урбаністики БДПУ (http://ri-urbanhistory.org.ua/).