День: 15.02.2018

Спогади – це образи, відчуття і враження. Світлі спогади здатні зігріти, навіть, у холодну зимню пору. Тому сьогодні, 15 лютого 2018 року, в конференц-залі головного корпусу зібралися викладачі і студенти Бердянського державного педагогічного університету, щоб згадати творчий і життєвий шлях тих, хто творив і продовжує творити сучасну українську літературу і журналістику – у нашому виші відбулась презентація книги «Сторінками пам'яті. До альма-матер через 40 літ» (упорядники Степан Герилів та Михайло Зубик).

Поринути у спогади про роки навчання на факультеті журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка тоді талановитих юнаків і та дівчат, а сьогодні – успішних і відомих журналістів, письменників, політиків дозволила, як сказав один із упорядників, головний редактор газети «Університетське Слово» Степан Герилів, важка праця, що оформилась в книгу теплих вражень про роки студентського життя.

Першою привітала Степана Гериліва доцент кафедри соціальних комунікацій Юлія Мельнікова: «Завдяки натхненній музі Степана Миколайовича, його ідеям, це видання побачило світ. Предметом особисто моєї гордості стало те, що над обкладинкою «чаклувала» студентка-журналістка 4 курсу Анна Волканова. Мені дуже приємно тримати в руках такий гарний екземпляр, особливо, створений талановитою дитиною, яка навчалась в групі, де я була куратором на першому курсі. А інтерв’ю у Степана Миколайовича взяла ще одна наша журналістка-донечка Леся Сухомлин, яка нині працює редактором на ТРК «Рудана» в Кривому Розі. І принагідно, хочу подякувати всім, хто має стосунок до публікації книги, привітати своїх колег, рідну кафедру соціальних комунікацій із десятиріччям. Вітаю!».  

Книга складається з тематичних блоків: спогадів випускників ЛНУ імені Івана Франка про альма матер, фотографій з власних архівів і творчих доробків авторів. У книзі розкрита багатоплановість психології творчості, відтворено непрості долі авторів та показано, якою може бути справжня журналістика. Як слушно зазначила Юлія Мельнікова: «Зі сторінок видання виринають не просто життєписи, а історії про становлення цих людей як особистостей, професіоналів, це не лише книга про власні долі – створено широкий портрет доби, складного часу, коли панує комуністична буденщина, а серцях цих непересічних і талановитих молодих журналістів, письменників вже проростають ті зерна свободи, прагнення до становлення України як незалежної держави».

Привітати Степана Гериліва прийшла проректор з науково-педагогічної роботи, доцент Вікторія Ліпич: «Вітаю Степана Миколайовича з тим, що побачила світ ця книжка, за кожною сторінкою якої стоїть тривала, нелегка і клопітка праця. Мушу сказати про одного з авторів, натхненника усієї роботи Степана Миколайовича, який у нас в університеті – генератор ідей, настільки енергійна, настільки сучасна людина, що ми не встигаємо відстежувати і опрацьовувати всі ті ідеї, які в нього виникають. Для наших шановних студентів – це приклад для наслідування, адже він – людина, яка залюблена у свій фах, у свою професію, самовіддано займається своєю справою, живе журналістикою».

Професор кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури Софія Філоненко: «Для мене ця книжка, має особливе значення, тому що в ній йдеться про журналістів. Для мене, в роздумах про фах журналіста, зринули такі думки, що нині ця професія є дуже суперечливою. І до неї звучать полярні оцінки, які звучать нині стосовно політиків. Ми захоплюємося, з одного боку, владою, яка належить журналістам, потужністю їхніх ідей, але разом і з тим ми спостерігаємо день у день сумні приклади морального падіння журналістів, які не завжди дотримуються високих етичних стандартів… Але, коли я дивлюся на Степана Миколайовича, коли я спілкуюся з ним , я розумію, що це – саме той журналіст, який реабілітує в моїх очах цю професію. Це – людина, яка не тільки нею живе, але яка насичує кожне своє писання внутрішнім світом і теплом, і це тепло дуже відчувається на сторінках цієї книги».

Значну частину книги присвячено спогадам про викладачів університету, які дали путівку в життя майбутнім «акулам пера». Не дарма у назві книги читаємо: «Випускники… про мрії та сподівання, про долі і вдячність»…

Потім слово взяла завідувач кафедри української літератури та компаративістики, професор Ольга Новик. Вона зазначила, що книга дарує дуже світлі, приємні відчуття. Вона – про спогади, про пам’ять. «А без пам’яті, ми би всі стали манкуртами, бо ми не знатимемо нашого роду, звідки ми і для чого ми на цій землі. Якщо людина втрачає пам'ять – це найстрашніше, адже вона губиться в цьому світі. А цю книгу створили люди, які не загубилися, не втратили відчуття свого «я» і єднання з коріннями духовності» – зауважила Ольга Новик.

Професор кафедри української літератури та компаративістики Ольга Харлан нагадала присутнім в аудиторії про складні часи, в які жили автори книги: «Яскраво і, в той же час, сильно розкрита повсякденність студентства 1972-77 років. 72-ий рік в історії української культури, і взагалі в історії України – досить складний , тому що в січні того року почалися арешти потужного шістдесятництва і студенти , які прийшли в університет, повинні були розуміти, що потрібно не тільки вчитися і отримувати знання, а водночас тримати себе в якихось рамках, тому що за будь-яке відхилення від офіційної лінії тодішньої партії, їх могли примусити написати заяву на відрахування, так як ми це читаємо в спогадах… Ми маємо зріз епохи…». Крім того, Ольга Харлан наголосила, що в книзі підіймаються серйозні проблеми тогочасної доби, проте, в ній також багато гумористичних моментів із життя авторів.

Доцент кафедри соціальних комунікацій Людмила Кондакова подякувала упорядникам і поділилася особистими думками про книгу: «Вона вразила мене тим, що люди, які в ній описані – це моє покоління, адже в 2016 році мій випуск Київського національного університету імені Тараса Шевченка святкував 35 років, але такої книги ми не написали і не видали, а це значить, що в нас не було Степана Гериліва, ініціатора і подвижника, не було такої творчої людини. Наше покоління, може і має долю нелегку, але в той же час щасливу». Також Людмила Кондакова побажала подальшого натхнення авторам, а також – випустити ще одну книгу до 50 річниці випуску.

Завідувач кафедри соціальних комунікацій, доцент Анастасія Носко наголосила на тому, що дуже приємно, коли люди обирають фах «журналістика» за покликанням і закликала студентів рівнятися і наслідувати Степана Гериліва, прочитати книгу «Сторінками пам’яті. До альма-матер через 40 літ» і вчитися у справжніх професіоналів, адже для студентів – це справжній посібник. Так само книга є цінним джерелом для історії журналістики, адже вона розкриває історії людей, які творили і працювали в Україні, майстрів своєї справи.

Анетта Омельченко, доцент кафедри теорії і методики навчання мистецьких дисциплін зазначила, що Степан Герилів – генератор ідей, а ми, с свою чергу, сподіваємось, що його ідеї будуть прикладом до наслідування і матимуть продовження. Багато теплих слів сьогодні прозвучало на адресу упорядників і авторів видання про історію української журналістики, про їхні долі, сподівання, злети і мрії. Вітаємо упорядників і творчий колектив авторів із виходом у світ цікавого видання приємних спогадів. Погоджуємось із словами Анетти Омельченко і сподіваємось, що публікація книги про роки студентства стане прикладом до наслідування теперішньому і наступним поколінням випускників і нашого університету!

 

  

 

Ксенія Лукач, старший викладач кафедри соціальних комунікацій
Світлини Юлії Барно, старшого лаборанта кафедри соціальних комунікацій

 

…У кожному трудовому колективі є свої неписані закони, традиції, приємні моменти спілкування. Все, звичайно, в першу чергу, залежить від керівника, начальника…

Сьогоднішнє свято Стрітення Господнього вирішив по-своєму відзначити декан факультету фізичного виховання, професор Сергій Кушнірюк, запросивши під час обідньої перерви своїх підопічних на свіженькі млинці. Викладачі та співробітники кафедр факультету, смакуючи гостинцями від декана, щиро дякували керівникові за увагу та приємне спілкування.

… Цілком випадково й ми приєдналися до частувань…

«Університетське Слово»

Світлини Дмитра Бакарджиєва
(Студклуб)

Учора, 14 лютого, в  День всіх закоханих, Рада учнівського (студентського) самоврядування коледжу на чолі з художнім керівником Анастасією Прохоренко організувала та провела  інтелектуально-розважальну гру «Хто зверху?».

Ведучими дійства були Денис Гончар та Каріна Мельник, які наповнили конкурс невимушеними жартами та забезпечили надійну підтримку своїм командам.

Гра пройшла дуже цікаво та емоційно. На завершення ведучі подякували присутнім за щирий прийом. Глядачі ж водночас теплими оплесками подякували організаторам за багато приємних вражень.

Шоу «Хто зверху?» у коледжі відбулося вперше і пройшло на висоті. Команда дівчат перемогла, однак остаточна відповідь навряд чи колись буде дана. А от веселий процес пошуку хочеться побачити знову. То ж чекаємо наступного року, щоб дізнатися: хто ж все-таки зверху?

Галина Іванченко,
заступник директора з виховної роботи коледжу

Світлини з архіву

Доцент Кременецької обласної гуманітарно-педагогічної академії  ім. Тараса Шевченка Денис Чик, який нещодавно завершив навчання в  докторантурі Бердянського державного педагогічного університету з порівняльного літературознавства (науковий консультант – доктор філологічних наук, професор Вікторія Зарва), видав монографію «Longo sed proximus intervallo: жанрові системи української та англійської прози кінця XVIII – середини ХІХ ст.» (Хмельницький, 2017. – 356 с.). Вона була рекомендована до друку Вченою радою БДПУ.

Рецензентами виступили доктори філологічних наук І. М. Зимомря (Ужгородський національний університет), Е. Д. Циховська (Національний авіаційний університет), О. Д. Харлан (Бердянський державний педагогічний університет).

У центрі уваги автора монографії – проза українських (В. Наріжний, О. Сомов, М. Гоголь, Г. Квітка-Основ’яненко, Є. Гребінка, П. Куліш, Т. Шевченко, О. Стороженко та ін.) й англійських письменників (М. Ґ. Льюїс, Енн Редкліф, В. Г. Айрленд, Джейн Остен, Дж. Морьє, Марія Еджворт, В. Скотт, Ч. Діккенс, В. М. Теккерей та ін.), яка розглядається у призмі компаративної жанрології.

Основною метою дослідження є створення типології жанрових систем української та англійської прози кінця XVIII – середини ХІХ ст. Окрему увагу приділено теоретичним і методологічним аспектам ґенези уявлень про жанрову систему, термінологічному дискурсу та специфіці формування прозових жанрів української літератури окресленого періоду.

Монографія адресована насамперед літературознавцям, викладачам, вчителям і студентам філологічних спеціальностей, а також усім, хто цікавиться актуальними питаннями компаративного аналізу української та англійської літератур.

 

Кафедра зарубіжної літератури та
теорії літератури ІФСК БДПУ   

 

«Любов – початок і кінець нашого існування. Без любові немає життя. Тому-то любов є те, перед чим схиляється мудра людина» – так про кохання висловився великий Конфуцій. Що може бути кращим у світі за кохання? Моя відповідь вам «Нічого». Кохання – це та річ, без якої жодна людина не зможе стати по-справжньому щасливою. Тому наша Студентська рада факультету філології та соціальних комунікацій  організувала акцію «РАЦС – на ФФСК», яка проходила 14 лютого з 09:00 до 14:30 у холі 5Б корпусу.
   Усі закохані пари нашого університету могли «зареєструвати» свій шлюб, як доказ свого кохання одне до одного. Реєстратором шлюбу виступила студентка 3 курсу ФФСК Тетяна Черепанова, а щедрою на ворожіння циганкою – студентка 1 курсу ФФСК Анастасія Ємельяненко. У цей день  наш РАЦС не відмовив жодному своєму клієнту. А підрахунок вийшов зворушливим: було видано майже 80 «свідоцтв».
   Ми раді, що наші студенти можуть кохати і дарувати своє кохання іншим.

Ангеліна Чернікова,
студентка 1 курсу ФФСК

Світлини автора

Увечері 13 лютого у стінах гуртожитку відбувся святковий концерт з нагоди Дня закоханих з ініціативою активних студентів. Програма концерту була насичена запальними танцями, ліричними композиціями, декламуванням віршів та креативним конкурсом на кращу пару гуртожитку. Конкурс складався з трьох етапів: у першому – учасники повинні були на кожну букву імені свого закоханого придумати ласкавий комплімент, у другому – дівчина повинна була нагодувати свого коханого яблуком без допомоги хлопця, доки лунає музика, у третьому – переможцями визначались ті, хто найкраще закружляє в повільному танці.

Шляхом голосування перемогу отримали Михайло Сорока та його друга половинка Анастасія Пирогова. Пара отримала солодкий цукерковий приз.

Наприкінці свята комендант гуртожитку Володимир Столярчук привітав студентів із Днем Святого Валентина та запросив усіх бажаючих на святкову дискотеку.

Олександр Суліма,
Студент-журналіст БДПУ

Учні та студенти Бердянського економіко-гуманітарного коледжу БДПУ 12 лютого брали участь у загальноміському заході «До бабусі й дідуся на Масляну», мета якого – розширити та поглибити знання молоді про давні народні обряди та звичаї, виховувати шанобливе ставлення до народних традицій старших поколінь, виховувати повагу до людей похилого віку.

Із великим задоволенням наша молодь привітала мешканців КЗ «Бердянський геріатричний пансіонат», пригостивши всіх смачними млинцями та чаєм.

Галина Іванченко,
заступник директора коледжу з виховної роботи

Світлини з архіву коледжу