До 120-річчя Марини Цвєтаєвої
Гендерний аспект
Марина Цвєтаєва, Сергій Єсенін, Стефан Цвейг, Володимир Маяковський, Вірджинія Вулф, Джек Лондон… Всі ми добре знайомі з творчістю цих яскравих письменників, проте, на жаль, їх об’єднує не лише безперечний талант – так сталося, що життя кожного з них трагічно обірвалося за власним фатальним вибором. «Письменники-самогубці» – саме такою стала тема воркшопу, присвяченого 120-річчю з дня народження Марини Цвєтаєвої. Захід відбувся 23 жовтня за ініціативи Центру гендерних досліджень і кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури Інституту філології та соціальних комунікацій.
Самогубство є однією з одвічних проблем людства. Його причини різноманітні – від психічних захворювань на кшталт шизофренії до депресій, викликаних віковими особливостями чоловіків і жінок. Статистичні дані, наведені в презентації директором Центру гендерних досліджень Мартою Варикашею, продемонстрували, що серед смертності населення за зовнішніми причинами самогубство посідає перше місце. У середньому в Україні кожного року 25 осіб ідуть з життя через суїцид, тоді як у світовому масштабі ця цифра зростає до одного мільйона, причому більшість самогубців є особами чоловічої статі, тоді як жінки частіше роблять спроби покінчити життя самогубством, але вдаються до «гуманніших» способів і тому лікарям вдається їх врятувати.
У топ-десятку за кількістю суїцидів на 100 тисяч населення потрапляє більшість країн пострадянського простору, зокрема Росія, Казахстан, Білорусь, Україна, а також Китай і Японія. Про культурні, релігійні та економічні передумови цього феномену доповідала пані Марта Варикаша. Цікавим фактом стало, що до групи ризику відносять людей певних професій, зокрема медиків, фінансистів і особливо творчих людей – музикантів, акторів, художників, письменників.
Докладніше про долю письменників-самогубців розповіла заступник директора з наукової роботи ІФСК Г. І. Табакова у своїй презентації «Дивний вибір між життя і смертю…» Вражаючим одкровенням стала для слухачів розповідь про непрості стосунки між Володимиром Маяковським і його музою Лілією Брік, а також про причини психічного розладу Вірджинії Вулф, яка за своє життя кілька разів намагалася вчинити суїцид.
Особливої уваги також заслуговує виступ магістрантки ІФСК Вікторії Подолянчук, яка висвітлила у своїй доповіді версії загибелі Марини Цвєтаєвої, підготувавши слухачів до проникливої розповіді к. філол. наук, доцента Ірини Співак про долю письменниці та її стосунки з Борисом Пастернаком, який вже після смерті письменниці присвятив їй поезію «Памяти Марины Цветаевой».
Воркшоп завершився переглядом документального фільму «Марина Цветаева: Страсти по Марине». Пристрасть, вагання, життя в еміграції, відчай, розчарування, злидні, допити більшовицькою владою, самотність – все це зібралося тут, в одному фільмі у вигляді фрагментарних спогадів самої поетки, що створювало задушевно-меланхолійний настрій і дозволяло глибше зрозуміти життя і творчість письменниці.
Без сумнівів, такий семінар надовго запам’ятається, і, незважаючи на те, що тема самогубства досить делікатна і похмура, вона змушує задуматися про сенс життя, вчить бути уважнішими до наших близьких і дорожити коханням, родиною і тією позитивною енергією, підтримкою, яку дає нам спілкування в дружньому колективі.
Водночас ця тематика спонукає замислитися над іншими літературознавчими, культурологічними, психологічними проблемами, зокрема цікавою постає проблема межі між геніальністю і безумством…
Олена Мухіна,
студентка Інституту філології та соціальних комунікацій
На світлинах: найцікавіші моменти «філологічного воркшопу».
