…Ось і наступила хвилююча, приємна і, водночас, така відповідальна мить для магістрантів Інституту філології та соціальних комунікацій – урочисто-святкове вручення дипломів. У конференц-залі БДПУ, окрім них, таких цікаво-привабливих, були керівники інституту, викладачі, друзі, рідні, близькі…
Одна, чи не найважливіша, сходинка до професійної діяльності вже пройдена. Головна інтрига свята – вісім студентів (із десяти) отримали дипломи з «відзнакою»! Щирі й теплі слова побажань, головних настанов на майбутнє найперше звучали з уст директора Інституту, доктора філологічних наук, професора Ольги Харлан: «Ці п’ять з половиною років залишаться в пам’яті вашій вічним спогадом, коли ви вчилися, формуючи себе як особистість. Я думаю, років через 10, як максимум, ми дізнаємося про вас, як серйозних і досвідчених науковців, відомих фахівців. Широкої, рівної вам дороги в житті, і щоб перепони були тільки найменшими, бо без них все одно не обходиться. Щоби в професійному й особистому житті завжди була для вас безхмарна погода і, водночас, не дуже палюче сонце. Щасливої вам дороги!». Й доктор філологічних наук, професор Раїса Христіанінова висловила привітання магістрам: – «Кожен будує щастя своїми руками, і ви підходите до того порогу, коли треба будувати свою сім’ю, знаходити другу половинку, яка буде підтримувати вас у житті. То ж бажаю я вам: щоб ви і в цьому мали щастя та «два крила», які б супроводжували вас весь життєвий шлях. Тож, щасливого вам лету!».
На кожного нинішнього випускника чекає попереду важливий вибір життєвої дороги, якою прямуватимуть вони до професійних вершин. А в подоланні цих вершин допоможуть знання, отримані в рідному університеті. Про це говорять самі магістри: Ольга Трюхан: «На початку шляху ми всі складали певний план дій, визначалися із метою свого шляху й методами його досягнення. Проте процес навчання, дорослішання, становлення вносив свої корективи в наші задуми й прагнення. Навчання, наукові дослідження, нові знайомства, зустрічі з гідними й цікавими особистостями – усе це захоплювало й спонукало нас поринути в бурхливе студентське життя з головою. Я з упевненістю можу сказати, що здійснила всі свої плани!». Марія Бурмістрова: «Я буду сумувати за своєю групою, бо студентська дружба – головна особливість, яка нас згуртовувала. Пам’ятаю, як відвідували концерти, організовували зустрічі. Ми – одна сім’я, яка є і завжди буде».
Анастасія Кузьменко: «Зажди буду пам’ятати свого найулюбленішого викладача – Ірину Едуардівну Співак. Це – педагог з Великої літери. Отримані знання – безцінні. Хоч бувало, іноді, не все одразу вдавалося, але завдяки старанням та зусиллям, на які вона нас підштовхувала, ми отримали неоціненний вантаж знань, що докорінно змінить наше професійне життя».
Вікторія Лутчак,
кореспондент «Університетського Слова»
На cвітлинах Дениса Величка та
Олександра Лазукіна («Студентський клуб»):
так святково отримували вчора
дипломи магістри-філологи
